Рішення № 94898141, 16.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 р. Справа№805/70/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)

про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до якого просить скасувати прийняті 11 серпня 2015 року податкові повідомлення - рішення відповідача № 19808-17 на суму 1418,19 грн., № 19816-17 на суму 372,38 грн. та № 19817-17 на суму 523,47 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року допущено заміну відповідача у справі №805/70/16-а - Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області - її правонаступником - Маріупольською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі № 805/70/16-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 5 січня 2021 року справа передана на розгляд до судді Смагар С.В.

Ухвалою від 11 січня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про скасування податкових повідомлень - рішень. Одночасно вирішено проводити розгляд справи № 805/70/16-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази, що підтверджують прийняття та оприлюднення Маріупольською міською радою Донецької області відповідного рішення про встановлення місцевих податків та зборів у м. Маріуполі, на підставі якого контролюючим органом здійснено донарахування позивачу, як платнику грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою від 16 лютого 2021 року суд клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про заміну відповідача на його правонаступника в адміністративний справі № 805/70/16-а задовольнив частково, замінив відповідача - Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) у справі № 200/8214/20-а, у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області щодо проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі № 805/70/16-а відмовив.

За правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення-рішення відповідача № 19808-17 від 11 серпня 2015 року на суму 1418 грн. 19 коп. складено на житловий будинок, що є недобудованим та не введеним у експлуатацію, його готовність складає лише 86 %. Також позивач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2015 року № 19816-17 на суму 372 грн. 38 коп. та № 19817-17 на суму 523 грн. 47 коп. складені на один і той же об`єкт нерухомого майна.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що обчислення суми податку здійснено виключно за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб. Крім цього, відповідач зазначає, що у платіжних реквізитах (а не у самому рішенні) до податкового повідомлення-рішення № 19817-17 від 11 серпня 2015 року на суму 523 грн. 47 коп. невірно вказана адреса об`єкта нерухомості - замість: АДРЕСА_2 , вказано: АДРЕСА_3 .

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Судом встановлено, що відповідно до витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником:

- об`єкту нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа - 688,8 кв.м, житлова площа - 280,1 кв.м);

- 1/1 частки об`єкту нерухомого майна (квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа-21,5 кв.м, житлова площа-11,4 кв.м);

- 1/1 частки об`єкту нерухомого майна (будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 30,24 кв.м, житлова площа - 15,8 кв.м).

11 серпня 2015 року Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя на підставі пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.265.7.2 п.265.7 ст.265 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2014 рік:

- №19808-17 на суму 1418 грн. 99 коп.;

- №19816-17 на суму 732 грн. 38 коп.;

- №19817-17 на суму 523 грн. 47 коп.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи.

Спірним питанням у справі є правомірність зазначених податкових повідомлень-рішень Жовтневої ОДПІ з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 11 серпня 2015 року № 19808-17, № 19816-17, № 19817-17. Позивач вважає, що податкове повідомлення рішення № 19808-17 є незаконним, оскільки воно стосується недобудованого житлового будинку і не може оподатковуватися до введення його в експлуатацію; податкові повідомлення-рішення № 19816-17, № 19817-17 є незаконними з огляду на те, що вони виписані на одну і ту ж квартиру, але на різні суми. Крім того, всі податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки позивач не отримав розрахунку сум податку відповідно цих спірних рішень.

Спірні правовідносини регулюються наступними нормами Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 (до 01.01.2015 року ці положення були закріплені в пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265) ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Якщо об`єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (п. «в» пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України, до 01.01.2015 року - п. «в» пп. 265.1.2. п. 265.1 ст. 265 ПК України).

Таким чином, відповідно до наведених норм ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.

Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в 2014 році відбувалося в два періоди: з 1 січня 2014 року до 31 березня 2014 року та з 1 квітня 2014 року до 31 грудня 2014 року.

