Рішення № 94900438, 15.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа №440/6189/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" звернулось до суду з позовом до управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за перевезення пасажирів, які мають право на пільги згідно з чинним законодавством України, у розмірі 263787,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на невиконання відповідачем у повному обсязі вимог договору від 04.02.2019 про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення шляхом сплати Управлінням на користь АТ "Укрзалізниця" коштів у розмірі 263787,12 грн.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві зазначив, що фінансування районної програми в частині компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремим категоріям громадян на залізничному транспорті здійснюється відповідно до затверджених бюджетних призначень на її виконання у розмірі 223,8 тис. грн /а.с. 92-99/. Звертав увагу на те, що сплата позивачу компенсації є можливо. після надання перевізником щомісячних розрахунків сум, що підлягають компенсації за пільговий проїзд та зведених відомостей по типах квитків за січень - грудень 2019 року, із зазначенням у цих документах прізвища та ініціалів пільговика, номера пільгового посвідчення, вартості проїзду.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до отримання Управлінням від перевізника щомісячних розрахунків сум, що підлягають компенсації за пільговий проїзд та зведених відомостей по типах квитків за січень - грудень 2019 року, із зазначенням в цих документах прізвища та ініціалів пільговика, номера пільгового посвідчення, вартості проїзду і проведення Управлінням звірки наданої інформації з персональними даними пільгових категорій громадян, відображених в ЄДАРП.

08.12.2020 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог /а.с. 119-124/. Зазначив, що факт перевезення пільгових категорій пасажирів залізничним транспортом у 2019 році підтверджуються щомісячними обліковими формами, що відповідають затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359 типовій формі. Звертав увагу на те, що згаданими типовими формами не передбачено внесення до них ідентифікуючої інформації щодо осіб, які скористались пільгами.

21.12.2020 до суду надійшли заперечення на відповідь /а.с. 130-136/, у яких відповідач звертав увагу на наявність у нього права на перевірку даних, зазначених у звітах перевізника, а також наголошував на можливості здійснення компенсації за пільгові перевезення виключно у межах бюджетних асигнувань, затверджених районним бюджетом.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

04.02.2019 між Управлінням, як платником, та АТ "Укрзалізниця" в особі начальника підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця", як перевізником, укладено договір №6 про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення на 2019 рік, за умовами якого перевізник зобов`язувався надавати послуги з перевезення залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд, а платник - здійснювати компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи на умовах та у порядку, встановлених цим договором, за рахунок коштів з місцевих бюджетів /а.с. 16-18/.

На виконання умов цього договору Перевізник упродовж 2019 року здійснив перевезення пільгових категорій громадян із залізничних станцій у межах Кобеляцького району Полтавської області та щомісячно надавав Платнику облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, відомості обліку сум збитків від перевезень пасажирів - пільговиків у приміському сполученні (у розрізі залізничних станцій в межах Кобеляцького району Полтавської області) /а.с. 19-54/.

Загалом позивачем упродовж 2019 року в межах зупиночних станцій Кобеляцького району Полтавської області перевезено 24630 пасажирів - пільговиків на суму 332468,31 грн /а.с. 55-56/.

Однак, відповідачем оплачено послуги Перевізника на суму 68681,19 грн, а решта втрат не відшкодована.

Позивач 28.05.2020 надіслав Управлінню вимогу вих.№НЮ-05-11/23 про здійснення компенсаційних виплат у розмірі 263787,12 грн, понесених від перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду в приміських поїздах /а.с. 70-71/.

Проте відповідач листом від 16.07.2020 вих.№01-28/1673 повідомив АТ "Укрзалізниця" про те, що погашення заборгованості за надані пільгові перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом за рахунок коштів районного бюджету можливе виключно шляхом внесення змін до показників районного бюджету за рахунок понаднормових надходжень, відповідне питання буде винесено на розгляд чергової сесії районної ради /а.с. 72-73/.

На цій підставі, посилаючись на несплату відповідачем компенсації за 2019 року у повному розмірі, позивач звернувся до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення - компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

У частині першій статті 7 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до частини шостої статті 9 названого Закону, для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі визначений Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359 (надалі - Порядок №1359).

Згідно з пунктами 3 - 5 Порядку №1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

Пунктом 7 Порядку №1359 передбачено, що сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

А відповідно до пункту 9, 10 Порядку №1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком.

Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є наявність підстав для відшкодування відповідачем позивачу суми компенсації за пільгове перевезення пасажирів за 2019 рік залізничним транспортом.

Так, відповідач у цій справі наполягав на можливості сплати спірної суми компенсації виключно у межах бюджетних асигнувань, передбачених місцевим бюджетом Кобеляцького району Полтавської області на 2019 рік.

Зокрема, залученими до матеріалів справи копіями рішень Кобеляцької районної ради Полтавської області від 20.12.2018 №5 (з урахуванням рішень від 22.02.2019 №5, від 08.08.2019 №3 та від 23.10.2019 №3) загалом у бюджеті Кобеляцького району Полтавської області було передбачено видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті у розмірі 223800,00 грн (359100,00 грн + 1700,00 грн - 40000,00 грн -97000,00 грн) /а.с. 100-115/.

Водночас позивач наполягав на тому, що ним у 2019 році здійснено перевезення пільгових категорій пасажирів у межах зупиночних залізничних станцій Кобеляцького району Полтавської області загальною вартістю 332468,31 грн, а відповідачем відшкодовано лише 68681,19 грн.

Суд зауважує, що хоча чинним законодавством не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов`язання за укладеними договорами, проте вказане не може бути підставою для звільнення від виконання зобов`язань за укладеними договорами. Відсутність бюджетних асигнувань, як підстава відмови у відшкодуванні позивачу вартості перевезення пасажирів за пільговий проїзд окремих категорій громадян, порушує принципи справедливості та рівності, не створює належних умов виконання Договору, а відсутність коштів для належного виконання грошового зобов`язання не може бути визнано обставиною, що звільняє від відповідальності, незалежно від підстав її виникнення.

Аналогічний висновок з питань правозастосування у спірних відносинах викладений у пункті 61 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №826/8581/16 та враховується судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Суд враховує, що спірні відносини стосуються виконання сторонами умов договору про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення на 2019 рік, яким передбачено взаємні права та обов`язки як АТ "Укрзалізниця", так і Управління.

Зокрема, суд зауважує, що на виконання пункту 2.1, підпункту 3.3.2 пункту 3.2 згаданого договору обов`язком відповідача було передбачити у своєму кошторисі кошти, які будуть спрямовані на компенсацію за пільговий проїзд в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. У даному випадку, відповідач у ході розгляду справи не довів, що він передбачив у своєму кошторисі такі кошти, які були затрачені позивачем на пільгове перевезення, та що він вчиняв дії спрямовані на отримання додаткових коштів.

При цьому суд зауважує, що у відповіді від 16.07.2020 на вимогу АТ "Укрзалізниця" від 28.05.2020 про здійснення компенсаційних виплат у розмірі 263787,12 грн відповідач посилався виключно на необхідність виділення додаткових коштів для здійснення такої компенсації.

Проте разом з відзивом на позов відповідачем не надано доказів розгляду на сесії Кобеляцької районної ради Полтавської області питання про виділення додаткових бюджетних асигнувань для сплати компенсації за 2019 рік АТ "Укрзалізниця".

Водночас суд також звертає увагу на те, що зобов`язання за договором від 04.02.2019 №6 відповідачем не виконані навіть у межах наявних бюджетних асигнувань, адже, як зазначено судом вище, загалом бюджетом Кобеляцького району Полтавської області було передбачено для виплати у 2019 році компенсації кошти у розмірі 223800,00 грн, тоді як відповідач сплатив таку компенсацію лише у сумі 68681,19 грн.

За таких обставин, посилання відповідача на відсутність достатніх бюджетних асигнувань для сплати позивачу компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення за 2019 рік суд визнає безпідставними.

Стосовно доводів відповідача про необхідність надання перевізником щомісячних розрахунків сум, що підлягають компенсації за пільговий проїзд та зведених відомостей по типах квитків за січень-грудень 2019 року, із зазначенням в цих документах прізвища та ініціалів пільговика, номера пільгового посвідчення, вартості проїзду для проведення Управлінням звірки наданої інформації з персональними даними пільгових категорій громадян, відображених в ЄДАРП, суд виходить з такого.

У силу підпункту 3.1.2 пункту 3.1 Договору до обов`язків перевізника відноситься ведення обліку пільгових перевезень пасажирів відповідно до Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, Порядку №1359.

Так, Порядком №1359 затверджено Облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у 2019 році щомісячно складено відповідну облікову форму та надано її примірник Управлінню /а.с. 19-30/.

Разом з цим суд враховує, що Правилами перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 №1196, зареєстрованими в Мін`юсті 04.04.2007 за №310/13577, не визначено форму та порядок заповнення зведеної відомості по типах квитків, що передбачала б зазначення у ній відомостей про прізвища та ініціалів пільговика, номера пільгового посвідчення.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснення пільгових перевезень АТ "Укрзалізниця" щомісяця упродовж 2019 року складались та надані відповідачу Відомості обліку сум збитків від перевезень пасажирів пільгового контингенту у приміському сполученні, що містили інформацію у розрізі станцій, кількості оформлених квитків та перевезених пасажирів, суму збитків, як те передбачено підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 Договору /а.с. 31-54/.

Відомості про прізвище пільговика та номер пільгового посвідчення заносяться до проїзного документа, однак надання перевізником платнику копій проїзних документів ні умовами Договору, ані положеннями чинного законодавства не передбачено.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що у силу підпункту 3.4.1 пункту 3.4 Договору платник має право перевіряти дані, вказані у звітах перевізника. Однак, Договір не містить кореспондуючого обов`язку перевізника надавати на вимогу платника додаткові документи на підтвердження здійснення перевезень, аніж ті, що визначені у підпунктах 3.1.2, 3.1.3 Договору.

Таким чином, вимога відповідача про надання АТ "Укрзалізниця" щомісячних розрахунків сум, що підлягають компенсації за пільговий проїзд та зведених відомостей по типах квитків за січень-грудень 2019 року, із зазначенням в цих документах прізвища та ініціалів пільговика, номера пільгового посвідчення, вартості проїзду для проведення Управлінням звірки наданої інформації з персональними даними пільгових категорій громадян, відображених в ЄДАРП, є безпідставною.

Суд також погоджується з доводами позивача щодо безпідставності посилань Управління на приписи Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, адже умовами Договору не передбачено надання перевізником звітності за формою "2-пільга", відомості про внесення змін до Договору чи укладення додаткових угод у матеріалах справи відсутні.

До того ж, пункт 10 згаданого положення, на який посилається відповідач, виключений на підставі Постанови КМУ від 17.04.2019 №373 та втратив чинність з 01.10.2019.

Інші доводи учасників справи безпосередньо не впливають на висновки суду при вирішенні цього спору.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є витратами залізниці, які вона понесла, надавши послуги з перевезення пільгових категорій громадян, які відповідач повинен відшкодувати.

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3956,81 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 20.10.2020 №3130714 /а.с. 85/. Зазначену суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено випискою /а.с. 86/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З урахуванням наведеного, з огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог юридичної особи, судові витрати позивача належить розподілити шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 3956,81 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за 2019 рік у розмірі 263787,12 грн (двісті шістдесят три тисячі сімсот вісімдесят сім гривень дванадцять копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3956,81 грн (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість гривень вісімдесят одна копійка).

Позивач: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (код ЄДРПОУ 40081216; вул. Є. Котляра, 7, м. Харків, 61052).

Відповідач: управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 03195263; вул. Юр`ївська, 2, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба