Рішення № 94901043, 03.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 лютого 2021 року № 520/13058/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Хмелівської Н.М.,

за участю представників: позивача – Наумова С.М., відповідача – Милейко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс-ВМ" (пл. Юрія Кононенка, буд. 7, 3 пов., к. 38, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, код ЄДРПОУ 40708715) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопартс-ВМ", з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/000919/2 від 30.03.2020 р. Слобожанської митниці Державної митної служби України.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2020/00576 від 30.03.2020 р. Слобожанської митниці Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.08.2018 року між ТОВ "Автопартс-ВМ" (Україна) та S.C. CONEX DISTRIBIBUTION S.A. (Румунія) (продавець) укладений контракт купівлі-продажу №2694 на придбання запасних частин та матеріалів до автомобілів (далі - товар), згідно пропозицій продавця. Найменування, кількість, комплектація та ціни придбаного товару встановлюються інвойсами, які є невід`ємною частинами контракту і мають юридичну силу специфікацій. З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару представником позивача подана до митниці електронна митна декларація UА 807170/2020/017236 від 30.03.2020, в якій митна вартість була визначена за ціною договору, додатком до якої надано пакет документів на підтвердження обґрунтованості митної вартості товару та обраного методу її визначення. За результатами направлення відповідачу у відповідь на електронне повідомлення документів та проведення консультацій відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості № UА807000/2020/000919/2 від 30.03.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2020/00576 від 30.03.2020. В рішенні відповідачем зазначено, що Джерелом інформації для їх прийняття є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацювання ризику АСАУР за фактами митних оформлень ЄАІС: МД № UА1005308/2020/16890 та інші. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складений окремо по кожній товарній позиції згідно графи 30.

1.2. Процесуальні дії суду

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

13.11.2020 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи.

16.11.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, направлена поштою 13.11.2020, яка також долучена до матеріалів справи.

20.11.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, яке долучено до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 09.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою суду від 23.12.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

1.3. Короткий зміст відзиву на позов та відповіді на відзив

Відповідач не погодився з адміністративним позовом, в наданому до суду відзиві в обґрунтування заперечень на позов зазначив, що в ході вивчення отриманої від позивача митної декларації UА807170/2020/017236 від 30.03.2020 були встановлені розбіжності та згенеровано профілі ризиків щодо можливого заниження митної вартості товарів №№32,58,60,61,63,64,65,66,67,68,71 за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості. Після аналізу отриманих додаткових документів були прийняті рішення про складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2020/00576 від 30.03.2020 та рішення про коригування митної вартості № UА807000/2020/000919/2 від 30.03.2020 року.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що подані до митного оформлення документи за назвами та змістом відповідали вимогам ст.53 МК України, відповідачем не доведено неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (за основним методом). Тому коригування відповідачем заявленої митної вартості товарів у бік збільшення за резервним методом на основі наявної в його базах даних інформації про розмитнення подібних товарів за вищою ціною та прийняття відповідної Картки відмови в митному оформленні не є обґрунтованим.

В запереченні на відповідь на відзив представник відповідача зазначив, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребовування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Представник позивача, Наумов С.М. - у судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача, Милейко К.С. - в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на правомірність прийнятого рішення та доводи, викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Між ТОВ "Автопартс-ВМ" (Україна) та S.C. CONEX DISTRIBIBUTION S.A. (Румунія) (продавець) 20.08.2018 укладений контракт купівлі-продажу №2694 на придбання запасних частин та матеріалів до автомобілів (далі - товар), згідно пропозицій продавця. Найменування, кількість, комплектація та ціни придбаного товару встановлюються інвойсами, які є невід`ємною частинами контракту і мають юридичну силу специфікацій.

Порядок оплати вказується в Інвойсах до кожної партії товару, що постачається. Оплата може здійснюватись наступними способами:

а) допускається передплата;

б) шляхом банківського переказу 100% суми чергової партії товару на рахунок продавця протягом 7 банківських днів з дати виставлення рахунку в доларах США;

в) шляхом банківського переводу з відстрочкою платежу в 45 календарних днів з моменту відвантаження партії товару. Датою відвантаження вважається дата відмітки митного органу на CMR;

г) за згодою сторін можливий інший порядок та форма розрахунків, в тому числі часткова передплата.

Всі банківські витрати несе покупець.

