
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2021 р. Справа№200/234/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 4424 від 18 грудня 2020 року про відмову в призначенні пенсії, яким позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язання відповідача зарахувати до загального та пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" стаж роботи позивача з 3 лютого 1992 року по 31 жовтня 1994 року, з 31 грудня 1994 року по 9 березня 2003 року, з 21 жовтня 2004 року по 27 квітня 2005 року, з 21 жовтня 2005 року по 28 квітня 2006 року, в якості машиніста котельної шахти "Гірняк" та стаж роботи з 18 серпня 2008 року по 7 червня 2009 року, з 13 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, в якості лампівниці ТОВ "Донбасвуглерозробка"; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18 грудня 2020 року за № 4424 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/234/21-а за правилами спрощеного позовного провадження.
У період з 01 лютого 2021 року по 16 лютого 2021 року суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В. перебувала у відпустці.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач зазначає, що 18 грудня 2020 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при цьому, з метою підтвердження свого права на призначення пенсії, нею були долучені до вказаної заяви всі необхідні документи, а також зокрема, додаткові документи на підтвердження періодів її роботи з 03 лютого 1992 року по 31 жовтня 1994 року, з 31 грудня 1994 року по 09 березня 2003 року, з 21 жовтня 2004 року по 27 квітня 2005 року, з 21 жовтня 2005 року по 28 квітня 2006 року, з 18 серпня 2008 року по 07 червня 2009 року, з 13 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року. Проте, розглянувши зазначену заяву позивача, відповідач прийняв рішення від 18 грудня 2020 року, яким відмовив їй у призначенні пенсії на пільгових умовах, не зарахувавши до її стажу роботи за Списком № 2 спірні періоди її роботи з тих підстав, що довідки, які б підтверджували зазначені періоди роботи позивача видані у м. Донецьк більш ранньою датою і потребують перевірки. Рахує, що для призначення пенсії надала всі документи, які вимагав відповідач. Крім того, позивач зауважила, що її спеціальний стаж підтверджується записами трудової книжки, яка відповідно до вимог чинного законодавства є основним документом на підтвердження трудового стажу.
Відповідач до суду надав відзив, де зазначив, що позивачем разом із заявою про призначення їй пенсії надано, в тому числі, довідки від 30 жовтня 2014 року за №№ 534, 537, 538 та від 17 жовтня 2017 року за №№ 8, 9 за періоди роботи позивача з 03 лютого по 31 жовтня 1994 року, з 31 грудня 1994 року по 09 березня 2003 року, з 21 жовтня 2004 року по 27 квітня 2005 року, з 21 жовтня 2005 року по 28 квітня 2006 року в якості машиніста котельної шахти « Горняк », з 18 серпня 2008 року по 07 червня 2009 року та з 13 липня 2011 року в якості лампівниці ТОВ «Донбасвуглерозробка», які не були відповідачем взяті до уваги з тих підстав, що довідки, які б підтверджували її право на призначення пенсії на пільгових умовах, видані архівною установою, що розташована у м. Донецьку, яке відповідно розпорядження КМУ № 1085-р від 07 листопада 2014 року «Про затвердження переліку несених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» віднесене до населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зауважує, що всі документи, що видані органами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території, вважаються недійсними та не створюють правових підстав.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , що виданий 25 листопада 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Судом встановлено, що позивач 18 грудня 2020 року звернулась до відповідача із заявою за № 4424 про призначення пенсії за віком згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Одночасно із заявою про призначення пенсії позивач надала до пенсійного органу наступні документи: паспорт і ІПН , трудова книжка, диплом, свідоцтва про народження, довідки з Мар`їнського районного центру зайнятості від 05 грудня 2017 року № 01-18/2674, довідки про заробітну плату від 30 жовтня 2014 року № 537 та № 538, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 30 жовтня 201 року № 534, від 17 жовтня 2017 року За №№ 8 та 9, від 20 листопада 2019 року № 124 та від 09 грудня 2020 року № 876.
Відповідачем була розглянута заява позивача за результатом чого було прийнято рішення від 18 грудня 2020 року № 4424 про відмову в призначенні пенсії. Зі змісту зазначеного рішення відповідача вбачається, що при розгляді документів відповідачем не враховано до пільгового стажу роботи, що передбачений Списком № 2 періоди роботи позивача з 03 лютого 1992 року по 31 жовтня 1994 року, з 31 грудня 1994 року по 09 березня 2003 року, з 21 жовтня 2004 року по 27 квітня 2005 року, з 21 жовтня 2005 року по 28 квітня 2006 року, з 18 серпня 2008 року по 07 червня 2009 року, з 13 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року згідно довідок від 30 жовтня 2014 року №№ 534,537,538 та від 17 жовтня 2017 року за №№ 8 та 9, оскільки вони видані у м. Донецьку більш ранньою датою і потребують перевірки. Загальний страховий стаж позивача становить 22 роки 10 місяців16 днів. За таких обставин вирішено відмовити позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового і страхового стажу роботи.
Із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 від 16 січня 1992 року вбачається, що позивача, зокрема, 16 січня 1992 року було прийнято учнем гірничої поверхні на дільницю технологічного комплексу поверхні на шахту «Гірняк»;
з 03 лютого 1992 року по 31 жовтня 1994 року позивач працювала на посаді учня машиніста конвеєру;
з 01 листопада 1994 року по 1 серпня 2000 року позивач працювала на посаді машиніста (кочегара) другого розряду на дільниці «Котельна»;
9 березня 2003 року позивача звільнено з зазначеного підприємства на підставі ліквідацією підприємства;
21 жовтня 2004 року позивача прийнято на посаду машиніста котельної другого розряду на період опалювального сезону в період ліквідації шахти «Гірняк» до Селидівської дирекції з ліквідації шахт;
27 квітня 2005 року позивача звільнено з займаної посади на підставі закінчення дії строку договору;
21 жовтня 2005 року позивача прийнято на посаду машиніста котельної на період опалювального сезону в період ліквідації шахти «Гірняк» до Селидівської дирекції з ліквідації шахт;
28 квітня 2006 року позивача звільнено з займаної посади на підставі закінчення дії строку договору;
20 серпня 2008 року позивача прийнято на посаду лампівниці на дільницю ВТБ до ООО «Донбасвуглерозробка»;
07 червня 2009 року позивача звільнено за згодою сторін;
13 липня 2011 року позивача прийнято на посаду лампівниці на підставі строкового договору до ООО «Донбасвуглерозробка»;
30 вересня 2011 року позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням.
Крім того, факт роботи позивача за вказані періоди на вказаних посадах підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Відособленого структурного підрозділу «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» від 30 жовтня 2004 року №№ 534, 535 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній», довідками від 17 жовтня 2017 року №№ 8 та 9, що видані ТОВ «Донбассуглеразработка» «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній», довідкою «Про реорганізацію підприємства» від 30 жовтня 2014 року № 536, що видана «Донецькою дирекцією з виконання проектів ліквідації шахт»; довідками від 30 жовтня 2014 року №№ 537 та 538 «Про заробітну плату», що видані «Донецькою дирекцією з виконання проектів ліквідації шахт», наказами № 395к від 15 листопада 1994 року, № 20к від 28 лютого 1992 року, № 92-к від 21 жовтня 2005 року, що видані Селидівським виробничим об`єднанням з видобутку вугілля шахта «Гірняк», наказами № 369к від 01 жовтня 1994 року та № 47-к від 01 серпня 2000 року «Щодо умов атестації робочих місць за умовами праці», виписками з наказів ТОВ «Донбассуглеразработка» щодо умов атестації робочих місць за умовами праці та особовими картками позивача №№ 198, 471 та 494.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Як встановлено судом раніше, позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах, окрім трудової книжки, були надані документи, що підтверджують факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк відноситься до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Абзац 7 пункту 20 Порядку № 637 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1028 наступного змісту: в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку характеру роботи не має можливості тому, що підприємства, що видали зазначені довідки знаходяться на непідконтрольній українській владі території і не здійснили перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну України територію.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у оскаржувані періоди на вищезазначених підприємствах. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останньої за відповідними посадами. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
За таких обставин, в силу вимог статті 24 Закону № 1058- XV суд доходить висновку про неправомірність не зарахування до пільгового стажу позивача періодів її роботи з 3 лютого 1992 року по 31 жовтня 1994 року, з 31 грудня 1994 року по 9 березня 2003 року, з 21 жовтня 2004 року по 27 квітня 2005 року, з 21 жовтня 2005 року по 28 квітня 2006 року, в якості машиніста котельної шахти "Гірняк" та стаж роботи з 18 серпня 2008 року по 7 червня 2009 року, з 13 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, в якості лампівниці ТОВ "Донбассвуглерозробка".
За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У рішенні від 8 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
Водночас, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зауважує, що позивач просить суд зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу відповідні періоди роботи, проте, з урахуванням дискреції повноважень пенсійного органу та положень частини 4 статті 245 КАС України суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, із зарахуванням до загального та пільгового стажу відповідних періодів роботи, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача повністю.
Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. відповідно до квитанції № 6 від 29 грудня 2020 року.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18 грудня 2020 року № 4424 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 18 грудня 2020 року № 4424 про призначення пенсії, зарахувавши до загального та пільгового стажу періоди її роботи з 3 лютого 1992 року по 31 жовтня 1994 року, з 31 грудня 1994 року по 9 березня 2003 року, з 21 жовтня 2004 року по 27 квітня 2005 року, з 21 жовтня 2005 року по 28 квітня 2006 року, в якості машиніста котельної шахти "Горняк" та стаж роботи з 18 серпня 2008 року по 7 червня 2009 року, з 13 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, в якості лампівниці ТОВ "Донбасвуглерозробка".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 коп.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 16 лютого 2021 року. Повне судове рішення складено 16 лютого 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар
Судове рішення № 94898114, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/234/21-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: