Рішення № 94900985, 16.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2021 р. № 520/13571/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 9951) (вул. Клочківська, буд. 228 П, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 14321742) про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України (військова частина №9951, 61045 м. Харків, вул. Клочківська, 228П ЄДРПОУ: 14321742) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 21.06.2018 року до 31.08.2020 року в сумі 436 167 грн. 70 коп. (чотириста тридцять шість тисяч сто шістдесят сім гривень 70 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в останній день проходження ним військової служби, а саме 21.06.2018 р. відповідач не провів остаточний розрахунок та не виплатив належні грошові кошти. Відповідачем не було виплачено позивачу компенсацію за невикористані дні додаткові відпустки, як учаснику бойових дій. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 по справі №520/4244/2020 зобов`язано відповідача нарахувати та сплатити позивачу компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки. Відповідач сплатив компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки - 31.08.2020 року. Таким чином, відповідач остаточний розрахунок з позивачем здійснив - 31.08.2020 року.

Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 21.06.2008 року по 21.06.2018 року проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України Східного регіонального управління, перебуваючи на грошовому забезпеченні у Харківському прикордонному загоні - військова частина 995.

Наказом начальника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.06.2018 №210-ОС позивача виключено із списків особового складу у зв`язку із звільненням з військової служби в запас.

З метою вирішення питання отримання грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, позивач звернувся з письмовим запитом до відповідача.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2018 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону №3551-ХІІ, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі № 520/4244/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 9951) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Прикордонної служби України (військова частина №9951, 61045 м.Харків, вул. Клочківська, 228П ЄДРПОУ: 14321742) в частині невиплати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) при звільненні грошової компенсації за невикористані дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік. Зобов`язано Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Прикордонної служби України (військова частина 9951) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) невиплачену при звільненні грошову компенсацію за невикористані дні (з розрахунку 14 днів щорічно) соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 21.06.2018 за період проходження військової служби з 2015 року по 2018 рік включно.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі №520/4244/2020 набрало законної сили 07.08.2020 року.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі №520/4244/2020 відповідачем позивачу 31.08.2020 року було виплачено компенсацію додаткової відпустки учаснику бойових дій у розмірі 21 826,81 грн. Зазначена обставина підтверджується випискою з банківського рахунку позивача АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач, не погоджуючись з тим, що відповідачем не виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.06.2018 року по 31.08.2020 року, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд зазначає, що всі суми, належні до сплати працівникові, тобто нараховані працівникові на час звільнення, мають бути виплачені у день його звільнення.

Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 1 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; відсутність спору щодо їх розміру; невиплата нарахованих сум в день звільнення.

Підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 2 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; незгода працівника з нарахованими/ненарахованими сумами, що стало підставою для виникнення трудового спору, який вирішився на користь працівника.

Незгода працівника з розміром належних до виплати при звільненні сум повинна мати активні прояви шляхом звернення до роботодавця або безпосередньо до суду.

Це звернення повинно бути здійснене відразу після виплати цих сум чи ознайомленні з їхнім розміром або принаймні у достатньо стислі строки.

Такі дії будуть свідчити про наявність спору щодо розміру належних йому сум при звільненні.

Суд зазначає, що існував спір про нарахування грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, що вирішувався судом під час розгляду справи №520/4244/2020, і не є спором про нараховані/ненараховані суми під час звільнення.

Здійснений відповідачем розрахунок і виплата сум належних позивачу при звільненні, позивачем не оскаржувалися.

Доказів звернення позивача до суду з позовом про нараховані/ненараховані суми під час звільнення судом не встановлено, сторонами не надано.

Оскільки при нарахуванні і виплаті позивачу сум, належних при звільненні, був відсутній спір щодо їх розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України відсутні.

З прийняттям судових рішень, якими присуджено на користь позивача певні суми коштів, статті 116 та 117 КЗпП України не застосовуються, а зобов`язання роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Не має обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення КЗпП України передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.

Таким чином, у даних правовідносинах відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України щодо виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Аналогічна правова позиція щодо незастосування статті 117 КЗпП до правовідносин, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати, викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №0940/1532/18 та у постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі №822/2663/15.

За наявності спірних правовідносин, які виникли вже після звільнення та проведення остаточного розрахунку та стосувались права на отримання належної звільненому позивачеві грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, у розумінні частини першої статті 117 КЗпП України є безпідставним.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі №807/1502/15 та від 27.06.2018 у справі №810/1543/17, від 04 грудня 2019 року по справі №825/742/16, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки при нарахуванні і виплаті позивачу належних при звільненні суми був відсутній спір щодо їх розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України відсутні, та як наслідок відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11,14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 9951) (вул. Клочківська, буд. 228 П, м. Харків,61045, код ЄДРПОУ 14321742) про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.