Ухвала суду № 94899066, 15.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

15 лютого 2021 року Справа № 160/17008/20 провадження № ЗП/280/8/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до Дніпропетровського окружного адміністративного суду,

Третього апеляційного адміністративного суду,

Кабінету Міністрів України,

Міністерства юстиції України

про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2020 року через систему “Електронний суд” ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, в якому просив:

встановити чи з`ясувати, що в результаті неправомірних дій Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/7440/19, а саме: було здійснено обмеження від імені України гарантованого статтею 8 Конституцією України права на звернення до суду задля захисту порушеного права за матеріальним станом, що заборонено статтями 19, 22, 24, 64 Конституції України ОСОБА_1 нанесена матеріальна та моральна шкода, моральні чи душевні переживання пов язанні із протиправними діями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який створив умови для звільнення на безпідставній основі посадових осіб державних органів влади від виконання своїх повноважень щодо відновлення та забезпечення права ОСОБА_1 щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при звернені із скаргою про їх порушення, згідно статті 1 закону України «Про звернення громадян», моральні чи душевні переживання пов`язанні з порушенням звичайного способу життя, моральні чи душевні переживання пов`язанні з погіршенням стану здоров`я так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, та відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян»;

встановити чи з`ясувати, на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що в результаті не виконання Кабінетом Міністрів України своїх зобов`язань, за результатом подання скарги БЛ-10722664 від 31/05/2020 на адресу Президента України Зеленського Володимира Олександровича (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича (особисто) з проханням про прийняття рішення щодо поновлення порушеного та забезпечення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля, згідно статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 3 та 19 Конституції України, статті 19 закону України «Про звернення громадян», частини 1 статті 276 Цивільного кодексу України, моєму життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян»;

встановити чи з`ясувати, на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що в результаті не виконання Міністерством юстиції України своїх зобов`язань, за результатом подання скарги БЛ-10722664 від 31/05/2020 на адресу Президента України ОСОБА_2 (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича (особисто) з проханням про прийняття рішення щодо поновлення порушеного та забезпечення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля, згідно статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 3 та 19 Конституції України, статті 19 закону України «Про звернення громадян», частини 1 статті 276 Цивільного кодексу України, моєму життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду як наслідок цього нанесена моральна шкода, а саме: моральні чи душевні переживання пов`язанні із протиправними діями Кабінету Міністрів України спрямованими на порушення права ОСОБА_1 щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при звернені із скаргою про їх порушення, згідно статті 1 закону України «Про звернення громадян», моральні чи душевні переживання пов`язанні з порушенням звичайного способу життя, моральні чи душевні переживання пов`язанні з погіршенням стану здоров`я та загрозою життю і здоров`ю від голоду та холоду, так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян»;

встановити чи з`ясувати, на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що в результаті неправомірних дій Третього апеляційного адміністративного суду по справі № 160/7738/19, було здійснено обмеження від імені України гарантованого статтею 8 Конституцією України права на звернення до суду задля захисту порушеного права за матеріальним станом, що заборонено статтями 19,22,24,64 Конституції України мені нанесена матеріальна та моральна шкода, а саме: моральні чи душевні переживання пов`язанні із протиправними діями Третього апеляційного адміністративного суду, який створив умови для звільнення на безпідставній основі посадових осіб державних органів влади від виконання своїх повноважень щодо відновлення та забезпечення права ОСОБА_1 щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при звернені із скаргою про їх порушення, згідно статті 1 закону України «Про звернення громадян», моральні чи душевні переживання пов`язанні з порушенням звичайного способу життя,моральні чи душевні переживання пов`язанні з погіршенням стану здоров`я так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян».

Розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №8 від 30 грудня 2020 року відповідно до приписів статтей 28, 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративну справу № 160/17008/20 передано Третьому апеляційному адміністративному суду для визначення її підсудності.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2021 адміністративну справу №160/17008/20 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

08.02.2021 матеріали адміністративної справи №160/17008/20 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Сіпаці А.В.

Ухвалою суду від 15.02.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог, які пред`явлені до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову в іншій частині вимог, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно ч. 4, ч. 5, ч. 8 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Також суд відзначає, що вимоги до письмових доказів встановлені у статті 94 КАС України, а саме: письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до частини 5 статті 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, як вбачається із наданого позову, позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не надано будь-яких доказів, що підтверджують такі обставини.

Таким чином, позивачу необхідно викласти в позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та надати належні докази у справі, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про визнання та встановлення тих чи інших фактів.

Разом з тим, КАС України не передбачено звернення до суду з позовними вимогами про визнання та/або встановлення фактів та/або обставин, оскільки позовні вимоги можуть бути заявлені лише в спосіб, передбачений КАС України.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог, встановлених частини 1 статті 5 КАС України щодо визначення змісту позовних вимог.

Для усунення зазначеного недоліку позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, привівши її у відповідність до вимог КАС України в частині визначення змісту позовних вимог.

Також, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Слід зазначити, що Запорізького окружного адміністративного суду матеріали даної адміністративної справи надійшли у належним чином підшитому та оформленому вигляді, проте копії позовної заяви з додатками для відповідачів у справі відсутні.

Суд зауважує, що позивачем через підсистему “Електронний суд” подавалась позовна заява саме до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. У зв`язку з цим, у Запорізькому окружному адміністративному суді відсутні такі документи в електронному вигляді, що виключає можливість їх направлення іншим учасникам справи засобами електронного зв`язку.

Таким чином, позовна заява наразі не відповідає вимогам КАС України.

За правилами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції чинній на момент підписання та надходження адміністративного позову до суду – далі Закон України №3674-VI).

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (пункт 1 статті 3 Закону України 3674-VI від 08 липня 2011 року).

Згідно з положеннями до частини 1 статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 гривень.

Так, позивачем в прохальній частині позову визначено дві вимоги немайнового характеру.

За правилами абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір який підлягає сплаті за звернення до суду з позовною заявою ставить 1681,60 грн. (2 позовних вимог х 840,80 грн. = 1681,60 грн.).

Однак, позивачем до суду не надано доказ сплати судового збору.

У позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Конституції України, яка гарантує право на звернення до суду без жодних обмежень чи умов щодо сплати судового збору та іншого.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору мотивовано скрутним матеріальним становищем, втім відповідних доказів такої обставини суду не надано.

З огляду на вказане, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.

При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду.

Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), а також актуальних відомостей щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні

Таким чином позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою у сумі 1681,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень, залишити без руху.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення уточненої позовної заяви, із зазначенням змісту позовних вимог у відповідності до вимог ч.1, 2 ст. 5 КАС України та ч.1, ч. 2 ст. 245 КАС України, викладенням обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та надати належні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги; копії позовної заяви та копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, документ про сплату судового збору (оригінал) у сумі 1681,60 грн. на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України).

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В. Сіпака