Ціна товару визначається за взаємною згодою сторін та зазначається у відповідних інвойсах, що мають силу специфікацій та є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до умов вказаного контракту, товар має бути поставлений в Україну на умовах поставки FCA, Ясси, Румунія відповідно до правил "Інкотермс-2010". Умови постачання товару зазначаються у відповідних Інвойсах.

До вказаного контракту був оформлений Інвойс №4536 від 24.03.2020 на загальну суму 58085,12 доларів США на умовах поставки СРТ - Харків, Україна, які передбачають, що витрати за договором перевезення товару несе продавець. Відповідно, ТОВ "Автопартс-ВМ" договір на перевезення товару не укладало та сплату за перевезення товару не здійснювало.

Умовами контракту №2694 від 20.08.2018 не передбачено обов`язковості укладення договору страхування товару, отже, вказаний договір не укладався.

Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ "Автопартс-ВМ" відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №120 від 27.03.2020.

З метою митного оформлення товару, імпортованого позивачем на підставі вищезазначеного контракту згідно Інвойсу №4536 від 24.03.2020, ТОВ "Автопартс-ВМ" до Слобожанської митниці ДМСУ було подано електронну митну декларацію № UA807170/2020/017236 від 30.03.2020 на 84 товарні позиції, в якій визначено митну вартість кожної з 84 позицій за основним методом (ціною Контракту). Країна походження - Румунія, що надійшли в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу з S.C.CONEX DISTRIBIBUTION S.A. (Румунія). Умови поставки СРТ UA Харків, валюта та загальна сума розрахунку – 580853,12 USD.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД №UA807170/2020/017236 від 30.03.2020:

1) Контракт №2694 від 20.08.2018

2) Інвойс №4536 від 24.03.2020

3) Пакувальний лист №4536 від 24.03.2020

4) Автотранспортна накладна № 253483 від 26.03.2020.

5) Прайс-лист S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) на автомобільні запчастини від 01.03.2020

6) Сертифікат походження № 126 від 26.03.2020

7) Митна декларація країни відправлення № 20ROIS4650E0020183 від 26.03.2020.

За даними МД в АСМО Інспектором було згенеровано наступні профілі ризиків АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів за №№ 32,58,60,61,63,64,65,66,67,68,71, за такими кодами:

105-2: (Контроль правильності визначення митної вартості товарів): «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (32,58,60,61,63,64,65,66,67,68,71). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

106-2: (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (32,58,60,61,63,64,65,66,67,68,71) здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ до спецпідрозділу митниці (відділу аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією) було направлено запит по МД «щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів».

В результаті вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше, відповідачем було зроблено такі висновки:

- аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що факти митних оформлень ідентичних товарів (наявність виробника, торгової марки тощо) в найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів відсутні. Рівень митної вартості товарів за фактами митних оформлень митницями України подібних товарів (класифікованим за тим же кодом УКТ ЗЕД) був вищим, ніж заявлений, що підтверджується рівнем цін по ЦБД;

- контрагентом по Контракту №2694 від 20.08.2018, в рамках якого була здійснена поставка товарів, є S.C. CONEX DISTRIBUTION, a виробниками товарів є ASAM S.A. Таким чином Контракт № 2694 є непрямими контрактом, тобто укладеним не з виробником товару. Проте договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та жодних відомостей щодо вартості товарів, наданої саме виробником, до митниці надано не було. Позивачем з ЕМД № UА807170/2020/017236 від 30.03.2020 не було надано до митниці жодного банківського або іншого платіжного документу, що стосується товарів позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 цієї ЕМД реквізитів документу за кодом « 3001», який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, шо стосується товару. Відповідне банківське платіжне доручення від 27.03.2020 №120 було подано митниці під час проведення процедури консультації;

- у контракті від 20.08.2018 №2694, а саме у розділі «IV Поставка товара» : «Товар поставляется продавцом покупателю на условиях FCA согласно INCOTERMS 2010». У рахунку - фактурі (інвойсі) від 24.03.2020 №4536 зазначено: «Условия поставки СРТ Kharkov, Ukrainа». У цьому ж рахунку - фактурі (інвойсі) зазначено, що він видається у доповнення до контракту 20.08.2018 №2694. Умови поставки FCA передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Умови поставки СРТ передбачають, що продавець несе витрати по перевезенню до пункту перетину, у тому числі фрахту. Декларантом не було заявлено жодних транспортних витрат, що неможливо, ані при умовах поставки FCA, ані при умовах поставки СРТ.

Відповідно до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України 30 березня 2020 року Слобожанською митницею ДМСУ розпочато процедуру консультацій з Позивачем шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, судом встановлено, що відповідачем надіслане декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості, перелік витребуваних документів не конкретизований, повідомлення повністю відтворює положення частин 3 та 6 статті 53 Митного кодексу України.

30.03.2020 декларантом підприємства було надіслано лист з проханням про прийняття рішення про визначення митної вартості товару на підставі наявних документів і наявної у митниці інформації, в зв`язку з відсутністю можливості надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару у 10-денний термін.

За результатами проведених консультацій 30.03.2020 відповідачем прийняті оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/000919/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2020/00576 від 30.03.2020.

В подальшому на підставі митної декларації №UА807000/2020/017433 від 30.03.2020 товар було випущено у вільний обіг.

09 червня 2020 року Позивачем в порядку частини 8 статті 55 МК України було подано додаткові документи з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються, та скасування Рішення про коригування митної вартості.

Так, позивачем було додатково подано до митного органу копії:

- прайс-листу S.C.CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) на автомобільні запчастини від 01.03.2020;

- платіжного доручення № 120 від 27.03.2020 про салату за товар;

- митної декларації № UA807170/2020/017433;

- податкових накладних з ідентичними товарами, які раніше були реалізовані на території України;

- звіту про оцінку майна № 29/05/2020/05 від 29.05.2020 р. щодо визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України.

В результаті розгляду поданих Позивачем додаткових документів, Слобожанською митницею Держмитслужби відмовлено у скасуванні Рішення про коригування митної вартості.

Як вбачається з копії спірного рішення, коригування митної вартості здійснено відповідачем за другорядним методом (резервним методом) відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби про товари: МД № UА1005308/2020/16890 та інші. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає: згідно графи 30.

Відповідно до копії зазначеної митної декларації, наданої до матеріалів справи, декларантом було ввезено товар на територію України з Румунії на умовах CРТ, валюта розрахунків USD. Метод визначення митної вартості по спірними товарами № 32,58,60,61,63-68,71 – 6 (резервний).

У спірних рішеннях вказано, що вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, наведено у електронному повідомленні декларанту.

В обґрунтування підстав застосування другорядного методу митним органом в рішенні зазначено, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту.

В обґрунтування незастосування попередніх методів визначення митної вартості товару відповідач у рішенні про коригування митної вартості зазначив наступне.

Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не застосований у зв`язку із невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з неподанням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з ненаданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з не наданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів: - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. Релевантні джерела права

Відповідно до частини 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 ст. 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 ст. 54 МК України).

Пунктом 2 частини 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

За результатами розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією № UА 807170/2020/017236 від 30.03.2020 документів відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.:

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна гуртуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

3.2. Оцінка доводів учасників справи і поданих до суду доказів

Враховуючи вимоги нормативних приписів, які регулюють спірні правовідносини, предмет доказування у даній справі охоплює як підстави незастосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору, так і обґрунтованість обрання певного резервного методу та порядок розрахунку митної вартості імпортованого товару.

При цьому у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення митної вартості товару, що ввозиться, саме за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Аналіз наведених норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, обов`язок декларанта подати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визначення митної вартості товару виникає за наявності хоча б однієї з таких умов:

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості,

- у документах, зазначених у частині другій ст. 53 МК України, наявні ознаки підробки;

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,

- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.

Відповідач фактично в обґрунтування спірного рішення покладає той факт, що позивачем не підтверджено витрати на перевезення та страхування товару, у зв`язку з розбіжностями умов поставки в контракті та митній декларації.

Можливість визначення умов поставки, відмінних від тих, що зазначені в контракті, передбачено положеннями розділу IV контракту.

Також відповідно до умов розділу ІІ контракту, інвойси є невід`ємною частиною контракту та мають юридичну силу специфікацій.

Отже, аналіз умов контракту свідчить про те, що переважною умовою постачання є та умова, що визначена сторонами в Інвойсі. За відсутності такої умови в Інвойсі слід застосовувати умови поставки FCA, Ясси, Румунія відповідно до правил "Інкотермс-2010", визначені в розділі ІV контракту.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням того, що умови поставки СРТ, Харків, Україна, були зазначені в інвойсі, який є невід`ємною частиною договору та має силу специфікації, умовами поставки для імпортованого позивачем товару, зазначеного у Інвойсі №4536 від 24.03.2020, за даних умов є саме умова СРТ, Харків.

Суд зазначає, що за митною декларацією UА 807170/2020/017236 від 30.03.2020 позивачем здійснювалось оформлення 84 позиції товару, кожна з яких поставлялася на умовах контракту №2694 від 20.08.2018 та інвойсу №4536 від 24.03.2020. Для всіх зазначених позицій умови поставки були визначені, як СРТ.

Наданий позивачем до митного органу Прайс-лист постачальника також містить ціни на товари з умовами поставки СРТ, Харків.

Згідно з INCOTERMS 2010 умови поставки СРТ передбачають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, в тому числі фрахту, включаючи змішані типи перевезення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

При цьому продавець передає товар, випущений в митному режимі експорту, названому їм перевізнику, момент передачі такому перевізнику є поставкою товару.

Продаж товару на зазначених умовах здійснюється з обов`язковим оформленням товару на експорт продавцем.

Відтак, умови СРТ, Харків не передбачають покладення витрат на перевезення на позивача – покупця товару до митного кордону з Україною.

Стосовно документів на проведення страхування товару позивачем, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України документи на підтвердження страхування подаються виключно якщо воно здійснювалось.

В той же час, Контрактом не передбачено обов`язкового страхування товару, з огляду на що, позивачем страхування не здійснювалось.

Вказана умова є договірною, а подання документів для митного оформлення про страхування товару здійснюється виключно за умови, що таке страхування здійснювалось або повинно було бути здійснено відповідно до умов контракту.

Отже, вимога митного органу щодо подання зазначених документів у випадку, коли сторони у контракті не передбачили обов`язкового страхування товару, є необґрунтованою протиправним.

Відтак, неподання документів, що підтверджують вартість страхування, здійснення якого не передбачено умовами контракту, не може вважатися належною підставою для відмови в застосуванні основного методу, а її врахування відповідачем як підстави прийняття рішення про відмову в митному оформленні та коригування митної вартості є протиправним.

Також суд зазначає, що відповідачем у зв`язку зі спрацюванням ризиків по позиціям, зазначеним в декларації під номерами 32,58,60,61,63,64,65,66,67,68,71, було поставлено під сумнів визначення позивачем митної вартості товару за вказаними позиціями за ціною контракту з огляду на непідтвердження витрат на перевезення та страхування.

При цьому, за іншими товарними позиціями, зазначеними в митній декларації, які ввозились за тим самим контрактом та інвойсом та на тих саме умовах поставки (СРТ, Харків) та без додавання витрат на страхування, із визначенням методу визначення митної вартості – за ціною договору, відповідачем підтвердження витрат на перевезення та страхування не вимагалося, під сумнів визначення митної вартості за основним методом не ставилось, що свідчить про різний підхід до оцінки належності та достатності поданих позивачем документів на підтвердження обраного методу визначення митної вартості по одній й той самій імпортній операції.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч вимог частини 2 статті 54 МК України, посилаючись на наявність розбіжностей між умовами поставки у контракті та митній декларації по окремим товарним позиціям, та ненадання позивачем документів на підтвердження витрат на перевезення та страхування, фактично керувався виключно спрацюванням профілів ризиків АСАУР щодо можливого заниження митної вартості, які носять рекомендаційний характер, та не здійснив належної перевірки розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, а також не врахував поданих до митного оформлення документів на підтвердження митної вартості товарів за спірними товарними позиціями, заявленої позивачем у митній декларації.

В той же час, суд зазначає, що спрацювання профілів ризиків АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а.

Стосовно посилань відповідача на подання платіжного доручення про оплату товару в процедурі консультацій, та неподання його разом з ЕМД, суд зазначає про таке.

Відповідно до положень МК України документи про оплату товару надаються у випадку, якщо оплату проведено.

Умовами контракту передбачено декілька умов оплати товару, в тому числі шляхом передоплати. Як вбачається з копії міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR), датою завантаження товару продавцем є 26.03.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено оплату 27.03.2020.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що рішення про коригування митної вартості виноситься за результатами процедури консультацій.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем було подано документи про оплату товару під час здійснення процедури консультацій, тобто до прийняття спірного рішення відповідачем, проте вказані документи відповідачем враховані не були.

З огляду на зазначене, посилання відповідача на неподання вказаних документів та неможливість їх врахування під час прийняття спірного рішення не є обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, митна декларація країни відправлення № 20ROIS4650E0020183 від 26.03.2020 подавалася позивачем в пакеті документів до Митної декларації під час митного оформлення товару, разом з сертифікатом походження товару, проте не була врахована відповідачем з посиланням на те, що Контракт № 2694 є непрямим контрактом, тобто укладений не з виробником товару.

Даними декларації країни відправлення № 20ROIS4650E0020183 від 26.03.2020 підтверджуються факт поставки товару від продавця позивачу, ціна, обсяги та умови поставки, вага, країна походження товару.

Зазначені дані експортної ВМД та дані поданої до митного оформлення митної декларації та доданих до неї документів не містять розбіжностей у показниках, які визначені Митним кодексом України як складові митної вартості товару.

Аналіз наведених норм ст.ст. 53,54 МК України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Судом встановлено, що електронне повідомлення відповідача про необхідність надання додаткових документів, містить перелік документів, який повністю відтворює положення частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

У вказаному повідомленні відповідачем не зазначено, які саме документи, передбачені ст. 53 МК України, повинен надати позивач для підтвердження заявленої митної вартості за поданою до митного оформлення митною декларацією.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Суд зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21 195 (далі - Правила № 598), у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні про коригування допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного кодексу України та є обов`язковим.

Текст рішення Відповідача про коригування митної вартості товару не містить відомостей про подібність товарів та поданою заявником через декларанта митною декларацією МД № UА100530/2020/16890 та інших (яких саме інших Відповідач в своєму рішенні не зазначає) та про схожість умов поставки.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, відповідачем у спірному рішенні не вказано, які саме документи з наданих позивачем як додатки до МД, містять неповні відомості та/або розбіжності.

Крім того, митний орган не зазначив, які саме документи, на думку митниці, не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та які саме документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

В ході судового розгляду відповідач не довів неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості, оскільки не була наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, недостовірних або неповних відомостей через що, не обґрунтовано наявність підстав для витребування додаткових документів.

Суд зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ч.4 ст. 54 МК України саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 826/21860/15.

З огляду на зазначене, застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є правомірним.

При цьому суд не бере до уваги як належне обґрунтування заявленого позову посилання позивача на звіт про оцінку майна № 29/05/2020/05 від 29.05.2020, оскільки метою оцінки відповідно до даного звіту було визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України, а не визначення митної вартості товару, які за своєю суттю не є ідентичними.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на той факт, що відповідач визначив митну вартість не на окрему одиницю товару, а вартість за кілограм з огляду на те, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну від 30.05.2012 №651, графа 41 «Додаткові одиниці виміру» передбачено: «Якщо для зазначеного в графі 33 МД коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД передбачено додаткову одиницю виміру, то в графі зазначаються код цієї одиниці виміру відповідно до класифікатора одиниць вимірювання та обліку, що використовуються в процесу оформлення митних декларацій, через знак «/» - кількість товару в цій одиниці виміру». Графа не заповнюється якщо для товару, заявленого в графі 31 МД, УКТ ЗЕД не передбачено додаткової одиниці виміру або в графі 33 МД зазначається код товару на рівні менше 10 знаків за УКТ ЗЕД».

Враховуючи, що декларант самостійно заповнює декларацію та відповідає за достовірність зазначених даних, то проаналізувавши ЕМД №UA807170/2020/017236 судом встановлено, що декларант самостійно не визначив додаткову одиницю виміру в штуках, митна вартість яких була відкоригована митницею.

Проте, зазначені вище обставини не впливають на загальний висновок суду щодо оцінки спірного рішення.

3.3. Висновки за результатами розгляду справи

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять належну та достатню інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають достатніх підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову фактично зводяться до обґрунтування підстав виникнення сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а не доводять саме підстав відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до приписів частини 6 статті 54 МК України.

Відповідно, застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості та розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.

Отже, суд приходить до висновку, що у спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості – за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає про таке.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.

Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості № UА807000/2020/000919/2 від 30.03.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807170/2020/00576 від 30.03.2020, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/000919/2 від 30.03.2020 Слобожанської митниці Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2020/00576 від 30.03.2020 Слобожанської митниці Державної митної служби України.

Стягнути зі Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс-ВМ" (пл. Юрія Кононенка, буд. 7, 3 пов., к. 38, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, код ЄДРПОУ 40708715) за рахунок бюджетних асигнувань сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 лютого 2021 року.

Суддя Білова О.В.