Рішення № 94898983, 08.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 лютого 2021 року о/об 16 год. 10 хв.Справа № 280/9493/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькійобласті (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-34341-13 від 27.11.2020 по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 15362 грн. 02 коп. ОСОБА_1 , як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

У позові зазначено, що 12.12.2020 ОСОБА_1 була отримана Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.11.2020 за №Ф-34341-13 у сумі 15362,02 грн. станом на 31.10.2020, видану ГУ ДПС у Запорізькій області. Період за який виникла недоїмка не зазначено. 27.09.2018 позивачем отримано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001806, згідно з яким на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 27.09.2018 за №15 має право на заняття адвокатською діяльністю. Наказом Адвокатського об`єднання «Правовий альянс» від 01.03.2019 за №31-ОС позивача було прийнято на посаду адвоката управління у Запорізькій області, з 04.03.2019, з визначенням віддаленого місця роботи: ПАТ «Запоріжгаз», м.Запоріжжя, вул.Заводська, буд.7. На дату звернення до суду з адміністративним позовом позивач продовжує працювати в Адвокатському об`єднанні «Правовий альянс». Позивач не здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність та доходу від незалежної професійної діяльності не отримує. Таким чином, зазначені вище обставини, свідчать про відсутність у позивача обов`язку щодо сплати єдиного внеску як самозайнятої особи, у розумінні законодавства про зайнятість населення.

Позивач позовну заяву підтримав.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що згідно даних ITC «Податковий Блок» 05.10.2018 ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю. Таким чином, з 05.10.2018 по теперішній час позивач перебуває на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску проведені відповідно до вимог чинного законодавства як особі, що провадить незалежну професійну діяльність - адвокат, а саме: за 4 квартал 2018 року по строку 21.01.2019 - 2457,18 грн.; за 1 квартал 2019 року по строку 19.04.2019 - 2754,18 грн., за 2 квартал 2019 року по строку 19.07.2019 - 2754,18 грн.; за 3 квартал 2019 року по строку 21.10.2019 - 2754,18 грн.; за 4 квартал 2019 року по строку 20.01.2020 - 2754,18 грн.; за 1 квартал 2020 року по строку 21.04.2020 - 2078,12 грн. (за січень, лютий 2020 року); за 2 квартал 2020 року по строку 20.07.2020 - 1039,06 грн. (за червень 2020 року); за 3 квартал 2020 року по строку 19.10.2020 - 3178,12 грн. Сплачено 4407,18 грн. Сума боргу згідно вимоги по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 15362,02 грн.: нарахування за 2018 рік 2457,18 грн. + нарахування за 4 квартал 2019 року у сумі 11016,72 грн. + нарахування за 1 квартал 2020 року 2078,12 грн. + нарахування за 2 квартал 2020 року 1039,06 грн. + нарахування за 3 квартал 2020 року 3178,12 грн. - сплата 4407,18 грн.

Відповідач проти прозову заперечував.

Ухвалою судді від 28.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 08.02.2021.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-34341-13 від 27.11.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 15362 грн. 02 коп., який виник станом на 31.10.2020, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.7).

Позивачем надано до суду: копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001806 від 27.09.2018, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі Рішення Ради адвокатів Запорізької області від 27.09.2018 за №15 має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.6); копію Витягу з Наказу Адвокатського об`єднання «Правовий альянс»№31-ОС від 01.03.2019 про прийняття позивача на роботу на посаду адвоката з 04.03.2019 (а.с.5); Індивідуальні відомості про застраховану особу з Пенсійного фонду України, згідно яких у період з 01.10.2018 по 31.10.2020 позивач був працевлаштований та єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана Вимога, нараховував та сплачував роботодавець (а.с.12-14).

Вирішуючи спір по суті, суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (набрав чинності 15.08.2012) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Як зазначено у пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено: «1. Платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; … 5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; …».

З огляду на предмет спору у даній справі, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд вважає за необхідне сформулювати правовий висновок, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в контролюючих органах і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога (01.10.2018 по 31.10.2020), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

При цьому, доказів отримання позивачем у період з 27.09.2018 (з дня прийняття Радою адвокатів Запорізької області Рішення за №15 про право ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю) доходу від провадження адвокатської діяльності індивідуально, судом не встановлено, відповідач про наявність таких доходів у позивача не зазначав.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №160/3114/19 (адміністративне провадження №К/9901/25439/19) та від 05.12.2019 у справі №260/358/19 (адміністративне провадження №К/9901/22965/19).

Судом прийнято до уваги, що за аналогічних підстав рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №280/4286/19 (набрало законної сили 18.02.2020) задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Запорізькій області - визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-34255-49 від 15.08.2019.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-34341-13 від 27.11.2020 винесена ГУ ДПС у Запорізькій області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірною і підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про сплату боргу (недоїмки) №Ф-34341-13 від 27.11.2020, якою вимагається від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 15362 грн. 02 коп., який виник станом на 31.10.2020, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізької області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено у повному обсязі 15.02.2021.

Суддя О.О. Прасов