Рішення № 94901366, 12.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року справа № 580/5605/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування позивачу до пільгового та страхового стажу періоди роботи: - з 11.01.1988 року по 20.05.1991 року учень гірника по ремонту гірних виробок, навчання на кірсах гірників по ремонту гірних виробок, учень гірника очисного вибою, гірник очисного вибою підземки з повним робочим днем під землею, в шахтоуправлінні «Вінницьке» та виробничому об`єднанні «Шахтарськвугілля», що становить 3 роки 4 місяці 9 днів; - з 11.12.1991 року по 08 червня 1993 року гірник очисного вибою підземки з повним робочим днем в шахтоуправлінні «Вінницьке» в/о «Шахтарськвугілля», що становить 1 рік 5 місяців 27 днів; - з 12.08.1993 року по 29.12.1998 року підземний гірник по ремонту гірних виробок 3 розряду на шахті «Кочегарка» м.Горлівка Донецької області, що становить 5 років 4 місяці 17 днів, загальний пільговий стаж становить 10 років 2 місяці 23 дні;

- скасувати рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", (протокол №232550001648 від 10 листопада 2020 року).

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового та страхового стажу позивача періоди роботи:

- з 11.01.1988 року по 20.05.1991 року учень гірника по ремонту гірних виробок, навчання на кірсах гірників по ремонту гірних виробок, учень гірника очисного вибою, гірник очисного вибою підземки з повним робочим днем під землею, в шахтоуправлінні «Вінницьке» та виробничому об`єднанні «Шахтарськвугілля», що становить 3 роки 4 місяці 9 днів;

- з 11.12.1991 року по 08 червня 1993 року гірник очисного вибою підземки з повним робочим днем в шахтоуправлінні «Вінницьке» в/о «Шахтарськвугілля», що становить 1 рік 5 місяців 27 днів;

- з 12.08.1993 року по 29.12.1998 року підземний гірник по ремонту гірних виробок 3 розряду на шахті «Кочегарка» м.Горлівка Донецької області, що становить 5 років 4 місяці 17 днів;

- призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 06.11.2020р.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має пільговий стаж роботи за Списком №1 - 10 років 2 місяці 23 дні, що підтверджується записами у трудовій книжці та є достатнім стажем для призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до положень Закону №1058. Разом з тим, за наслідками розгляду його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідачем прийнято спірне рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав ненадання необхідних документів, що підтверджує пільговий стаж, а також в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані по спеціальному трудовому стажу позивача та відсутній необхідний страховий стаж. Позивач вказує, що отримати підтверджуючі документи його роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач не може так як підприємства не працюють та знаходяться на території м.Шахтарськ та м.Горлівка Донецької області, що на даний час є непідконтрольною українській владі. Крім того, вказано, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до загального та пільгового стажу через не сплату роботодавцем страхових внесків або через відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб, так як формування та ведення реєстру застрахованих осіб покладається на пенсійний орган, який є володільцем даних Реєстру, а страхувальники - роботодавці зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

05.01.2021р., в межах строку встановленого судом, до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що у зв`язку із ненаданням позивачем необхідних документів, що підтверджує пільговий стаж роботи позивача, а також в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані по спеціальному трудовому стажу позивача та відсутній необхідний страховий стаж, прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії згідно ст. 114 Закону №1058. Вказано, що страховий стаж позивача становить 14 років 8 місяці 25 дні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 05.09.2018р. №0000610101.

Згідно відомостей Трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 :

- з 11.01.1988 року прийнятий в шахтоуправління «Вінницьке» учнем гірника по ремонту гірних виробок (згідно наказу №30 від 15.01.1988р.);

- з 16.02.1988 року направлений на курси гірників по ремонту гірних виробок (згідно наказу №118р від 16.02.1988р.);

- з 28.05.1988р. після закінчення курсів, по 03.05.1989р. працював гірником по ремонту гірних виробок (згідно наказу №451/к від 20.06.1988р.);

23.02.1989р. у зв`язку із ліквідацією шахтоуправління «Вінницьке» передано в підпорядкування виробничому об`єднанню «Шахтарськвугілля» (згідно наказу №34 від 23.02.1989р.).

- з 03.05.1989р. переведений учнем гірника очисного вибою та направлений на курси (згідно наказу №316р від 03.05.1989р.);

- з 14.08.1989р. по 20.05.1991 працював гірником очисного вибою підземки з повним робочим днем під землею (згідно наказу №626р від 14.08.1989р.);

- з 11.12.1991 року по 08 червня 1993 року працював гірником очисного вибою підземки з повним робочим днем в шахтоуправлінні «Вінницьке» в/о «Шахтарськвугілля»;

- з 12.08.1993 року по 29.12.1998 року працював підземним гірником по ремонту гірних виробок 3 розряду на шахті «Кочегарка» в/о "Артем вугілля" (згідно наказу №160/к від 12.08.1993р.).

06.11.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

19.11.2020р. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом №2300-0301-8/58401 повідомлено позивачу що оскільки заявником не було надано необхідні документи, які б підтверджували роботу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, а також в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані по спеціальному трудовому стажу позивача та відсутній необхідний страховий стаж, прийнято рішення (протокол №232550001648 від 10 листопада 2020 року) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону.

При розгляді документів встановлено, що страховий стаж становить 14 років 8 місяці 25 днів.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються зокрема Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною 1 та пунктом 1 ч.2 ст.114 Закону №1058 встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків.

Аналогічні норми визначені також у пункті "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788).

Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та від 24 червня 2016 року №461 затверджений список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Розділу І "Гірничі роботи" якого віднесено: працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, працівників, зайнятих на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018р. у справі №470/836/17 у подібних правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час застосування норм права.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом із відзиву на адміністративний позов, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідних документів, які б підтверджували роботу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, а також в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані по спеціальному трудовому стажу позивача.

Таким чином, при перевірці правомірності дій відповідача, в ході розгляду даної справи належить встановити чи підлягає включенню до пільгового стажу позивача періоди роботи позивача з 11.01.1988р. по 20.05.1991р., 11.12.1991р. по 08.06.1993р., з 12.08.1993р. по 29.12.1998р.

Як уже зазначалось судом, відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначене кореспондується із Пунктом 1 Порядку Порядок №637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Так, відомостями Трудової книжки серії НОМЕР_2 , підтверджується, що позивач у періоди з 28.05.1988р. по 03.05.1989р. працював підземним гірником по ремонту гірних виробок, з 14.08.1989р. по 20.05.1991р., з 11.12.1991р. по 08.06.1993р. працював гірником очисного вибою підземки з повним робочим днем під землею в шахтоуправлінні «Вінницьке» в/о «Шахтарськвугілля»; з 12.08.1993 року по 29.12.1998 року працював підземним гірником по ремонту гірних виробок 3 розряду на шахті «Кочегарка» в/о "Артем вугілля".

Суд врахував, що в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, як на підстави внесення записів, завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.

Згідно з приписами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Пунктом 20 Порядку №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Суд зазначає, що трудова книжка за періоди роботи позивача гірником з 14.08.1989р. по 20.05.1991р., з 11.12.1991р. по 08.06.1993р. містить записи про роботу повний робочий день під землею, а також за період з 28.05.1988р. по 03.05.1989р., з 12.08.1993 року по 29.12.1998 року виконання робіт гірника по ремонту гірничих виробок, що підпадає під перелік робіт віднесених за Списком №1 та дає право на пенсію на пільгових умовах.

Суд зазначає, що наявними записами в трудовій книжці позивача підтверджено його зайнятість із повним робочим днем під землею, а також характер робіт по ремонту гірничих виробок, тому не потребують надання додаткових документів про виконувану ним роботу.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17 відповідно до яких надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відтак, з огляду на подання позивачем до органів Пенсійного фонду трудової книжки, із належними записами у ній, що підтверджують його роботу з 28.05.1988р. по 03.05.1989р., 14.08.1989р. по 20.05.1991р., з 11.12.1991р. по 08.06.1993р., з 12.08.1993р. по 29.12.1998р. на роботах віднесених до списку №1, відповідач мав надати оцінку її відомостям за зазначені період в контексті наявності права на зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу позивача. Суд звертає увагу, що відмова у призначенні пільгової пенсії із посиланням на не надання необхідних документів, які б підтверджували роботу, що дає право на пенсію на пільгових умовах могла бути обґрунтована в разі відсутності у трудовій книжці позивача необхідних записів, що визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Стосовно періоду роботи позивача з 11.01.1988р. по 27.05.1988р., суд зазначає, що записи за вказаний період у трудовій книжці не містять відомостей про зайнятість позивача на підземних роботах із повним робочим днем, а також зайнятість позивача на роботах віднесених до робіт за Списком №1, тому вони не можуть бути враховані як спеціальний стаж позивача.

Разом з тим, як встановлено судом із оскаржуваного рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем не надано жодної оцінки щодо періодів та характеру роботи позивача з 28.05.1988р. по 03.05.1989р., 14.08.1989р. по 20.05.1991р., з 11.12.1991р. по 08.06.1993р. в шахтоуправлінні «Вінницьке» в/о «Шахтарськвугілля»; з 12.08.1993 року по 29.12.1998 року на шахті «Кочегарка» в/о "Артем вугілля", підтверджених відомостями трудової книжки.

Враховуючи встановлені, в ході розгляду даної справи, обставини та положення статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 1, 3, 20 Порядку №637, оскільки факт роботи позивача на роботах віднесених до Списку №1 у періоди з 28.05.1988р. по 03.05.1989р., 14.08.1989р. по 20.05.1991р., з 11.12.1991р. по 08.06.1993р., з 12.08.1993р. по 29.12.1998р. підтверджується належними доказами, суд доходить висновку що вказаний період роботи позивача підлягає включенню до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та як наслідок про протиправність дій відповідача щодо не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача, а також відмови позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, без урахування вказаних вище періодів пільгового стажу, у зв`язку із чим оскаржуване рішення (протокол №232550001648 від 10 листопада 2020 року) підлягає скасуванню.

З приводу позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058 з 04.11.2020р. та провести її виплату, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2, відповідач є територіальними органами Пенсійного фонду України, а згідно із п. 4.3 цього Положення організовує роботу управлінь Фонду, зокрема щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій.

Таким чином питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій належить до виключної компетенції відповідача.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

У випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 05.09.2018р. у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.

Як вище зазначалось судом, право на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах за списком №1 виникає після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Суд зазначає, що наявність та відповідність сукупності всіх необхідних критеріїв для призначення пенсії на пільгових умовах належить до виключної компетенції відповідача.

Підсумовуючи наведене та враховуючи встановлену протиправність спірної відмови, а також беручи до уваги дискреційність повноважень органів Пенсійного фонду з питань призначення громадянам пенсійних виплат, суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 06.11.2020р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до Закону №1058 з доданими документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позов належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 1680,60 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 07.12.2020р. №0.0.1932504557.1, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 28.05.1988р. по 03.05.1989р., 14.08.1989р. по 20.05.1991р., з 11.12.1991р. по 08.06.1993р. в шахтоуправлінні «Вінницьке» в/о «Шахтарськвугілля»; з 12.08.1993 року по 29.12.1998 року на шахті «Кочегарка» в/о "Артем вугілля".

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (протокол №232550001648 від 10.11.2020р.) про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 28.05.1988р. по 03.05.1989р., 14.08.1989р. по 20.05.1991р., з 11.12.1991р. по 08.06.1993р. в шахтоуправлінні «Вінницьке» в/о «Шахтарськвугілля»; з 12.08.1993 року по 29.12.1998 року на шахті «Кочегарка» в/о "Артем вугілля".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 06.11.2020р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко