Ухвала суду № 94901742, 16.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/1016/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини 1815 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А1815 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 19.09.2018 по 24.11.2020.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У свою чергу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини п`ятої 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У даному випадку позивачем оскаржуються протиправність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19.09.2018 по 24.11.2020 у порядку статей 116-117 КЗпП України, які проведені 24.11.2020.

Позивач у позові просить врахувати процесуальні строки, встановлені статтею 233КЗпП України, якою встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Однак суд зазначає, що висновок щодо застосування строків у спірних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2021 № 240/532/20 та встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України (місячний строк).

У справі, що розглядається, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 12.02.2021 року, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку (24.11.2020), не зазначивши підстав для поновлення цього строку.

Будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, письмове клопотання відповідно до вимог статей 166-167 КАС України про поновлення строку звернення до суду не надано.

Зважаючи на обставини цієї справи, суд зауважує на не наведені позивачем обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії справ.

Відтак, враховуючи приписи частини першої статті 123 КАС України позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку у 10 днів з дня вручення ухвали особа на звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та зазначення підстави для поновлення строку.

Крім того, пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, позивачу необхідно надати довідку про розмір середнього заробітку, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, з визначенням суми за весь час затримки спірної виплати по день фактичного розрахунку, визначити суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Згідно частинами першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1)заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином;

2) довідку про розмір середнього заробітку, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, з визначенням суми за весь час затримки спірної виплати по день фактичного розрахунку, визначити суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, ст. 161 та ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Соломко