Рішення № 94900139, 16.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 р. № 400/4126/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними дії відповідача, що полягають у незарахуванні до стажу роботи позивача періоду роботи з 16.12.1985 по 15.11.1991 в Обласному кардіологічному диспансері; зобов`язати відповідача здійснити зарахування до стажу роботи позивача періоду роботи з 16.12.1985 по 15.11.1991 в Обласному кардіологічному диспансері і здійснити розрахунок та виплату пенсії позивачу з моменту призначення - 04.02.2020 - з урахуванням стажу роботи з 16.12.1985 по 15.11.1991 в Обласному кардіологічному диспансері.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що формальні неточності у документах, зокрема, у трудовій книжці, не можуть бути підставою для обмеження його у реалізації конституційного права на соціальний захист. Також позивач посилається на те, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки для особи, яка допустила такі порушення, і в жодному разі не може мати негативних наслідків для власника такої трудової книжки.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у позові, посилаючись на наявність у трудовій книжці позивача неправильних та неточних записів про роботу в Обласному кардіологічному диспансері.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що період роботи з грудня 1985 року по листопад 1991 року є підтвердженим.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області як пенсіонер та отримує пенсію за віком, призначену з 04.02.2020 за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), що підтверджується листом відповідача від 16.03.2020 № 968-729/П-02/8-1400/20 та визнається сторонами у заявах по суті справи.

У трудовій книжці позивача містяться, серед іншого, такі записи:

- № 6 - „16 ХІІ 1985" - про роботу у 2-й міській поліклініці: „освобожден по переводу в обл.кардиологический диспансер по приказу ОблЗО № 769-л от 9.12.85г." Запис засвідчений підписом головного лікаря та печаткою, містить посилання на номер та дату відповідного наказу;

- № 7 -„16.012.1985" - „зачислен на должность кардиолога областного кардиологического диспансера по переводу из горполиклиники № 2";

- № 8 - „14.10.1991" - „переведен на должность заведующего диспансерным отделением";

- № 9 - „15.11.1991" - „освобожден от занимаемой должности по ст. 38 КзоТ УССР (по собственному желанию)".

Записи № 7-9 засвідчені підписом головного лікаря та печаткою Обласного кардіологічного диспансеру, містять посилання на дати та номери відповідних наказів.

У справі міститься копія витягу з наказу Міської поліклініки № 2 від 09.12.1985 № 85-к, яким підтверджується, що позивача звільнено з посади за переводом в Обласний кардіологічний диспансер 16.12.1985 на підставі наказу управління охорони здоров`я облдержадміністрації м. Миколаєва від 09.12.1985 № 769-Л.

До страхового стажу позивача період роботи у з 16.12.1985 по 15.11.1991 в Обласному кардіологічному диспансері не зарахований, що підтверджується листом відповідача від 16.03.2020 № 968-729/П-02/8-1400/20 та визнається сторонами у заявах по суті справи.

Як зазначено у листі відповідача від 16.03.2020 № 968-729/П-02/8-1400/20, вказаний період не зарахований до страхового стажу, оскільки місяць прийму на роботу у записі № 6 вказано як „012", а також запис дати прийому на роботу внесений „іншою ручкою та з помилками, в графі № 4 внесено два накази про прийом на роботу з різними датами та номерами".

Інших підстав для незарахування спірного періоду до страхового стажу позивача відповідач ані у вказаному листі, ані у відзиві на позовну заяву не навів.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-IV діяв Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Згідно із статтею 56 Закону № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання та на розвиток положень статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкопраці СРСР від 20.06.1974, що була чинною станом на дату прийому позивача на роботу в Обласний кардіологічний диспансер та звільнення з нього, контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 № 656 „Про трудові книжки робочих і службовців".

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 06.09.1973 № 656 „Про трудові книжки робочих і службовців", відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, учтснови, організації. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік і видачі несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення установленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисципілнарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, позивач не несе відповідальності за неточності та помилки у заповненні його трудової книжки.

На переконання суду, наявні недоліки у заповненні трудової книжки позивача є формальними та не спростовують обставину його роботи у період з з 16.12.1985 по 15.11.1991 в Обласному кардіологічному диспансері.

У постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 викладений правовий висновок, відповідно до якого формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

У постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 зазначено, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а, отже, й не може впливати на її особисті права.

У постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а вказано, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки незарахування спірного періоду до страхового стажу є бездіяльністю (пасивною поведінкою), а не дією, як зазначає позивач у прохальній частині позовної заяви, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та визнати відповідну бездіяльність відповідача протиправною.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 840,80 грн., сплачений за подання позовної заяви згідно із квитанцією від 04.08.2020 № 0.0.1790151663.1.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статями 2, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159), яка полягає у незарахуванні з 04.02.2020 до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) періоду роботи з 16.12.1985 по 15.11.1991 в Обласному кардіологічному диспансері.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) зарахувати з 04.02.2020 до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) період роботи з 16.12.1985 по 15.11.1991 в Обласному кардіологічному диспансері.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) здійснити з 04.02.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з урахуванням страхового стажу за період роботи з 16.12.1985 по 15.11.1991 в Обласному кардіологічному диспансері.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна