Рішення № 94900896, 16.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4276/20

16 лютого 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період проходження військової служби в Збройних Силах з 05.05.1976 року до 12.05.1978 року та перевести на пенсію відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, з 29.01.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення обчислити пенсію позивачу з 29.01.2020 року у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року, станом на 01.05.2016 року, відповідачем зараховано 8 років 10 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії згідно з цим Законом. Позивач 17.11.2020 року звернувся із заявою про зарахування до стажу державної служби період проходження військової служби в Збройних Силах з 05.05.1976 року до 12.05.1978 року та призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року, за результатами розгляду якої відмовлено, з тих підстав, що період служби в армії не може враховуватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області до стажу державної служби. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 29.01.2021 року подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.21-22). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ОСОБА_1 з 16.01.2018 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач 29.01.2020 року звернувся із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", на яку його переведено рішенням №961170821442 від 06.02.2020 року та виплачувалась до 01.10.2020 року. Оскільки до 18.03.2020 року позивач працював на посаді державного службовця, пенсія виплачувалася в розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У зв`язку із звільненням з посади державної служби, 13.05.2020 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої поновлено виплату пенсії в розмірі, визначеному відповідно до Закону України "Про державну службу" рішенням №961170821442 від 22.05.2020 року.

Стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року, обчислений на підставі записів трудової книжки на 01.05.2016 року становить 08 років 10 місяців, тому право на призначення пенсії у відповідності до норм цього Закону відсутнє. У зв`язку з цим, рішенням №961170821442 від 22.09.2020 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, період служби в армії з 05.05.1976 року по 12.05.1978 року не може враховуватися до стажу державної служби, оскільки не передбачений законодавством, чинним на час звернення позивача із заявою про перехід на інший вид пенсії. Стосовно вимоги призначити пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з 29 січня 2020 року відповідач зазначив, що позивачу 29.01.2020 року була призначена дана пенсія та виплачувалась до 01.10.2020 року. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.01.2018 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За заявою від 29.01.2020 року (а.с.24), рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170821442 від 06.02.2020 року позивача переведено з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з 29.01.2020 року (а.с.31).

Позивач відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 10.10.1990 року працював на посаді державного службовця до 18.03.2020 року (а.с.25-30) та отримував пенсію в розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.35).

У зв`язку із звільненням з посади державної служби, за заявою від 13.05.2020 року (а.с.32), рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170821442 від 22.05.2020 року позивачу поновлено виплату пенсії в розмірі, визначеному відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.33).

В подальшому, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170821442 від 22.09.2020 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.34).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0313-8/18103 від 29.10.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про прийняття рішення обчислити пенсію з 29.01.2020 року у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки стаж його роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року, обчислений на підставі записів трудової книжки на 01.05.2016 року становить 08 років 10 місяців, тому право на призначення пенсії у відповідності до норм цього Закону відсутнє. Додатково зазначено, що за період з 29.01.2020 року з урахуванням виплачених сум склалася переплата в розмірі 56202,00 грн. (а.с.7).

Позивач 17.11.2020 року звернувся із заявою про зарахування до стажу державної служби період проходження військової служби в Збройних силах з 05.05.1976 року до 12.05.1978 року та призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року (а.с.9-10), за результатами розгляду якої листом №6479-6478/П-02/8-1900/20 від 02.12.2020 року відмовлено, з тих підстав, що період служби в армії не може враховуватися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області до стажу державної служби (а.с.8).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII) визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців. Цей закон набув чинності 01.05.2016 року.

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 року (далі - Закон України №3723-XII), крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.

Зокрема, п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, обчислений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на підставі записів трудової книжки на 01.05.2016 року стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII, становить 08 років 10 місяців.

Відповідач не заперечує того факту, що за наявності станом на 01.05.2016 року (дата набрання чинності Закону №889-VIII) стажу держслужби 10 років, позивач, який на час досягнення віку 62 роки працював на посаді державного службовця, мав би право на призначення пенсії державного службовця.

Спірним ж є питання зарахування до стажу державної служби позивача період його військової служби з 05.05.1976 року по 12.05.1978 року, який підтверджується довідкою Тернопільського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Тернопільської області від 13.11.2020 року №К/115 (а.с.11) та військовим квитком № НОМЕР_2 від 16.09.1983 року (а.с.12).

Так, п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229, визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283.

Згідно із п.3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283, до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період проходження ОСОБА_1 військової служби з 05.05.1976 року по 12.05.1978 року зараховується до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.07.2018 року у справі №569/350/17, від 27.12.2019 року у справі №500/2565/18, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Суд відзначає, що згідно з ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Також суд враховує, що право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст.22, 64 Конституції України).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Суд виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні №8-рп/2013 від 15.10.2013 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, ст.1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні №9-рп/2013 від 15.10.2013 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення ст.51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, позовна заява з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

З матеріалів справи видно, що за заявою від 29.01.2020 року, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170821442 від 06.02.2020 року позивача переведено з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з 29.01.2020 року .

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170821442 від 22.09.2020 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивачу ж листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0313-8/18103 від 29.10.2020 року повідомлено про прийняття рішення обчислити пенсію з 29.01.2020 року у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки стаж його роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII, обчислений на підставі записів трудової книжки на 01.05.2016 року становить 08 років 10 місяців, тому право на призначення пенсії у відповідності до норм цього Закону відсутнє. Додатково зазначено, що за період з 29.01.2020 року з урахуванням виплачених сум склалася переплата в розмірі 56202,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, ч.4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах ефективним та належним способом захисту порушеного права позивача, за встановлених обставин, є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період проходження військової служби в Збройних Силах з 05.05.1976 року до 12.05.1978 року та перевести на пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, з 29.01.2020 року, про що просить позивач.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №0.0.1959293247.1 від 28.12.2020 року (а.с.5).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період проходження військової служби в Збройних Силах з 05.05.1976 року по 12.05.1978 року до стажу державної служби та перевести його на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, з 29.01.2020 року.

Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції №0.0.1959293247.1 від 28.12.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.