Рішення № 94900059, 15.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р. № 400/815/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2020 № 00001273201,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.02.2020 № 00001273201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що реалізацію алкогольних напоїв вона здійснювала на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 14090308201800883 строком дії з 07.12.2018 до 07.12.2019. Посилаючись на статті 253, 254 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що строк дії зазначеної ліцензії становить з 07.12.2018 до 07.12.2019 включно, тобто позивач правомірно здійснювала реалізацію алкогольних напоїв 07.12.2019 - в останній день строку дії ліцензії.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на результати фактичної перевірки, оформлені актом від 17.01.2021 № 2/14-29-32-01/ НОМЕР_1 . Відповідач зазначає, що термін дії ліцензії № 14090308201800883 завершився 06.12.2019, термін наступної ліцензії розпочався 10.12.2019, тому 07.12.2019 позивач здійснювала реалізацію алкогольних напоїв за відсутності ліцензії.

У відповіді на відзив позивач вказує, що строк дозвільного документа, протягом якого суб`єкт господарювання може проводити відповідну господарську діяльність, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, який визначений у спеціальному дозволі, тобто о 23:59 останнього дня визначеного строку, а саме: 07.12.2019.

У зв`язку з відсутністю заяв учасників справи про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивачу видано ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями № 14090308201800883 строком дії з 07.12.2018 до 07.12.2019.

На підставі наказу від 17.01.2020 № 123 "Про проведення фактичної перевірки", направлень на перевірку від 17.01.2020 № 112/14-29-01 та № 11/14-29-01 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність позивач, з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, пальним.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 17.01.2021 № 2/14-29-32-01/ НОМЕР_1 , згідно з яким під час перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за відсутності відповідної ліцензії 07.12.2019, що є порушенням вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробівта пального" (далі - Закон № 481/95-ВР) у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 06.02.2020 № 00001273201, яким застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 17 000 грн.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із частиною тринадцятою статті 15 Закону № 481/95-ВР у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною другою статті 17 вказаного Закону у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Спеціальним законом з питань ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено правило щодо початку та закінчення перебігу строку дії ліцензії та порядку його обчислення.

Згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно з частинами першою, другою статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина друга цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 Цивільного кодексу України).

Строк дії ліцензії № 14090308201800883 обмежений настанням календарного дня - 07.12.2019, шляхом зазначення прийменника «до», який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції, термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції, якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії «до 07.12.2019» та положень Конвенції, суд дійшов висновку про недопущення позивачем порушень вимог Закону № 481/95-ВР під час здійснення реалізації алкогольних напоїв в останній день чинності ліцензії - 07.12.2019.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд дійшов переконання про відсутність правових підстав для застосування до позивача фінансових стягнень за здійснення нею 07.12.2019 реалізації алкогольних напоїв, у зв`язку з чим належить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.02.2020 № 00001273201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17 000 грн.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 840,80 грн., сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду із позовною заявою за квитанцією від 14.02.2020 № 0.0.1615383957.1.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 19, 19, 77, 241- 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення - рішення від 06.02.2020 № 00001273201, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 17 000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43144729) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна