Рішення № 94905749, 15.02.2021, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1371/20

Номер провадження 2/167/66/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 лютого 2021 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

21 грудня 2020 року позивач акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 29 листопада 2013 року, відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Зазначає, що банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 26500,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Вказує, що позивач надав відповідачу кредит, однак, відповідач неналежно виконувала умови кредитного договору, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 станом на 14 жовтня 2020 року виникла заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 46958,19 грн., з яких: 33775,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту в тому числі 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 33755,20 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10942,03 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та 2240,96 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 46958,19 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому позов підтримує повністю та просить розгляд справи проводити у його відсутності. Щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. Згідно відповіді Рожищенської міської ради № 207/02-01/2-20 від 28 грудня 2020 року, вбачається, що згідно відомостей Реєстру територіальної громади Рожищенської міської ради, місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Однак, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою. За таких обставин, судом двічі було розміщено оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місце знаходження чи місце роботи якого не відоме, про дату, час та місце розгляду справи та на офіційному веб сайті "Судова влада". Отже, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи: у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить до наступного.

Судом установлено, що 29 листопада 2013 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ КБ «Приватбанк», яке є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк», надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Цей договір укладений сторонами шляхом підписання відповідачем і представником банку 29 листопада 2013 року анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнала, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 засвідчила, що вона ознайомилася та згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, зобов`язується виконувати ці Умови та Правила і регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.com.ua.

Як убачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , останній 6 травня 2017 року було надано кредитну карту № НОМЕР_1 , термін дії якої встановлено до травня 2021 року та по якій відбулись наступні зміни кредитного ліміту: 17 січня 2018 року - встановлення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 5000,00 грн.; 27 березня 2018 року - збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 20000,00 грн.; 28 березня 2018 року - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 20000,00 грн.; 16 травня 2018 року - збільшення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 26500,00 грн.; 15 листопада 2018 року - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт - 12 980,00 грн.; 19 грудня 2019 року - зменшення кредитного ліміту, кредитний ліміт 0,00 грн.

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк», за укладеним між сторонами кредитним договором б/н було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 .

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується в тому числі і випискою по рахунку, з якої убачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та періодично здійснювала їх погашення.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 29.11.2013 станом на 14.10.2020 перед АТ КБ «Приватбанк» становить 46958,19, з яких: 33775,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту в тому числі 20, 00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 33755,20 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10942,03 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та 2240,96 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зроблено висновок, що «без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору».

Таким чином, обставина надання відповідачем своєї згоди на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ними договір, не підтверджена належними доказами. Умови та правила надання банківських послуг, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29 листопада 2013 року шляхом підписання анкети-заяви.

Разом з цим, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" містить тарифи для чотирьох видів карток, а саме: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD».

Як встановлено із анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 29 листопада 2013 року, яка підписана ОСОБА_1 , в заяві відповідач зазначила свої персональні дані, інформацію особистого характеру, заява не містить зазначення відомостей щодо умов кредитного договору (виду кредитної картки), в тому числі таких істотних умов як строк його погашення чи строк дії картки, порядок погашення заборгованості, розміру відсотків за користування кредитом, розміру пені, наявність штрафних санкцій за невиконання позичальником своїх зобов`язань та їх розмір.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами кредитного договору не було передбачено права банку нараховувати заявлені відсотки за користування ОСОБА_1 кредитними коштами, а тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 10942,03 грн., які не обумовлені умовами укладеного між сторонами договору шляхом підписання анкети - заяви від 29 листопада 2013 року, до задоволення не підлягають.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в сумі 2240,96 грн., в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29 листопада 2013 року, послався на Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку як невід`ємної частини спірного договору.

Позивачем зазначено, що в редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01 березня 2019 року згідно п. 2.1.1.2.12. визначено, зокрема, що сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч .2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84%- для картки «Універсальна голд».

З врахуванням зазначеного пункту Умов та Правил надання банківських послуг банк здійснив нарахування відсотків на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України за відсотковою ставкою 84 %, встановленою для картки «Універсальна голд».

Однак так як Умови та Правила надання банківських послуг відповідачем не підписані, вони не є складовою частиною кредитного договору і нарахування відсотків на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України за вказаною відсотковою ставкою, яка відповідачем не погоджена, не відповідає вимогам Закону.

Крім цього, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК).

Із анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 29 листопада 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 надано кредит і строк дії кредиту чи строк дії картки у вказаній заяві не зазначено. Із довідки АТ КБ "Приватбанк", доданої до позовної заяви встановлено, що строк дії картки, виданої ОСОБА_1 на підставі кредитного договору б/н встановлено до травня 2021 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17, акцентовано увагу, що інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а не у будь-який визначений ним час.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, так як доказів того, що строк кредитного договору закінчився на момент звернення банку з позовом та про те, що договором було встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (шляхом внесення щомісячних платежів) до позовної заяви не додано, то заборгованість за відсотками визначеними відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З виписки про рух коштів за рахунком ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що відповідачу відкрито картковий рахунок, видано кредитну карту, вонакористувалася кредитними коштами, а також періодично сплачувала суми на погашення кредиту. Останній платіж в сумі 500,00 грн. відповідач здійснила в погашення заборгованості - 03 липня 2020 року.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Розмір заборгованості за тілом кредиту, відповідачем всупереч ст. ст. 12, 81 ЦПК України, будь - якими належними та достовірними доказами не спростовано.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову , а саме: про задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 33775,20 грн. та відмову в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 2240,96 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 10942,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 46958,19 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 33775,20 грн., що становить 71,9 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1511,97 грн..

Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 33775 (тридцять три тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 1511 (одну тисячу п`ятсот одинадцять) грн. 97 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення 15 лютого 2021 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Суддя І. Т. Гармай