Рішення № 94900504, 15.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2422/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та зобов`язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження), а ухвалою від 02 червня 2020 року замінено первісного відповідача -Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на належного -Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №440/2422/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; зобов`язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

10 лютого 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5535,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №440/2422/20 прийнято судом у порядку письмового провадження та необхідності розглядати заяву про ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи немає, суд доходить висновку про розгляд заяви представника позивача у порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу наведеної норми вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги позивача або певні питання, які підлягали вирішенню при ухваленні судового рішення.

Підставою для прийняття додаткового судового рішення заявник вказує невирішення судом питання про розподіл у справі судових витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи судом встановлено, що у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5535,00 грн та до позовної заяви додано документи на підтвердження понесення таких витрат, тоді як рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №440/2422/20 питання розподілу судових витрат судом під час ухвалення вказаного рішення не вирішено.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати.

Так, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу, яка надана адвокатом Малофєєвим Артемом Івановичем на підставі ордеру серії ВІ № 1011464 від 12 травня 2020 року /а.с. 17-зворот/.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 138 вказаного Кодексу передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами третьою та дев`ятою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5535,00 грн позивачем надано до суду копії договору про надання правничої допомоги №22/04 від 22 квітня 2020 року, укладеного між позивачем та адвокатом Малофєєвим Артемом Івановичем /а.с.13-14/; звіту №07/05 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом /а.с.15/; квитанції про оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 05 травня 2020 року /а.с. 16/.

Відповідно до звіту №07/05 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом до договору про надання правничої допомоги №22/04 від 22 квітня 2020 року /а.с. 15/ адвокатом виконано роботи ( надано послуги): підготовка, написання та подання адвокатського запиту вих. №23/04 від 23 квітня 2020 року до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації із проханням нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум за 2018-2020 роки (у досудовому порядку) (56 хв - 840,00 грн); проведення юридичних консультацій стосовно звернення до суду з позовом до (та/або до іншого відповідача) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії (38 хв - 570,00 грн); написання позовної заяви (275 хв - 4125,00 грн).

Суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів (до позову надано лише копії паспорта, ідентифікаційного номеру та посвідчення позивача, адвокатського запиту та відповіді на такий запит) та збирання доказів не вимагало значних зусиль адвоката. Підготовка, написання та подання адвокатського запиту вих.№23/04 від 23 квітня 2020 року стосувалося не лише спірних правовідносин у цій справі щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, а й інших періодів, зокрема 2018-2019 років. Крім того, подання такого запиту не було зумовлено крайньою необхідністю у цій справі.

Витрати на юридичні консультації 38 хв у сумі 570,00 грн та на написання позовної заяви 257 хв у сумі 4125,00 грн суд також вважає завищеними, адже спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та єдиними документами у цій справі, складеними адвокатом, є позов та клопотання про поновлення провадження у справі.

Крім того, з питання вирішення подібних спірних правовідносин судами України напрацьовано сталу судову практику. Даний спір відповідає ознакам типової справи №440/2722/20, позиція по якій викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.

Також судом враховано, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувають справи по аналогічній категорії з представництвом адвоката Малофєєва Артема Івановича, зокрема справи №№440/2590/20, 440/2653/20, 440/2717/20, 440/2763/20, 440/2868/20, 440/2949/20, 440/3031/20, 440/3152/20, 440/3207/20, 440/3353/20, 440/3667/20, 440/3668/20, 440/3669/20, 440/4015/20, 440/4213/20 та ін.), а відтак адвокат Малофєєв А.І. спеціалізується на представництві інтересів фізичних осіб у спорах з суб`єктами владних повноважень щодо отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня та є обізнаним з відповідною законодавчою базою та переліком документів, які підлягають підготовці для розгляду цієї категорії справ, що ставить під сумнів заявлену адвокатом кількість витраченого часу на представництво інтересів позивача у цій справі.

У відзиві на позовну заяву /а.с. 44/ відповідач заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 1000,00 грн.

Враховуючи висновок суду, що викладений у рішенні про часткове задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 500,00 грн.

Оскільки витрат по сплаті судового збору за подання цього позову позивач не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити у справі №440/2422/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, буд. 47, м. Полтава, 36023, ідентифікаційний код 02770127) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 500,00 грн (п`ятсот гривень нуль копійок).

Копію додаткового рішення надіслати учасникам справи.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк