
Справа № 420/5529/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій, стягнення невиплаченої різниці за щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни-учаснику бойових дій, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги ветерану війни-учаснику бойових дій ОСОБА_1 в 2020 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнюється прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб (8190 грн.) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої різниці за щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни за 2020 рік до 5 травня згідно зі ст. 13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 6800 грн.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.
Ухвалою суду від 23.07.2020 року зупинено провадження у даній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.
Ухвалою суду від 16.02.2021 року провадження у даній справі поновлено у зв`язку із набранням чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.
Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір належної позивачу виплати як учаснику бойових дій до 5 травня 2020 року мав становити 8910 грн., проте відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390 грн.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», 19 лютого 2020 року Кабінет Міністрів постанову № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Вказаним рішенням Уряду встановлено розмір виплати ветеранам війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, що становить: - учасникам бойових дій -1390 гривень. Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним судом України неконституційними. У квітні 2020 року позивачу проведено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій у розмірі 1390 грн. на його рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», згідно зі списками, наданими Головним Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як це передбачено вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України. Враховуючи те, що спірна допомога за 2020 рік нарахована та виплачена позивачу в розмірі 1390 грн. відповідно до вищевказаних положень законодавства, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, та має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
26 травня 2020 року позивач звернувся до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою щодо сплати заборгованості зі сплати разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2020 рік.
Листом №01-Д-26555/1-еп від 02.06.2020 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомив позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік була нарахована та виплачена позивачу, як учаснику бойових дій у розмірі 1390 грн. Разова грошова допомога до 5 травня 2020 року призначена та виплачена відповідно до чинного законодавства.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
Відповідно до статті 12 частини 5 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
В подальшому, Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Так, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн. х 5).
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 12 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідачем порушено право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених її прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року по справі №1-247/2018(3393/18).
Отже, саме з 2020 року, у якому ухвалено Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року по справі №1-247/2018(3393/18), у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в рішенні від 29.09.2020 по зразковій справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дії відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій.
При цьому, щодо позовної вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача несплаченої різниці за щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни за 2020 рік до 5 травня, суд звертає увагу на наступне.
Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Суд зазначає, що стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані але не виплачені.
Так, з матеріалів справи вбачається, що допомога до 5 травня 2020 року позивачу виплачувалася не в повному обсязі, тобто несплачена різниця за щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій за 2020 рік до 5 травня не нараховувалася та не виплачувалася.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь несплаченої різниці за щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни за 2020 рік до 5 травня.
Таким чином, враховуючи протиправність дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, які передбачають можливість виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплаченої суми допомоги.
Крім того, позивач просить суд допустити негайне виконання рішення суду.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про, присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Однак, в даному випадку суд задовольнив вимоги позивача щодо визнання протиправної відмови у виплаті заборгованості, зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу заборгованість по разовій грошовій допомозі до 5 травня 2020 року, тобто, зобов`язання вчинити певні дії, а не стягував певні суми з відповідача, а тому немає підстав для негайного виконання цього рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги ветерану війни-учаснику бойових дій ОСОБА_1 в 2020 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнюється прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб (8190 грн.) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої різниці за щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни за 2020 рік до 5 травня згідно зі ст. 13 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 6800 грн. - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій.
Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплаченої суми допомоги.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида
.
Судове рішення № 94900370, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 16.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/5529/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: