Рішення № 94901088, 16.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 р. № 520/13239/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Цимбалюк С.В.,

представника відповідача - Іванової Т.О.,

представника третьої особи - Орлова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державного реєстратора Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/72), Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, вул. Сумська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Державний реєстратор Печенізької Державної адміністрації Харківської області Гаспарян Г.А. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Гамлетом Аветіковичем та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що наказом Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020 скасовано рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Г.А. №51510484 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Женева» на нежитлові приміщення третього поверху №№1-6, 8-20, загальною площею 357,3 кв. м, розташованих в літ. А-3 по вул. Сумській, 96 у м. Харкові, що раніше належали Азово-Чорноморській інвестиційній компанія у формі ТОВ та перебували в іпотеці у ТОВ «ФК «Женева». Анульовано доступ державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспарян Г.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскаржуваний наказ прийнято на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.06.2020 за результатами розгляду скарги Азово-Чорноморської інвестиційної компанія у формі ТОВ. Позивач вважає, що рішення відповідача не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у ч.2 ст.2 КАС України, прийняте з порушенням відповідної процедури, суперечить вимогам ст.37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Порядку розгляджу скарг у сфері державної реєстрації», затвердженого постановою КМУ №1128 від 25.12.2015, порушує права та законні інтереси ТОВ «ФК «Женева», які підлягають судовому захисту, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 16.03.2020 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю №20 від 13.03.2020 щодо оскарження реєстраційної дії від 06.03.2020 №51510484, вчиненої державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Г.А., на підставі якого у Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №35838724 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ А-3, загальною площею 357,3 кв. м, що розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Сумська, 96.

Міністерство юстиції України здійснює свою діяльність на підставі Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою КМУ від 02.07.2014 №228 (далі Положення №228).

Відповідно до п.83-10 Положення №228 Міністерство юстиції України розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Згідно ч.1 ст.37 ЗУ «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначено Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 24 грудня 2019 р. № 1150) (далі Порядок №1128).

Відповідно до п.8 Порядку №1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються. Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Згідно п.9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом (п.2 Порядку №1128).

Відповідно до п.2 Порядку №1128 наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 затверджено Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (Положення №71/5).

Пунктом 2 розділу І Положення №71/5 встановлено, що колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органам при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 №1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно п.10 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог Порядку №1128 на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання колегії за скаргою Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020.

Пунктом 13 Порядку №1128 встановлено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Відповідно до п.10 Положення №71/5 за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини від персонального складу Колегії, визначеного відповідно до пункту 1 цього розділу. У разі рівного розподілу голосів голос співголови Колегії є вирішальним.

Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; склад Колегії, що здійснював розгляд скарги у сферах державної реєстрації, та результати голосування ("за", "проти" чи "утримався"); реквізити та суть скарги у сферах державної реєстрації; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги у сферах державної реєстрації; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги у сферах державної реєстрації, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, що здійснювала розгляд відповідної скарги у сферах державної реєстрації.

Відповідно до висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.06.2020, колегія, розглянувши скаргу, подані скаржником документи, перевіривши відомості, що містяться в Державному реєстрі прав, встановила наступне.

Закон зобов`язує державного реєстратора перевіряти документи та/або відомості подані для державної реєстрації на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації.

Колегією під час розгляду скарги Державного реєстру прав було встановлено, що державний реєстратор Гаспарян Г.А. не перевірив належним чином документи, що подавалися для державної реєстрації прав. Так, ним були проведені реєстраційні дії щодо реєстрації прав власності за ТОВ «Фінансова компанія «Женева» на підставі документів, що не дають можливості встановити підстави набуття ними права на нежитлові приміщення.

Також, перевіривши відомості Державного реєстру прав встановлено, що державним реєстратором Гаспаряном Г.А. при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки ним не було здійснено пошуку відомостей Державного реєстру прав та не встановлено наявність заборони відчуження та арешту, зареєстрованих на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 у справі №640/6303/18, якою заборонено відчужувати вказані нежитлові приміщення.

Відповідно до висновку від 11.06.2020, колегія розглянувши скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 13.03.2020, рекомендувала: задовольнити скаргу Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ від 13.03.2020 за №20 в повному обсязі. Скасувати рішення від 06.03.2020 №51510484, прийняте державним реєстратором Гаспаряном Г.А. Анулювати доступ державному реєстратору Гаспаряну Г.А. до Державного реєстру прав з огляду на наступне.

Між акціонерним комерційним банком «Меркурій», як кредитором та Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі ТОВ, як позичальником був укладений договір на кредитну лінію (не відновлювальну від 21.01.2008 №02-025К-02.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між АКБ «Меркурій» та Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі ТОВ укладено іпотечний договір від 21.01.2008 №16-03-09, предметом якого є нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. «А-3», загальною площею 357,3 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96.

В подальшому АКБ «Меркурій» уклав договір відступлення права вимоги від 07.07.2014 за договором на кредитну лінію від 21.08.2008 з АТ «Банк Золоті Ворота», які в свою чергу уклали договір про відступлення права вимоги №173 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Женева».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.10 Закону державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

В адміністративному позові позивач зазначає, що до заявника перейшло право власності на приміщення не внаслідок відчуження приміщень (передачі) цих приміщень за правочином, а внаслідок реалізації ним правомочностей, що входять до змісту іншого речового права - права іпотеки (здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на іпотечне майно з метою задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.37 ЗУ «Про іпотеку».

Проте, п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (Порядок №1127) встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат", крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вивозі не зазначений більш тривалий строк.

Відповідно до п.17 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2011 №1141 (в ред. постанови КМУ від 06.06.2018 №484) встановлено, що електронні копії документів повинні бути придатні для сприйняття їх змісту.

Під час розгляду скарги з Державного реєстру прав колегією було встановлено, що до заяви про державну реєстрацію прав були подані електронні копії документів, що не дають можливості встановити факт спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, а, отже, документи подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам Закону.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно ч.1 ст.23 Закону розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.24 Закону підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до п.12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав. У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та реєстрами (кадастрами), автоматизованими інформаційними системами, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін`юстом разом з відповідним державним органом. Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав (п.18 Порядку №1127).

З матеріалів справи вбачається, що документи, додані до заяви про державну реєстрацію права власності не дають можливості встановити підстави набуття права власності ТОВ «Фінансова компанія «Женева» на нежитлові приміщення 3-го повеху №1-6, 8-20 в літ. «А-3», загальною площею 357,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, з відомостей Державного реєстру прав встановлено наявність заборони відчуження нерухомого майна та арешту, зареєстровані на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2018 у справі №640/6303/18, відповідно до якої було накладено арешти на нежитлові приміщення 3-го поверху №1-6, 8-20 в літ. «А-3», загальною площею 357,3 кв. м по вул. Сумській, 96 у м. Харкові, шляхом заборони їх відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України.

Проте, державним реєстратором Гаспаряном Г.А. всупереч положенням вищезазначених норм права, не була здійснена перевірка відомостей Державного реєстру прав на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, чим порушено вимоги п.4 ч.1 ст.18 Закону.

Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №51510484 та дії державного реєстратора ОСОБА_1 не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Відповідно до підпунктів «а», «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Отже, відповідач встановивши факт порушення у процесі здійснення реєстраційної дії без належної правової підстави та всупереч порядку вчинення реєстраційних дій реєстратором ОСОБА_1 , реалізував свої дискреційні повноваження, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний наказ Міністерства юстиції України №2184/5 від 24.06.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 №5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Гамлетом Аветіковичем та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 , прийнято у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, з використанням повноважень та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо клопотання відповідача від 23.10.2020, в якому він просив залишити адміністративний позов без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.240 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В обґрунтування клопотання, Міністерство юстиції України посилається на те, що в провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №520/10967/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020. У справі №520/13239/20 та у справі №520/10967/20 повністю збігаються сторони, предмет та підстави позову, що на думку відповідача, є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.

Як убачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду», державний реєстратор Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (справа №520/10967/2020), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2184/5 від 24.06.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2020 № 5151084, прийняте державним реєстратором Печенізької державної адміністрації Харківської області Гаспаряном Гамлетом Аветіковичем та анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 (справа №520/10967/2020) застосовано до Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) штрафу в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 21 180 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят) грн. 00 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 (справа №520/10967/2020) позовну заяву Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "Женева" (04071, м. Київ, вул. Городецького, 13), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61002, м. Харків, вул. Сумська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачу.

Позивачем до суду апеляційної інстанції було оскаржено ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 (справа №520/10967/2020), відповідно до якої застосовано до Державного реєстратора Печенізької державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) штрафу в розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 21 180 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят) грн. 00 коп.

Ухвала про повернення адміністративного позову у справі № 520/10967/2020 в апеляційному порядку не оскаржена, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана ухвала набрала законної сили 20.08.2020.

Враховуючи наведене, твердження відповідача про наявність у провадженні суду (судів) справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав, є помилковим, з огляду на що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого Міністерством юстиції України клопотання про залишення позову без розгляду та відсутність підстав для його задоволення.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного реєстратора Печенізької Державної адміністрації Харківської області ОСОБА_1 (смт Печеніги Харківської області, вул. Петровського, 9) до Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/72), Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м. Харків, вул. Сумська, 96) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.02.2021.

Суддя В.В. Єгупенко