В період січень-березень 2014 року відповідно до пп. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 ПК України базою оподаткування є житлова площа об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

З 1 квітня 2014 року Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 265 Податкового кодексу України (з 01.01.2015 року положення статті 265 ПК України викладені в ст.266), відповідно до яких базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

Таким чином в спірний період з 1 січня 2014 року до 31 березня 2014 року базою оподаткування була житлова площа об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток, а з 1 квітня 2014 року до 31 грудня 2014 року - загальна площа об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

У разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об`єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної загальної площі таких об`єктів з урахуванням норм підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті (пп. 266.3.4 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку (п. «в» пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПК України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п.266.7 ст. 266 ПК України).

Вивченням матеріалів справи, зокрема, розрахунку сум податку відповідно до спірних рішень, письмових пояснень відповідача щодо підстав прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, заперечень на адміністративний позов встановлено, що:

- спірним податковим повідомленням-рішенням від 11 серпня 2015 року № 19808-17 позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 1418 грн. 99 коп., з них: 41 грн. 55 коп. - за період з 1 січня 2014 року до 31 березня 2014 року; 1377 грн. 44 коп. - з 1 квітня 2014 року до 31 грудня 2014 року (податок обчислено за 12/100 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , житлова площа якого 280,1 кв.м, загальна - 688,8 кв.м.);

- спірним податковим повідомленням-рішенням від 11 серпня 2015 року №19817-17 позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 523 грн. 47 коп., з них: 19 грн. 53 коп. - за період з 1 січня 2014 року до 31 березня 2014 року; 503 грн. 94 коп. - з 1 квітня 2014 року до 31 грудня 2014 року (податок обчислено за квартиру, що розташована за адресою : АДРЕСА_2 , житлова площа якої становить 15,8 кв.м., загальна - 30,24 кв.м.);

- спірним податковим повідомленням-рішенням від 11 серпня 2015 року № 19816-17 позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в розмірі 372 грн. 38 коп., з них: 14 грн. 09 коп. - за період з 1 січня 2014 року до 31 березня 2014 року; 358 грн. 29 коп. - з 1 квітня 2014 року до 31 грудня 2014 року (податок обчислено за квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , житлова площа якої 11,4 кв.м., загальна - 21,5 кв.м.).

Судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви позивач помилково вказав про оскарження податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2015 року № 19808-17 на суму 1418 грн. 19 коп., оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на суму 1418 грн. 99 коп., що не заперечується позивачем та підтверджено матеріалами справи.

Щодо посилання позивача на неправомірність нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за адресою: м. Маріуполь, Донецька область, АДРЕСА_4, за податковим повідомленням-рішенням № 19808-17 від 11 серпня 2015 року на суму 1418 грн. 99 коп., у зв`язку з не введенням недобудованого житлового будинку в експлуатацію, суд зазначає наступне.

Вказане рішення прийнято щодо частки позивача у будинку за адресою: АДРЕСА_4.

Як вже було зазначено, з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності встановлено, що позивач є власником об`єкту нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа - 688,8 кв.м, житлова площа - 280,1 кв.м); в додаткових відомостях цього витягу вказано, що позивач є власником 12/100 частин недобудованого житлового будинку, літ А-1, готовністю 86%, а саме: житлова кімната №6, частина коридору №1, частина сходової клітини ІІ, житловою площею 71 кв.м.

За приписами підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об`єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості; б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; ґ) котедж - одно, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів; е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків; є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Суд доходить до висновку, що з вище наведених норм вбачається, що у розумінні ПК України об`єктом житлової нерухомості об`єкт стає не в силу того, що він придатний до проживання чи прийнятий в експлуатацію, а в силу того, що він відноситься до відповідної категорії згідно з цільовим призначенням приміщення, житлового (у спірних правовідносинах житловий будинок), чи нежитлового ( лікарня, котельна, майстерня тощо).

Згідно з положеннями пп. 266.2.2 ст. 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування:

а) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об`єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об`єкта на дитину;

е) об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що його частка у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 , відноситься до об`єктів нерухомого майна, що не підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 266.2.2 ст. 266 ПК України.

Отже, суд дійшов до висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення № 19808-17 від 11 серпня 2015 року на суму 1418 грн. 99 коп. прийнято відповідачем в межах повноважень та на підставі закону.

Щодо доводів відповідача про неправомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2015 року № 19816-17 та № 19817-17, оскільки в них зазначена одна і та сама квартира АДРЕСА_5 , а суми податку різні, суд зазначає наступне.

Твердження відповідача про те, що в цих спірних податкових повідомленнях-рішеннях зазначена адреса: АДРЕСА_3 не відповідає дійсності, оскільки у всіх трьох спірних податкових повідомленнях-рішеннях у цій справі зазначена одна адреса позивача: АДРЕСА_6 . До кожного з цих рішень податковим органом для зручності платника податку долучено бланк квитанції з реквізитами для сплати податку на нерухоме майно.

Судом встановлено, що в додатку до спірних податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2015 року № 19816-17 та № 19817-17, а саме в квитанціях, відповідачем була допущена помилка і зазначена одна і та ж сама адреса квартири: АДРЕСА_3 . Але допущена помилка не може бути підставою для визнання протиправності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 12.11.2012 року та зареєстрованим в Мінюсті 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447 і, який був чинний на час виникнення спірних відносин, не передбачено обов`язку податкового органу щодо направлення платникам податку разом з податковими повідомленнями-рішеннями квитанцій для сплати податку.

Також суд зазначає, що неотримання позивачем розрахунку суми податку до податкового повідомлення-рішення, не є підставою для визнання його протиправним. Позивач у відповідності до пп.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПК України має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, щодо об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Як встановлено судом, цим правом позивач не скористався.

Відповідачем до суду наданий розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік по спірних податкових повідомленнях-рішеннях від 11 серпня 2015 року № 19808-17, № 19816-17, № 19817-17 а саме: у період з 1 січня до 31 березня 2014 року - із сумарної житлової площі об`єктів житлової нерухомості (622,86 кв.м - 370 кв.м (пільга для різних видів об`єктів житлової нерухомості) х 12,18 грн. = 3079,84 / 12 місяців 2014 року х 3 місяці 2014 року = 769.96 грн). 769,96 грн. - це загальна сума податку по всіх об`єктах житлової нерухомості за І квартал 2014 року. Потім пропорційно розраховано на 21 об`єкт житлової нерухомості позивача.

По 3 об`єктах, нарахування, по яких оскаржує позивач, визначено сумарну житлову площу всіх об`єктів нерухомості (21 об`єкт): 622,86 кв.м. база оподаткування: 622,86 кв.м. - 370 кв.м. = 252,86 кв.м. Визначено питому вагу кожного об`єкту нерухомості:

квартира АДРЕСА_7 , житлова площа якої 15,8 кв.м, загальна - 30,24 кв.м. Питома вага квартири: 15,8 кв.м/622.86 кв.м. = 0,0254;

квартира АДРЕСА_8 , житлова площа якої 11,4 кв.м., загальна - 21,5 кв.м. Питома вага квартири: 11,4 кв.м/622,86 кв.м. = 0,0183;

житловий будинок АДРЕСА_9 , житлова площа якого 280,1 кв.м, загальна - 688,8 кв.м., розмір частки 12/100. Питома вага будинку: 33,61 кв.м. (що складає 12/100 від житлової площі всього будинку)/622,86 кв.м. = 0,05396.

Розрахунок суми податку за 1 квартал 2014 року пропорційно питомої ваги житлової площі кожного об`єкту нерухомості:

сума податку по квартирі АДРЕСА_2 дорівнює ((252,86 кв.м х 0,0254 х 12,18 грн.) /12 міс.) х 3 міс. = 19.53 грн.;

сума податку по квартирі АДРЕСА_11 дорівнює ((252,86 кв.м х 0,0183 х 12.18 грн.) /12 міс.) х 3 міс. = 14,09 грн.;

сума податку по житловому будинку АДРЕСА_4 дорівнює ((252,86 кв.м х 0,05396 х 12,18 грн.) /12 міс.) х 3 міс. = 41,55 грн.

- з 1 квітня до 31 грудня 2014 року з сумарної загальної площі об`єктів житлової нерухомості (1140,476 кв.м - 370 кв.м (пільга для різних видів об`єктів житлової нерухомості) х 32,89 грн. (2,7% в зв`язку з перевищенням загальної площі 740 кв.м.) = 25340,96 / 12 місяців 2014 року х 9 місяців 2014 року = 19005,72 грн). 19005,72 грн. - це загальна сума податку по всіх об`єктах житлової нерухомості за ІІ-ІV квартал 2014 року. Потім пропорційно розраховано її на 21 об`єкт житлової нерухомості.

По 3 об`єктах, нарахування по яких оскаржує ОСОБА_1 , визначено сумарну загальну площу всіх об`єктів нерухомості (21 об`єкт): 1140,476 кв.м. База оподаткування: 1140,476 кв.м - 370 кв.м = 770,476 кв.м.

Визначення питомої ваги кожного об`єкту нерухомості:

квартира АДРЕСА_7 , житлова площа якої 15,8 кв.м., загальна - 30,24 кв.м. Питома вага квартири: 30,24 кв.м. /1140,476 кв.м. - 0,026515;

квартира АДРЕСА_8 , житлова площа якої 11,4 кв.м, загальна 21,5 кв.м. Питома вага квартири: 21,5 кв.м/1140,476 кв.м = 0,018851;

житловий будинок АДРЕСА_9 , житлова площа якого 280,1 кв.м, загальна - 688,8 кв.м.. розмір частки 12/100. Питома вага будинку: 82,656 кв.м (що складає 12/100 від загальної площі всього будинку)/1140,476 кв.м = 0,072475.

Розрахунок суми податку за 2-4 квартали 2015 року пропорційно питомої ваги загальної площі кожного об`єкту нерухомості:

сума податку по квартирі АДРЕСА_2 дорівнює ((770,476 кв.м х 0,026515 х 32,89 грн.) /12 міс.) х 9 міс. = 503,94 грн.;

сума податку по квартирі АДРЕСА_11 дорівнює ((770,476 кв.м х 0,018851х32,89 грн.) /12 мес.) х 9 міс. = 358,29 грн.;

сума податку по житловому будинку АДРЕСА_4 дорівнює ((770,476 кв.м. х 0,072475 х 32,89 грн.)/12 міс.) х 9 міс. = 1377,44 грн.

Сума податку за повний 2014 рік по об`єктах, нарахування, по яких оскаржуються податкові повідомлення-рішення: по квартирі АДРЕСА_13 дорівнює 19,53+503,94 = 523,47 грн. і сформовано податкове повідомлення - рішення №19817-17 від 11.08.2015;

по квартирі АДРЕСА_12 дорівнює 14,09+358,29 = 372,38 грн. і сформовано податкове повідомлення - рішення №19816-17 від 11.08.2015;

по житловому будинку АДРЕСА_4 дорівнює 41,55+1377,44 = 1418,99 грн. і сформовано податкове повідомлення - рішення №19808-17 від 11.08.2015.

Враховуючи наведені норми закону і перевіривши розрахунок, суд погоджує наведений відповідачем розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік по спірних податкових повідомленнях-рішеннях від 11 серпня 2015 року № 19808-17, № 19816-17, № 19817-17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 265.5.1 пункту 265.5 статті 265 ПК України ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 України ПК сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з підпунктами 12.3.1, 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України установлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Наведеною нормою передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма розрізняє період опублікування рішення ради (період, який передує плановому), плановий період (період, в якому планується встановити місцевий податок) та наступний період (наступним за плановим період), кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.

Підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявне рішення Маріупольської міської ради від 24 грудня 2013 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 28 січня 2011 № 6/33-4003 «Про затвердження Положень про місцеві податки і збори у м. Маріуполі».

Судом з`ясовано з офіційного сайту Маріупольської міської ради, що дане рішення радою опубліковано 24 грудня 2013 року на офіційному сайті міської ради, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту (посилання https://mariupolrada.gov.ua/city-council-solutions/council-solution-8496).

Отже, виходячи з встановлених обставин у справі, та аналізу норм законів, які регулюють спірні відносини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 11 серпня 2015 року № 19808-17, № 19816-17, № 19817-17.

Позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2015 року № 19808-17, № 19816-17 № 19817-17 відмовити повністю.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 16 лютого 2021 року. Повне судове рішення складено 16 лютого 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар