Ухвала суду № 94906939, 16.02.2021, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 569/18412/20

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

16 лютого 2021 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева», треті особи - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець Сідоренко Сергій Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ТОВ ФК «Женева» відповідачів, в якому просила визнати виконавчий напис № 777 від 31.01.2020, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що не має зобов`язань перед стягувачем – ТОВ «ФК «Женева», тому при вчиненні виконавчого напису була відсутня ознака безпірності вимог стягувача, відтак виконавчий напис є протиправним.

На підставі ст. 31 ЦПК України, ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08.12.2020 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Женева», треті особи - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., приватний виконавець Сідоренко С.П. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передано до Брусилівського районного суду Житомирської області за підсудністю як суду за місцем виконання виконавчого напису та місцем проживання позивачки, з посиланням на положення ч. 12 ст. 28 ЦПК України, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді Брусилівського районного суду від 15.02.2021 по справі відкрито загальне позовне провадження, справа призначена до підготовчого судового засідання.

Одночасно з позовом, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 777, вчиненого 31.01.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренко С.П. на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження № ВП 61614106 та здійснюється стягнення з заробітної плати позивачки. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та привести до порушення прав позивача. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд заяви проводиться судом в письмовому провадженні без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13, такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).

Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 777, вчиненого 31.01.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» за кредитним договором від 20.12.2013 у сумі 16 441, 47 грн.

Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Проте, заявником не наведено достатніх підстав та не додано жодних доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а саме по собі звернення позивача до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню хоч і вказує на наявність спору між сторонами, але не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що позовними вимогами ОСОБА_1 є немайнова вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перешкоди в примусовому виконанні рішення суду в цій частині заявником не наведені.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА» повернути позивачці кошти, стягнені за оскаржуваним виконавчим написом, то також відсутні докази та обґрунтування можливих складнощів з виконанням рішення в цій частині, адже відповідач є юридичною особою та має власні грошові рахунки, тому підстав вважати неможливим чи утрудненим можливого повернення позивачу стягнених коштів не вбачається. Також заявником не надано жодного підтвердження фактичного здійснення стягнень з її зарплати, не наведено сум, які вже стягнуті з позивача та мають бути стягнуті в подальшому, що унеможливлює оцінку судом ризику складнощів у їх можливому поверненні позивачу за рішенням суду.

Сам факт звернення до суду з позовом та триваючого стягнення коштів з заробітної плати позивачки не може вважатися єдиною і достатньою підставою для забезпечення позову, так як підстав вважати, що є ризики примусової реалізації майна позивачки чи інших заходів в ході виконання оспорюваного виконавчого напису, які можуть утруднити рішення суду – заявником не наведено.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, передбачених законом підстав для задоволення заяви нема.

Відтак, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева», треті особи - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець Сідоренко Сергій Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя П. В. Миколайчук