Ухвала суду № 94900135, 16.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

16 лютого 2021 р. справа № 400/843/21 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з

позовомприватного підприємства "Моноліт", вул. Велика Морська, 15, кв. 2, м. Миколаїв, 54030

до відповідачаМиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Очаківська, 142, м. Миколаїв, 54036

прозняття арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Моноліт" (надалі - позивач або ПП "Моноліт") звернулось з позовом до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач), в якому просить суд зняти арешт з майна - нежитловий об`єкт, розташований за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, смт. Ольшанське, вул. Промислова, буд. 2, накладений постановою державного виконавця ВДВС Миколаївського РУЮ Ворвуль А.Б. від 10.02.2010 року у виконавчому провадженні № 17433178, номер обтяження 11576691 від 06.09.2011 року.

Стаття 171 ч. 1 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) покладає на суд обов`язок після одержання позовної заяви з`ясувати чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у відділі ДВС Миколаївського РУЮ на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу № 15-304/09, виданого Господарським судом 31.12.2009 року про стягнення з ПП "Моноліт" на користь ВАТ "Сведбанк" боргу в розмірі 236 680,13 грн.

В рамках вищезазначеного виконавчого провадження постановою державного виконавця відділу ДВС Миколаївського РУЮ Ворвуль А.Б. 10.02.2010 року винесена постанова про накладення арешту на майно боржника (ВП № 17433178).

У подальшому, в зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документу, постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Миколаївського РУЮ Ворвуль А.Б. від 15.08.2011 року, виконавче провадження з примусового виконання наказу № 15-304/09, виданого Господарським судом 31.12.2009 року, закінчено.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час арешт з майна боржника не знято.

Частиною першою ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, обов`язковою передумовою для звернення до адміністративного суду, є відсутність іншого порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, загальним правилом оскарження є звернення до того суду, який видав виконавчий документ.

З огляду на викладене, справа щодо зняття арешту з майна позивача, накладеного постановою державного виконавця відділу ДВС Миколаївського РУЮ Ворвуль А.Б. від 10.02.2010 року у виконавчому провадженні № 17433178, підлягає розгляду тим судом, який видав виконавчий документ.

Як вже зазначалось судом, виконавчий документ (наказ № 15-304/09), на виконання якого відкрито виконавче провадження та в межах якого прийнято постанову про арешт майна боржника, видано Господарським судом за наслідками розгляду господарської справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, правовідносини, що склалися в даному випадку між сторонами, враховуючи характер спору, суб`єктний склад правовідносин, предмет й підстави заявлених вимог, не можуть бути предметом розгляду в адміністративному процесі, оскільки порядок вирішення цього спору визначений положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 11.03.2020 року у справі № 803/1485/17.

Посилання позивача на те, що даний позов подається не з підстав визнання протиправності рішень чи дій відповідача, а з підстав неможливості поновити права позивача в інший спосіб, ніж через рішення суду, не змінює того, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому ч. 6 вказаної статті зобов`язує суд роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.

Суд роз`яснює позивачу, що заявлені в цьому позові вимоги належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 п. 3 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Суд роз`яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.

Керуючись статтями 19, 170, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 400/843/21.

2. Роз`яснити приватному підприємству "Моноліт" право на звернення з даним позовом до Господарського суду Миколаївської області у порядку господарського судочинства.

3. Роз`яснити приватному підприємству "Моноліт" право на подання до Миколаївського окружного адміністративного суду клопотання про повернення судового збору.

4. Копію ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві невідкладно разом з позовною заявою та всіма доданими до неї матеріалами.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

6. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз