Рішення № 94898503, 15.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/22064/20

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначені їй пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та обчислити пенсію на підставі довідки про заробітну плату від 06.11.2000 за період роботи ОСОБА_2 з 16.05.1986 по 21.05.1986, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 07.10.2020;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є вдовою ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 . Після смерті її чоловіка (годувальника), пенсія по втраті годувальника була призначена її сину, а після досягнення ним 23-річного віку виплата пенсії була припинена у зв`язку із закінченням терміну виплати. У зв`язку з цим, позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у призначенні якої їй незаконно відмовлено.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву позивач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відсутні підстави для врахування довідки про заробітну плату від 06.11.2000 за період роботи ОСОБА_2 з 16.05.1986 по 21.05.1986, оскільки відсутні первинні документи, які підтверджують період роботи у зоні відчуження, зазначений у цій довідці.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що дана справа має надважливе значення для ОСОБА_1 , оскільки наслідком вирішення спору є отримання належних пенсійних виплат як єдиного засобу для існування. Вважає, що відповідач не спростував вимоги позовної заяви, не довів правомірності своїх дій.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.10.2020 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 09.12.2020 №0600-0306-8/71396 ГУ ПФУ в Житомирській області відмовило позивачу у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки до довідки про заробітну плату ОСОБА_2 від 06.11.2000 б/н за період роботи з 16.05.1986 по 21.05.1986 у зоні відчуження у с. Копачі, м. Прип`ять, яка видана Житомирським автотранспортним підприємством 11854, повинні додаватись копії первинних документів про роботу у зоні відчуження. У матеріалах пенсійної справи наявні копії подорожних листів водія ОСОБА_2 (пункт вигрузки Чорнобиль- Копачі), які не завірені належним чином, за період роботи з 27.05.1987 по 30.05.1987, що суперечить періоду, зазначеному у довідці про заробітну плату. Відповідач вважає, що підстав для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ОСОБА_2 від 06.11.2000 б/н за період роботи з 16.05.1986 по 21.05.1986 немає, у зв`язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують період роботи у зоні відчуження, зазначений у цій довідці.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, судом враховується таке.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Факт того, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника ОСОБА_2 , отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи не заперечується відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 21.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначено механізм обчислення пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з пунктом 11 цього Порядку мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника становить на одного непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, який був на його утриманні - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Пунктом 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Підпунктом 10 пункту 2.3 розділу 2 Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи додається, зокрема, експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Заробіток визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника.

Таким чином, визначення заробітку відбувається виключно на підставі документів, які знаходяться в пенсійній справі померлого ліквідатора.

У даному випадку, таким документом є довідка про заробітну плату ОСОБА_2 від 06.11.2000 б/н, з якої і має бути обчислена пенсія по втраті годувальника.

Крім того, судом враховується, а відповідачем не заперечується, що сину ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , з 12.11.2000 призначено пенсію по втраті годувальника згідно цієї ж довідки та припинено її виплату 30.09.2020 у зв`язку з досягненням ним 23-річного віку. Протягом усього цього періоду достовірність згаданої довідки не викликала сумнівів у відповідача.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку особи, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, доводити наявність підстав для призначення пенсії померлому (годувальнику). Пенсійним фондом не може ставитись під сумнів статус померлого як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням, та інших документів, які свідчать про розмір його заробітку.

З огляду на викладене, відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у переведенні її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок "Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення із заявою про перехід на вказану пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для цілей розподілу судових витрат, до витрат на правничу допомогу, включається:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, витрати на правничу допомогу адвоката мають бути: пов`язаними з конкретною справою; співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги; підтверджені належними доказами.

На підтвердження понесених витрат у справі у сумі 3000,00 грн. до суду надано договір про надання правничої допомоги від 02.12.2020 №б/н, ордер на надання правової допомоги від 02.12.2020, акт приймання - передачі наданих послуг від 14.12.2020, прибутковий касовий ордер від 02.12.2020 №02-11-2020, квитанцію до прибуткового касового ордеру.

Відповідач у клопотанні від 06.01.2021 просить відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Обставини даної справи не дозволяють суду визнати співмірними заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу зі складністю вирішеного спору.

Проаналізувавши акт приймання - передачі наданих послуг від 14.12.2020, враховуючи критерій обґрунтованості та співмірності понесених позивачем витрат, зважаючи на рівень складності справи та виконані адвокатом роботи, розумність розміру гонорару, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00 грн. за рахунок суб`єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та обчислити пенсію на підставі довідки про заробітну плату від 06.11.2000 б/н за період роботи ОСОБА_2 з 16.05.1986 по 21.05.1986, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 07.10.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Рішення суду складено у повному обсязі 15.02.2021.

Суддя Н.М. Майстренко