Рішення № 94901107, 05.02.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3839/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.01 2018 рову основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення, при її перерахунку, який здійснено згідно зі ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницькою складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб»;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є військовим пенсіонером та з 01.11.2006 року отримує пенсію за вислугою років, призначену в розмірі 90% від сум грошового забезпечення. Як стало відомо позивачу з 01.01.2018 року ГУ ПФУ в Херсонській області на підставі п. 1 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року, розмір пенсії позивача було перераховано та на підставі ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ зменшено до 70% від суми грошового забезпечення. Позивач вважає дії відповідача щодо зменшення розміру призначеної йому пенсії незаконними. З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18, позивач зазначає, що внесені до статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зміни щодо максимального розміру пенсії 70% від суми грошового забезпечення, застосовуються при призначені пенсій, а не при її перерахунку.

17.12.2020 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що розмір пенсії визначається відповідно до норм закону, що діють на дату з якої переглядається її розмір, а враховуючи положення ст. 13 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43 цього Закону), а не 90 %, як це стверджує позивач. З огляду на вказане, у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача. Відповідач також зазначає, що виплата пенсій забезпечується за рахунок Державного бюджету України і повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються ст. 23 Бюджетного кодексу України, а саме: будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. На підставі викладеного відповідач вважає, що ГУ ПФУ в Херсонській області діяло у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

22.12.2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просив відхилити як безпідставні заперечення, викладені відповідачем у відзиві, додаткового зазначивши, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VІІ зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. З огляду на вищевикладене посилання ГУ ПФУ у Херсонській області на те, що зменшення відсоткового значення розміру вже призначеної пенсії позивачу з 90% до 70% здійснено на підставі ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ є безпідставними, а такі дії незаконними.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.12.2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 01.11.2006 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір якої з моменту призначення становив з 01.11.2006 року по 31.04.2018 - 90 % відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами пенсійної справи № N1511 - Державної прикордонної служби України.

З матеріалів пенсійної справи також вбачається, що згідно постанови КМУ №704, постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення (вислуга років 32) та його складових: посадовий оклад - 3170,00 грн.; оклад за військовим званням - 1020,00 грн. та надбавка за вислугу років (45%) - 1885,50 грн.; всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 6075,50 грн.

Відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.03.2018 №11/6671 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року №103, виданої ОСОБА_1 , посадовий оклад - 3170,00 грн.; оклад за військовим званням - 1020,00 грн. та надбавка за вислугу років (45%) - 1885,50 грн.; всього сума грошового забезпечення складає 6075,50 грн.

На звернення ОСОБА_1 щодо здійснення йому перерахунку пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення 90%, ГУ ПФУ в Херсонській області листом від 07.10.2020 року за №3918-3809/Ч-03/8-2100/20 від 07.10.2020 року повідомило позивача про те, що питання визначення грошового забезпечення належать до компетенції уповноважених органів міністерств і відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового і начальницького. Органи Пенсійного фонду України визначають розмір пенсій на підставі документів наданих уповноваженими органами відповідних міністерств і відомств. 21.02.2018 року КМУ прийнято постанову від 21.02.2018 року №103, у зв`язку з чим Міністерство соціальної політики України листом від 26.02.20185 року №3590/0/12-18/21 повідомило Пенсійний фонд України про підстави проведення у 2018 році перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону №2262. На виконання постанови №103, відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення, наданих уповноваженими органами силових міністерств та відомств відповідно до Порядку №45, органами Пенсійного фонду України проведено перерахунки пенсій відповідно до норм Закону №2262, чинних на час перерахунку. Разом з тим, 05.03.2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними, зокрема пункти 1, 2 Постанови №103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, які передбачають проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, після дати набрання судовим рішенням законної сили не приймалося.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70% при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року №2011-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. (надалі - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема,

- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9);

- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення ( частина друга статі 9);

- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2262-XII), який передбачає, зокрема, що:

- пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п. "а" ст. 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (п. "а" ч. 1 ст. 13);

- максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. (ч. 2 ст. 13 в редакції ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року, який набрав чинності з 01.04.2014 року);

- пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 43).

- у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. (ч. 18 ст. 43).

- перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. (ч. 3 ст. 51).

- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393", яка набрала чинності 20.02.2008 року, (далі - Порядок № 45), визначено, що:

- пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262- XII, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (п. 1 в редакції Постанови КМ № 103 від 21.02.2018 року).

- Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи) (абз. 1 п. 2 в редакції Постанови КМ №784 від 21.08.2019 року)

- Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (абз. 2 п. 2 в редакції Постанови КМ № 103 від 21.02.2018 року);

- на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (абз. 1 п. 3 в редакції Постанови КМ №103 від 21.02.2018 року);

- перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. (п. 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №847 від 28.10.2015 року);

Постановою КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Постанова № 704 набрала чинності 01.03.2018 року.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", п. 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відповідно до п. 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

VI. Оцінка суду

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, пенсії за вислугу років, призначені за Законом №2262, підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються КМУ.

Спірність питання у даній справі полягає у протиправності дій ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії позивача, призначеної за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.

За позицією позивача внесені зміни до ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а тому при перерахунку пенсії ОСОБА_1 має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідач вважає, що в даних спірних правовідносинах відсутні законні підстави для перерахунку пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки в редакції Закону, чинного на момент перерахунку, максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, з 01.11.2006 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення у редакції ч. 2 ст. 13 цього Закону, чинній на момент її призначення, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 №N/A1511 - Державна прикордонна служба України.

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.03.2018 року №11/6671 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.

Редакція ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ на момент призначення пенсії ОСОБА_1 (листопад 2006 року) передбачала максимальний розмір 90% відповідних сум грошового забезпечення, а враховуючи вислугу років - 32 років, з 01.11.2006 року пенсію ОСОБА_1 було призначено у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому, редакція ч. 2 зазначеної статті Закону № 2262-ХІІ змінювалась.

Так, ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон - № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 року, внесено зміни до ст. 13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43).

ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27.03.2014 року, який набрав чинності з 01.04.2014 року, п. 23 цього Закону у ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінено цифрами "70", тобто максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43).

Отже, на момент здійснення відповідачем спірного перерахунку пенсії позивача положення ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ дійсно передбачали максимальний розмір пенсії у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, суд відмічає, що приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, суд зауважує, що в силу п. 2 Прикінцевих положень Закону №1166-VII норми п. 23 цього Закону набрали чинності з 01.04.2014 року, тобто, вже після того, як позивачу було призначено пенсію (2006 року), а тому обмеження у 70 % грошового забезпечення, передбачене п. 23 Закону №1166-VII, не застосовується до спірних відносин щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Таким чином, зміна розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 ЗУ від 09.04.1992 року №2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд доходить висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 її розмір має бути розрахований із зазначеного у довідці уповноваженого органу грошового забезпечення, але не нижчим, ніж розмір раніше призначених пенсій, як це передбачено ч. 4 ст. 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої палати Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18 предметом спору якої є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до ст. 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

З огляду на вказане, суд вважає, що відповідачем безпідставно знижено позивачу основний розмір пенсії з 90% на 70% сум грошового забезпечення при її перерахунку з 01 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та на підставі постанови КМ України від 21.02.2018 року №103, а тому такі діє відповідача є протиправними.

Щодо позиції відповідача про відсутність у видатковій частині бюджету Пенсійного Фонду України коштів на проведення виплат зазначеній категорії пенсіонерів, то відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача, що узгоджується з висновками Верховного Суду України у рішеннях (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 року у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 року у справі №21-977во10, від 03.12.2010 року у справі № 21- 44а10), в яких неодноразово вказувалось на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

VII. Висновок суду

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст.77 КАС України).

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та враховуючи правові висновки Великої палати Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління фонду України в Херсонській області (місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення, при її перерахунку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 112010201