Рішення № 94899841, 12.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7036/20

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку письмового позовного провадження клопотання представника позивача про долучення доказів витрат на правничу допомогу до матеріалів справи у справі №380/7036/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області №0026035104 від 06.07.2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни в облікову (інтегровану) картку Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» по податку на прибуток приватних підприємств, - шляхом виключення з облікових даних помилково сформованої переплати по даному податку в сумі 394172,54 грн.;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (79003, Львівська обл., місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35; код ЄДРПОУ: 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» (79008, Львівська обл., місто Львів, пр.Свободи, будинок 12, ЄДРПОУ 32569146) судовий збір та витрати на оплату професійної правничої допомоги за рахунок його бюджетних асигнувань.

27.01.2021 року рішенням суду позовні вимоги задоволено повністю.

02.02.2021 року позивач надав суду клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу до матеріалів справи, яким додано копію додаткової угоди, копію акту про надані послуги, копію платіжного доручення.

При вирішенні питання про додаткове рішення щодо судових витрат судом встановлено наступне:

Згідно із ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

2. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

3. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

4. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

5. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

9. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

10. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

11. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Згідно із ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

2. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

3. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

4. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

5. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

6. У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Згідно із ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем про стягнення з відповідача 28000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Згідно додаткової угоди за № 1 від 16.10.2020 року вартість правничої допомоги складає 25000,00 грн. за ознайомлення із матеріалами наданими клієнтом, визначення перспективи та вироблення тактики ведення справи, консультування клієнта, представництво в суді першої інстанції, підготовка та подання позову, формування додатків, інші необхідні дії. Додатково оплачуються участь адвоката у с удових засіданнях з розрахунку 1 засідання 1500 грн.

В згаданому акті про надані юридичні послуги від 27.01.2021 року по суті зазначено такі юридичні послуги як: аналіз документі наданих замовником, надання правового висновку та формування стратегії, написання позовної заяви, формування копій додатків, написання та реєстрація в суді заяви про усунення недоліків, пошук судової практики, написання письмових пояснень, комунікація з клієнтом, вартість яких складає 25000,00 грн.

Вищевказані в акті послуги жодними чином не конкретизовані щодо їх вартості кожної зокрема. Крім цього, реєстрації в суді заяви здійснюється судом безкоштовно.

Участь в засіданнях складає 3000 грн. за два судових засідання.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що не всі зазначені позивачем витрати пов`язані з розглядом справи. Розмір таких витрат не обґрунтований та не пропорційний до предмета спору, оскільки по суті спір стосується помилки позивача при поданні ним податкової звідності, замість «- 5318 грн.» - вказано «- 406807» грн.

Крім цього, суд критично оцінює надану позивачем копію платіжного доручення за № 20 від 28.01.2021 року, оскільки оплата за такою здійсненна на підстав рахунку за № 1 від 27.01.2021 року, який не додано до матеріалів справи, а також відмітка банку про дату прийняття та перерахування коштів із назвою організаційно-правової форми «ПАТ «Кредобанк»» не відповідає дійсній організаційно-правовій формі «АТ «Кредобанк»».

Таким чином, із врахуванням вказаних обставин та принципу пропорційності, сукупної тривалості часу судових засідань, суд вважає за можливим стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн. витрат на правничу допомогу.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково

Керуючись ст.ст. 139, 241, 252 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника позивача про долучення доказів витрат на правничу допомогу до матеріалів справи, - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Відень» (ЄДРПОУ 32569146, м. Львів, пр. Свободи, буд. 12) 1500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині клопотання відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду не набрало законної сили.

Суддя Гавдик З.В.