
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/124/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
11 січня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2020 на підставі додатково наданої довідки військової частини А2975 від 30.11.2020 №164 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка ввійшла в дохід позивача за березень 2018 року, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2020 на підставі додатково наданої довідки військової частини А2975 від 30.11.2020 №164 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка ввійшла в дохід позивача за березень 2018 року, та виплату ОСОБА_1 різниці в недоотриманій, з 01.12.2020, пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 07.08.2018 ГУ ПФУ в Полтавській області призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідачем розраховано та проводилася виплата пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, які позивач отримував за останні 5 календарних місяців перед звільненням - з 01 березня по 31 липня 2018 року. Позивач вважає, що при призначенні пенсії відповідачем неправомірно не врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, яка нарахована та виплачена позивачу в березні 2018 року. Позивач пояснює, що на його звернення військова частина А2975 видала довідку від 30.11.2020 №164, з якою позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області. Однак, відповідачем відмовлено в обчисленні пенсії з урахуванням суми щомісячної додаткової грошової винагороди, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/124/21, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази та встановлено строк для їх надання до суду.
03 лютого 2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 32-35/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що вказана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода не підлягає врахуванню при розрахунку розмірі пенсії позивача на підставі абз. 7 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей". Крім того, вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода носила разовий характер, тому не підлягає включенню в довідку про додаткові види грошового забезпечення.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Наказом командира військової частини А2975 (по стройовій частині) від 06.08.2018 №170 майора ОСОБА_1 , заступника командира частини з морального-психологічного забезпечення військової частини А2975, звільненого наказом начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08 червня 2018 року №155 у запас за пунктом "а" (у зв`язку з закінчення строку контракту), вирішено вважати таким, що справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до Лубенського районного військового комісаріату. З 06 серпня 2018 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення /а.с. 7/.
ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років з 07.08.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 5640,00 грн., оклад за військове звання - 1340,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50 % - 3490,00 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (у тому числі: робота з таємними виробами, носіями, документами 10%, надбавка за особливо важливі завдання 10%, премія 41%) - 3735,09 грн., всього - 14205,09 грн., що підтверджується протоколом ГУ ПФУ у Полтавській області за пенсійною справою - 1601014271 (Міноборони) від 07.08.2018, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 37/.
При призначенні пенсії органом Пенсійного фонду України враховано довідку військової частини А2975 від 08.2018 №1792, видану ОСОБА_1 , про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 ( зі змінами) /а.с. 46/.
До вказаної довідки військовою частиною А2975 включені наступні складові грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по липень 2018 року включно: основні види: посадовий оклад; оклад за військове звання; надбавка за вислугу років 45% від ПО, ОВЗ; щомісячні додаткові види та премія: надбавка за особливості проходження служби; надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; премія.
Позивач звернувся до військової частини А2975 із заявою від 14.11.2020 /а.с. 9/, у якій просив надати довідку про дохід ОСОБА_1 за березень 2018 року, де зазначити суму щомісячної грошової додаткової винагороди (у розмірі 60 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 ), яка увійшла в його дохід за березень 2018 року /а.с. 9/.
30.11.2020 військовою частиною А2975 видано ОСОБА_1 довідку №164 про те, що доходи ОСОБА_1 за березень 2018 року складають 12980,80 грн.: у тому числі щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 4867,80 грн., на яку нарахований і сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне страхування - 22 відсотки /а.с. 10, 51/.
Військовою частиною А2975 надано до суду інформацію про те, що виплату щомісячної додаткової грошової винагороди майору запасу ОСОБА_1 у березні 2018 року здійснено за лютий 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889, наказу Міністра оборони від 15 листопада 2010 року №595 "Про затвердження інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" /а.с. 56-58/.
02.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.12.2020 (вх. №24375/8 від 02.12.2020), у якій просив здійснити обчислення пенсії на підставі довідки військової частини А2975 від 30.11.2020 №164, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 4867,80 грн. /а.с. 50/.
Листом ГУ ПФУ у Полтавській області від 18.12.2020 №1600-0308-8/73131 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 /а.с. 12, 52/.
Не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2020 на підставі додатково наданої довідки військової частини А2975 від 30.11.2020 №164, позивач звернувся до суду даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 4867,80 грн., яка зазначена військовою частиною А2975 у довідці №164 від 30.11.2020 /а.с. 10, 51/, є щомісячною додатковою грошовою винагородою ОСОБА_1 за лютий 2018 року /а.с. 58/, яка нарахована позивачу за лютий 2018 року в сумі 4867,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 /а.с. 60-61/.
Вказана щомісячна додаткова грошова допомога носила щомісячний характер для позивача, починаючи з 01 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що підтверджується довідкою військової частиною А2975 /а.с. 57/.
Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода не носила систематичного, щомісячного характеру.
Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", на підставі якої ОСОБА_1 була нарахована щомісячна додаткова грошова винагорода за лютий 2018 року в сумі 4867,80 грн., втратила чинність з 01 березня 2018 року на підставі Постанови КМ № 704 від 30.08.2017 з урахуванням змін, внесених Постановами КМ № 1052 від 27.12.2017, № 103 від 21.02.2018.
Отже, починаючи з 01 березня 2018 року вказана щомісячна додаткова грошова винагорода взагалі не встановлювалася.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону №2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 7 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (у редакції, чинній з 24.02.2018) для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.
Таким чином, відповідно до вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" для ОСОБА_1 , який був звільнений із служби пізніше 1 березня 2018 р. (з 06.08.2018), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначалася шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю), починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що при призначенні пенсії позивачу органом Пенсійного фонду України було враховано довідку військової частини А2975 від 08.2018 №1792, видану ОСОБА_1 , про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (зі змінами) /а.с. 46/, до якої включені наступні складові грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по липень 2018 року включно: основні види: посадовий оклад; оклад за військове звання; надбавка за вислугу років 45% від ПО, ОВЗ; щомісячні додаткові види та премія: надбавка за особливості проходження служби; надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; премія.
Включені до вказаної довідки складові грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по липень 2018 року включно повністю відповідають нарахованим та виплаченим ОСОБА_1 сумам основного та додаткових видів грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по липень 2018 року включно, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 /а.с. 60-61/.
Натомість, щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 4867,80 грн., яка зазначена військовою частиною А2975 у довідці №164 від 30.11.2020 /а.с. 10, 51/, є щомісячною додатковою грошовою винагородою ОСОБА_1 за лютий 2018 року /а.с. 58/, оскільки нарахована військовою частиною А2975 позивачу у складі грошового забезпечення за лютий 2018 року, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 /а.с. 60-61/, та у зв`язку з втратою чинності з 01 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889, починаючи з 01 березня 2018 року вказана щомісячна додаткова грошова винагорода взагалі не встановлювалася, а тому відповідно до абзацу 7 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" не підлягала врахуванню при розрахунку середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які враховувалися при призначенні пенсії позивачу. Отже, сума вказаної винагороди не підлягала та не підлягає включенню до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється його пенсія.
Таким чином, відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті пенсії на підставі додатково наданої довідки військової частини А2975 від 30.11.2020 №164, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України, а також обґрунтовано.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Сич
Судове рішення № 94900489, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 15.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/124/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: