Рішення № 94901242, 16.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7324/20

РІШЕННЯ

іменем України

16 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови КМУ "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2018 р. у справі №822/602/18 суд зобов`язав Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити позивачу, а також здійснювати нарахування та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року в розмірі 60% від заробітку, визначеного у довідці від 29 січня 2018 року №2027/07 з 31 січня 2018 року. Нараховану на виконання зазначеного рішення суду пенсію за період з 31.01.2018 року по 18.03.2020 року в розмірі 111 991,36 грн. було виплачено позивачеві 25.05.2020 року, що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПриватБанк".

21.09.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 31.01.2018 року по дату її виплати - 25.05.2020 року. 28 вересня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у здійсненні виплати компенсації втрати частини доходів. Позивач не погоджується з відмовою, вважаючи, що оскільки виплата пенсії була проведена з порушенням строку, відповідач був зобов`язаний нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, де він покликається на те, що затримка виплати перерахованої пенсії відсутня, оскільки нарахування заборгованості згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2018 року проводилось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 року та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України. Нараховану доплату до пенсії позивача за період з 31.01.2018 року по 18.03.2019 року в сумі 111 991,36 грн. було включено в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, присвоєний реєстраційний номер. Відповідно до протоколу від 19.05.2020 року № 23 засідання Комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, доплату в сумі 111 991,36 грн. ОСОБА_1 виплачено 25.05.2020 року. Враховуючи це, у задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі № 822/602/18, яке набрало законної сили, суд визнав протиправною відмову Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця та зобов`язав призначити позивачу з 31 січня 2018 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року в розмірі 60% від заробітку, визначеного у довідці від 29 січня 2018 року №2027/07. Також суд зобов`язав відповідача здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, визначеного у довідці від 29 січня 2018 року №2027/07.

Встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_1 з 31 січня 2018 року призначено пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% від заробітку, визначеного у довідці від 29 січня 2018 року №2027/07.

Заборгованість по виплаті вказаної пенсії за період з 31.01.2018 р. по 18.03.2019 р. у розмірі 111 991,36 грн. була виплачена позивачеві 25.05.2020 р., що підтверджується випискою по картковому рахунку і відповідачем не заперечується. Таким чином, фактична виплата заборгованості по пенсії ОСОБА_1 відбулась лише 25 травня 2020 року.

Позивач 21.09.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 31.01.2018 року по дату виплати 25.05.2020 року, на що отримав відмову.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ від 21.02.2001 №159.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до статей 1,2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Згадані вище статті цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців. Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону №2050-ІІІ та вищевказаним Порядком, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. Відповідно до ст. 6 Закону 2050-ІІІ компенсацію виплачують, в тому числі, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Отже, наведене нормативне регулювання не встановлює необхідності первинного нарахування доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійного фонду України.

У даному випадку правове значення має те, чи був дохід виплачений з порушенням строків, коли саме він був виплачений, незалежно від того, чи був він попередньо окремо нарахований. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Таким чином, повинна існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Зазначений підхід до розуміння вказаних норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). Такий самий підхід підтриманий і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3 липня 2018 року (справа №521/940/17)

Оскільки виплата перерахованої пенсії позивачу за період з 31.01.2018 року в розмірі 111991,36 грн. була фактично здійснена лише 25.05.2020 року, пенсійним органом допущене порушення встановленого строку виплати пенсії більше ніж на 1 місяць. Зважаючи на це, у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів, тому суд приходить до висновку, що відмова Головного управління у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії ( більш ніж на 2 роки) є протиправною і необґрунтованою.

Покликання відповідача на те, що виплата коштів проводилась у 2020 році відповідно до окремого Порядку, не впливає на право пенсіонера отримати компенсацію втрати частини доходів, оскільки держава своєчасно не виконала перед ним своє зобов`язання.

Суд звертає увагу на те, що наповнення Пенсійного фонду коштами проводиться, у тому числі, за рахунок регулярних відрахувань з різних видів доходів громадян, у тому числі щомісячних. Відтак, подальше невиконання державою взятих на себе згідно з законом зобов`язань щодо пенсійного забезпечення громадян, прямо порушує вимоги ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та право мирно володіти своїм майном.

Зважаючи на це, суд вважає несвоєчасну виплату позивачу пенсії, що призвело до неотримання ним пенсійних виплат більш ніж 2 роки, такою, що порушує його право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату коштів і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.2005). Відповідно до п.21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98). У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02)

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність відмови, позов підлягає задоволенню. Відповідача слід зобов`язати нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, за період з 31 січня 2018 року по день фактичної виплати пенсії 25 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 лютого 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок