Рішення № 94898050, 15.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р. Справа№200/379/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію, особі з інвалідністю.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу, як особі з інвалідністю, яка не має права на пенсію, у призначенні відповідної державної соціальної допомоги.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , дохід якої має враховуватися при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 державної соціальної допомоги. На підставі інформації про доходи ОСОБА_2 за період з 01.08.2019 по 31.01.2020 був здійснений розрахунок сукупного середньомісячного доходу сім`ї, який виявися більшими ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї. Тому було прийнято рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги позивачу.

15 січня 2021 року позивачу поновлений строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

15 січня 2021 року від відповідача витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

20 лютого 2020 року ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради подана заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю ІІІ групи (а.с. 86-88).

Згідно довідки Державної установи «Селидівська виправна колонія №82» ОСОБА_1 перебуває покарання і у нього відсутній дохід за період з 01.08.2019 по 31.01.2020 (а.с. 91).

Згідно довідки Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №754 від 20.02.2020 ОСОБА_1 не має права на пенсію по інвалідності через відсутність необхідного страхового стажу (а.с. 92).

Згідно довідки Державної установи «Селидівська виправна колонія №82» ОСОБА_1 перебуває на повному державному забезпеченні (а.с. 92).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності за загальним захворюванням (а.с. 93, 100).

ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 про що підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке видано 20 червня 2019 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 104).

ОСОБА_2 працює у ТОВ «Київська Загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів «Британська Міжнародна Школа - Київ» і її дохід за період з серпня 2019 року по січень 2020 року складає 110374,70 гривень, а за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року складає 119425,70 гривень (а.с. 108, 109).

21 травня 2020 року рішенням Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради відмовлено в призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особі з інвалідністю ІІІ групи за його заявою від 20.02.2020 у зв`язку із тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї (а.с. 45).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Згідно зі статтею 1 Конституції Україна є […] правовою державною.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 18 травня 2004 року №1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі - Закон №1727-IV) визначає правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також надання державної соціальної допомоги на догляд.

Громадяни України, які є […] особами з інвалідністю і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв`язку з інвалідністю та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України (частина 1 статті 2 Закону №1727-IV).

Статтею 4 Закону №1727-IV визначені умови призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю. Державна соціальна допомога згідно із цим Законом призначається особі, яка […] визнана особою з інвалідністю у встановленому порядку […].

Призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

«Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд», затверджений постановою Кабінету Міністрів Українивід 2 квітня 2005 року №261 (далі - Порядок №261).

Згідно з пунктом 5 Порядку №261 право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (далі - соціальна допомога) мають особи, ЩО ОДНОЧАСНО ВІДПОВІДАЮТЬ ТАКИМ УМОВАМ:

1) особи, які досягли віку 65 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або яким установлено інвалідність в установленому порядку. До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

58 років - які народилися до 30 вересня 1953 року включно;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1953 року по 31 березня 1954 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1954 року по 30 вересня 1954 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1954 року по 31 березня 1955 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1955 року по 30 вересня 1955 року;

60 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1955 року по 31 березня 1956 року;

61 рік - які народилися з 1 квітня 1956 року по 30 вересня 1956 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

62 роки - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

62 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

63 роки - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

63 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

64 роки - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

64 роки 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

65 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 31 грудня 1960 року;

2) не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та допомоги, що призначається відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (крім осіб з інвалідністю з дитинства або дітей з інвалідністю, які мають право на державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю");

3) є малозабезпеченими особами (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника).

Пунктом 10 Порядку №261 встановлено, що для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:

заява за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Під час подання заяви пред`являється паспорт громадянина України, трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги, складена за формою, встановленою Мінсоцполітики (у разі потреби);

копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи);

копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна);

копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено);

Інформація про склад сім`ї зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги (у разі потреби).

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї для призначення соціальної допомоги і допомоги на догляд обчислюється згідно з пунктами 3-9 «Методикиобчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату і Держкомсім`ямолоді від 15 листопада 2001 року №486/202/524/455/3370 (з наступними змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 лютого 2002 року за №112/6400 (пункт 25 Порядку №261).

Згідно з пунктом 26 Порядку №261 середньомісячний сукупний дохід особи для визначення права на призначення соціальної допомоги та допомоги на догляд обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу. До складу сім`ї включаються чоловік, дружина, діти, які перебувають на їх утриманні, віком до 18 років.

За приписами пункту 9 Методики при обчисленні доходу враховуються наступні обставини:

- загальна сума сукупного доходу одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи, яка враховується при наданні допомоги, визначених на підставі наданих документів за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги, якщо інше не передбачене законодавством;

- сукупний дохід включає в себе як поточні щомісячні доходи в грошовій та натуральній формі осіб, які враховуються при наданні допомоги, так і доходи, які мають нерегулярний характер;

- середньомісячний сукупний дохід усіх осіб, які враховуються при наданні допомоги, провадиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу одержувачів допомоги на 6, якщо інше не передбачене законодавством;

- середній дохід на одну особу обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу всіх осіб, які враховуються при наданні допомоги, на кількість цих осіб.

За приписами статті 2 Закону України 15 липня 1999 року №966-XIV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для визначення права на призначення соціальної допомоги.

Статтею 7 Закону України 14 листопада 2019 року№294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлений у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

Отже, оскільки середній дохід на кожного члена сім`ї позивача перевищує прожитковий мінімум, встановлений на місяць для осіб, які втратили працездатність, відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні державної соціальної допомоги як особі з інвалідністю.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він не проживає однією сім`єю з дружиною, не веде з нею спільного господарства та не має спільного бюджету, оскільки ці аргументи не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Згідно з пунктом 26 Порядку №261 до складу сім`ї не включаються один із подружжя, з яким розірвано шлюб, або коли шлюб не розірвано, але винесено рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат і у задоволенні його вимог відмовлено, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , Державна установа «Селидівська виправна колонія №82», РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Пушкіна, буд. 8; код ЄДРПОУ 25953988) про

визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю;

зобов`язанняУправління соціального захисту населення Селидівської міської ради призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію, особі з інвалідністю, відмовити повністю.

Повний текст рішення складений 15 лютого 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко