Ухвала суду № 94899626, 16.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

16 лютого 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/481/21 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15), Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15), Луганської обласної прокуратури (місцезнаходження: 93408, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27) про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі – І відповідач), Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора (далі – ІІ відповідач), Луганської обласної прокуратури (далі – ІІІ відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 23 грудня 2020 року № 12 “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора”;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Луганської обласної прокуратури К. Кармана від 24 грудня 2020 року № 2044к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді, яку вона займала станом на 31 грудня 2021 року;

- стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01 січня 2021 року по дату винесення судового рішення.

Ухвалою суду від 03 лютого 2021 року позовну заяву адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху. Запропоновано представнику позивача протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачам.

11 лютого 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 5720/2021 від представника позивача надійшла заява від 11 лютого 2021 року б/н, до якої додано позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачам.

З урахуванням уточненої позовної заяви від 29 січня 2021 року б/н представник позивача просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 23 листопада 2020 року № 12 “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора”;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Луганської обласної прокуратури К. Карамана від 24 грудня 2020 року № 2044к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді, яку вона займала станом на 31 грудня 2021 року;

- стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01 січня 2021 року по дату винесення судового рішення, виходячи з середньоденної заробітної плати – 1125,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач працювала в органах прокуратури України з 20 вересня 2004 року по 31 грудня 2020 року, стаж роботи на прокурорських посадах складає 15 років 9 місяців 20 днів.

Позивач сумлінно виконувала обов`язки, передбачені частиною другою статті 19 Закону України «Про прокуратуру», щодо вдосконалення свого професійного рівня та підвищення кваліфікації. До дисциплінарної відповідальності не притягувалася, щорічно проходила таємну перевірку доброчесності, за результатами якої будь-яких порушень не встановлено. Під час роботи в прокуратурі позивач мала заохочення у 2013, 2017 та 2019 роках.

Наказом виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2044к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 31 грудня 2020 року. З наказом про звільнення з займаної посади та органів прокуратури ОСОБА_1 ознайомлена 31 грудня 2020 року.

Згідно із рішенням Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23 листопада 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» позивача визнано такою, яка неуспішно пройшла атестацію.

Однак, оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає вимозі обґрунтованості, оскільки не містить ані мотивів, ані обставин. Відсутність мотивів у такому рішенні є нормативно визначеною підставою для його оскарження і наступного скасування. Наведені норми у своїй сукупності призводять до переконання про нормативно визначену вимогу наявності мотивів як обов`язкової складової ухвалених за результатами кваліфікаційного оцінювання рішень і гарантії дотримання прав особи, щодо якої таке проводиться.

Разом з тим, у рішенні Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) вказано лише кількість отриманих за результатами іспиту балів. Як вбачається з указаного рішення останнє прийнято на підставі розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, однак указаним розділом визначено, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Пунктом 12 цього ж розділу визначено, що предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Окрім того, Порядком проходження атестації не передбачено жодних умов та вимог до програмного забезпечення, яке б унеможливлювало стороннього втручання третіх осіб щодо встановлення кінцевого результату іспиту.

При проходженні атестації з використанням комп`ютерної техніки нікому не надано, ніде не розміщено та не оприлюднено відомості щодо сертифікації комп`ютерного обладнання, на якому проводилось тестування, організаційного та правого забезпечення неможливості втручання у цей процес з боку сторонніх осіб, тощо. Позивач звертає увагу, що з результатами оцінки тестування на знання та вміння застосовувати законодавство не згодна і у зв`язку з тим, що під час проходження першого етапу атестації програма, на якій здійснювалось тестування, працювала некоректно, з технічними перебоями, грузилась, висла, через що сторінки - вікна з деякими попередніми питаннями автоматично переходили на наступні. Відбувався технічний збій комп`ютера та роботи програмного забезпечення: під час тестування комп`ютерна система досить тривалий час при наданні відповіді не переходила до наступного питання. Вказані обставини призвели до збільшення хвилювання, втрати уваги та концентрації, що безпосередньо відобразилося на кількості отриманих балів. Зазначені обставини та порушення ставили та ставлять під сумнів остаточні результати тестування позивача та об`єктивно не дали можливості успішно пройти тести.

30 листопада 2020 року у зв`язку з обставинами, що сприяли виникненню об`єктивних сумнівів щодо правильності нарахування балів за результатами тестування, а також негативно вплинули на кінцевий результат, позивачем голові другої кадрової комісії та Генеральному прокурору подано заяви щодо повторного складання іспиту.

17 грудня 2020 року у зв`язку з неотриманням відповідей від вказаних адресатів, позивач знову звернулась з заявою щодо повторного проходження тестування. Однак і на вказану заяву до теперішнього часу відповіді не отримано.

З рішенням Другої кадрової комісії від 23 листопада 2020 року № 12, яке слугувало підставою звільнення позивача, останню було ознайомлено лише 31 грудня 2020 року, тобто вже після прийняття оскаржуваного наказу про звільнення та проходження тестування, яке відбулося 28 жовтня 2020 року.

У наданій позивачу копії рішення Другої кадрової комісії від 23 листопада 2020 року № 12 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», завіреному начальником відділу кадрової роботи та державної служби Луганської обласної прокуратури, мається посилання на Порядок проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2020 року № 221, тоді як такого наказу взагалі не існує.

Також представник позивача зазначив, що пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” передбачено, що прокурори усіх рівнів мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надання згоди на обробку персональних даних, на застосування процедури та умов проведення атестації.

Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

04 жовтня 2019 року на офіційному сайті Генеральної прокуратури України розміщено оголошення про порядок подання прокурорами заяв про проходження атестації. Згідно з даним оголошенням 04 жовтня 2019 року розпочинається прийом письмових заяв Генеральному прокурору від прокурорів Генеральної прокуратури про переведення на посаду прокурорів в Офісі Генерального прокурора, прокурорів регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) - на посаду прокурорів в обласних прокуратурах, прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів - на посаду прокурорів в окружних прокуратурах відповідно.

У пункті 10 розділу І Порядку зазначено, що вказані заяви подаються Генеральному прокурору до 15 жовтня 2019 року. Форма заяви містилася у Додатку 2 та була затвердженого зразка.

Згідно з формою затвердженої заяви усі прокурори, які бажають перевестися до Офісу генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур, зобов`язувалися погодитися на переведення на неіснуючі посади, неіснуючих органів, невідомого підрозділу, спеціалізації, тощо, навіть у невідому місцевість та при цьому пройти атестацію.

Зокрема, поняття «атестації» міститься лише у Законі України «Про професійний розвиток працівників». Так, атестація працівників - це процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов`язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Згідно з частинами другою, четвертою, восьмою статті 11 Закону України «Про професійний розвиток працівників» категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення визначаються колективним договором. Інформація про проведення атестації доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до її проведення. На кожного працівника, який підлягає атестації, безпосередній керівник складає характеристику. Атестаційна комісія формується з висококваліфікованих фахівців та представника виборного органу первинної профспілкової організації. Водночас, Прикінцевими положеннями цього Закону установлено, що він не поширюються на проведення атестації прокурорів. Ураховуючи наведене, прокурор мав пройти атестацію, яка не передбачена Законом України «Про прокуратуру» та не підпадає під регулювання будь-якого іншого Закону.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2044к представник позивача зазначив таке.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» встановив, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав, зокрема: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Враховуючи викладене, посилання на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» як підставу для звільнення, в нормі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», вказує на обов`язкову необхідність сукупності двох юридичних фактів для прийняття рішення про звільнення: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення частини кількості прокурорів органу прокуратури. Застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» має обов`язковою умовою наявність факту ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Однак, в даному випадку ні реорганізація, ні ліквідація Прокуратури Луганської області, де була працевлаштована позивач, не відбувалася, оскільки вона не припинила виконувати свої функції, передбачені Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру», не поклала їх виконання на інший орган.

Також представник позивача зазначив, що статтею 51 Закону України «Про прокуратуру» також визначено, що особами, які в установленому цим Законом порядку приймають рішення про звільнення прокурора з посади, є керівник обласної прокуратури - стосовно прокурорів відповідної обласної прокуратури та прокурорів окружних прокуратур, які розташовані у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. Водночас, на день підписання оскаржуваного наказу – 24 грудня 2020 року та звільнення – 31 грудня 2020 року окружні прокуратури, які розташовані у межах адміністративно - територіальної одиниці, створені не були, а Закон України «Про прокуратуру» не містить права прокурора області звільняти з посади прокурорів місцевої прокуратури (у даному випадку Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області), у тому числі у випадку ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або у разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Таким чином, оскаржуваний наказ про звільнення не відповідає вимогам Закону України «Про прокуратуру» та ставить позивача у стан правової невизначеності, оскільки його зміст не дозволяє позивачу встановити дійсні підстави її звільнення. Крім того, зважаючи на те, що рішення ІІ відповідача є протиправним через необґрунтованість та винесене з перевищенням повноважень, воно не може бути належною підставою для звільнення позивача.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

До позовної заяви представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII “Про запобігання корупції” під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті, зокрема, розуміються прокурори.

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позивач – ОСОБА_1 , обіймала посаду прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області. Отже, зазначена справа не може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та має бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання по справі на 16 березня 2021 року о 13 год. 15 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, І поверх, зала судових засідань № 3.

Зобов`язати відповідачів протягом двадцяти днів з дня вручення відповідачам ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Зобов`язати Луганську обласну прокуратуру у строк до 16 березня 2020 року надати суду для долучення до матеріалів справи довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за жовтень-листопад 2020 року, із зазначенням у довідці окремо всіх складових заробітної плати та фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період.

Запропонувати:

- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачам копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

- відповідачам подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Відповідачам разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі “Електронний суд” для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська