Ухвала суду № 94899063, 15.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ В ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

15 лютого 2021 року Справа № 160/17008/20 проважєення № ЗП/280/8/21 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до Дніпропетровського окружного адміністративного суду,

Третього апеляційного адміністративного суду,

Кабінету Міністрів України,

Міністерства юстиції України

про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2020 року через систему “Електронний суд” ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, в якому просив:

встановити чи з`ясувати, що в результаті неправомірних дій Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/7440/19, а саме: було здійснено обмеження від імені України гарантованого статтею 8 Конституцією України права на звернення до суду задля захисту порушеного права за матеріальним станом, що заборонено статтями 19, 22, 24, 64 Конституції України ОСОБА_1 нанесена матеріальна та моральна шкода, моральні чи душевні переживання пов язанні із протиправними діями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який створив умови для звільнення на безпідставній основі посадових осіб державних органів влади від виконання своїх повноважень щодо відновлення та забезпечення права ОСОБА_1 щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при звернені із скаргою про їх порушення, згідно статті 1 закону України «Про звернення громадян», моральні чи душевні переживання пов`язанні з порушенням звичайного способу життя, моральні чи душевні переживання пов`язанні з погіршенням стану здоров`я так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, та відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян»;

встановити чи з`ясувати, на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що в результаті не виконання Кабінетом Міністрів України своїх зобов`язань, за результатом подання скарги БЛ-10722664 від 31/05/2020 на адресу Президента України Зеленського Володимира Олександровича (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича (особисто) з проханням про прийняття рішення щодо поновлення порушеного та забезпечення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля, згідно статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 3 та 19 Конституції України, статті 19 закону України «Про звернення громадян», частини 1 статті 276 Цивільного кодексу України, моєму життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян»;

встановити чи з`ясувати, на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що в результаті не виконання Міністерством юстиції України своїх зобов`язань, за результатом подання скарги БЛ-10722664 від 31/05/2020 на адресу Президента України ОСОБА_2 (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича (особисто) з проханням про прийняття рішення щодо поновлення порушеного та забезпечення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля, згідно статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 3 та 19 Конституції України, статті 19 закону України «Про звернення громадян», частини 1 статті 276 Цивільного кодексу України, моєму життю та здоров`ю загрожує небезпека від голоду та холоду як наслідок цього нанесена моральна шкода, а саме: моральні чи душевні переживання пов`язанні із протиправними діями Кабінету Міністрів України спрямованими на порушення права ОСОБА_1 щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при звернені із скаргою про їх порушення, згідно статті 1 закону України «Про звернення громадян», моральні чи душевні переживання пов`язанні з порушенням звичайного способу життя, моральні чи душевні переживання пов`язанні з погіршенням стану здоров`я та загрозою життю і здоров`ю від голоду та холоду, так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян»;

встановити чи з`ясувати, на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що в результаті неправомірних дій Третього апеляційного адміністративного суду по справі № 160/7738/19, було здійснено обмеження від імені України гарантованого статтею 8 Конституцією України права на звернення до суду задля захисту порушеного права за матеріальним станом, що заборонено статтями 19,22,24,64 Конституції України мені нанесена матеріальна та моральна шкода, а саме: моральні чи душевні переживання пов`язанні із протиправними діями Третього апеляційного адміністративного суду, який створив умови для звільнення на безпідставній основі посадових осіб державних органів влади від виконання своїх повноважень щодо відновлення та забезпечення права ОСОБА_1 щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при звернені із скаргою про їх порушення, згідно статті 1 закону України «Про звернення громадян», моральні чи душевні переживання пов`язанні з порушенням звичайного способу життя,моральні чи душевні переживання пов`язанні з погіршенням стану здоров`я так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян».

Розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №8 від 30 грудня 2020 року відповідно до приписів статтей 28, 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративну справу № 160/17008/20 передано Третьому апеляційному адміністративному суду для визначення її підсудності.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2021 адміністративну справу №160/17008/20 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

08.02.2021 матеріали адміністративної справи №160/17008/20 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Сіпаці А.В.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України).

Згідно із пунктом 7 частини1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Згідно із статтею 126 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Пунктом 4.2 рішення Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 (справа за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п`ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України) визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Крім того, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 “Про незалежність судової влади”).

Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається. Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв`язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду (пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 “Про незалежність судової влади”).

Отже, зі змісту вищенаведеного вбачається, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання здійснити таку перевірку шляхом подання позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.

Водночас слід зазначити, що дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються виключно в порядку, визначеному процесуальними законами.

У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.02.2019 у справі 826/16632/18 (адміністративне провадження №К/9901/185/19).

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач частково пред`явив позовні вимоги до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду у зв`язку з незгодою з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 06.08.2019 по справі № 160/7440/19, ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, від 23.09.2019 по справі № 160/7738/19 про повернення апеляційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 по справі № 160/7738/19 про повернення позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства щодо заявлених позивачем вимог до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства як такі, що не пов`язані зі здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, то даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, у зв`язку з чим у вказаній частині позовних вимог необхідно відмовити у відкритті повадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 170, 241, 243, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі №160/17008/20 (провадження №ЗП/280/8/21) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень, в частині позовних вимог, які пред`явлені до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Третього апеляційного адміністративного суду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя А.В. Сіпака