
Справа № 420/13998/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
10.12.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №9999-1006/К-04/8-1500/20 від 28 жовтня 2020 року, у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 13350,17 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 13350,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року по справі №2а-3107/10, у квітні 2020 року ОСОБА_1 було виплачено донараховану пенсію за період з 26 червня 2005 року в сумі 13350,17 грн. Зазначені 13350,17 грн. були виплачені позивачу лише 24 квітня 2020 року, тобто із затримкою виплати на протязі майже п`ятнадцяти років.
Як стверджує позивач, у відповідності із положеннями Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із затримкою 2019 року, суми недоотриманої пенсії у розмірі 13350,17 грн.
Ухвалою суду від 15.12.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження по справі.
Вказаною ухвалою судом зобов`язано відповідача надати до суду матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.262 КАС України.
Копію ухвали суду від 15.12.2020 року отримано представником відповідача 17.12.2020 року.
11.01.2021 року (вх.№1076/21) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2020 року надійшов лист разом із додатками.
Ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів поважності неподання відзиву на позовну заяву.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи предмет та підстави позову по даній справі, суд кваліфікує неподання відзиву на позовну заяву по даній справі як визнання позову.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120, ч.10 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року по справі №2а-3107/10 (а.с.10-13), задоволено частково апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року, прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії задоволено частково та, зокрема:
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахування щомісячного підвищення пенсії для учасників бойових дій на 150% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 26 червня 2005 року по 30 червня 2006 року, з урахуванням виплачених сум;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року; з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили.
З наявної в матеріалах справи копії листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.01.2017 року №1549/К-11, судом встановлено, що на виконання вказаного рішення суду, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату в сумі 5898,08 грн. та 7452,09 грн. Водночас, у листі вказано, що оскільки Пенсійному фонду не передбачені бюджетні призначення на виплату донарахованих сум за рішенням суду, доплата по перерахунку на суму 13350,17, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Як стверджує позивач та що не спростовано відповідачем, а також встановлено судом, 24 квітня 2020 року на виконання Рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року по справі №2а-3107/10 позивачу виплачені 13350,17 грн. (а.с.14).
Судом встановлено, що 08.10.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та сплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 26.06.2005 року по 30.03.2020 року (а.с.6).
У відповідь на вказану заяву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області складено листа №9999-10063/К-04/8-1500/20 (а.с.7-8), яким заяву ОСОБА_1 про нарахування та сплату суми компенсації втрати частини доходів за період з 26.06.2005 року по 30.03.2020 року залишено без задоволення.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №9999-1006/К-04/8-1500/20 від 28 жовтня 2020 року, у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 13350,17 грн. протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
При цьому суд зазначає, що вірними реквізитами листа, яким фактично відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 13350,17 грн. є «№9999-10063/К-04/8-1500/20».
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно із ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з п. 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядком № 159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 року у справі №162/787/16-а від 04.03.2020 року у справі №219/11809/15-а, а згідно п.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що виплати позивачу заборгованості у розмірі 13350,17 грн. на виконання Рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року по справі №2а-3107/10 відбулась лише 24 квітня 2020 року.
Отже, відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати пенсії, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період.
Нарахування та виплата позивачу пенсії відбулись на виконання судового рішення за період з 26 червня 2005 року по 30 червня 2006 року, з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року; з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року. Несвоєчасне нарахування сум відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Виплата коштів позивачу за вищевказані періоди та зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. Тобто, належні позивачу з 2005 року кошти виплачені останньому лише в серпні 2020 року.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №9999-10063/К-04/8-1500/20 від 28 жовтня 2020 року, у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 13350,17 грн. є протиправними.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 , листом №9999-10063/К-04/8-1500/20 від 28 жовтня 2020 року, у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 13350,17 грн.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 13350,17 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя С.М. Корой
.
Судове рішення № 94900233, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 15.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/13998/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: