Ухвала суду № 94897910, 12.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

12 лютого 2021 р. Справа №200/11082/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Аканова О.О.,

при секретарі Ревва Е.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про забезпечення доказів у справі №200/11082/20-а, -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів в порядку статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України, яке просив здійснити шляхом витребування та огляду доказів, а саме:

наказу Державного бюро розслідувань №26 від 16.03.2018;

кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посади заступника начальника Третього слідчого відділу (відділу з розслідувань військових злочинів) територіального управління Державного бюро розслідувань, що затверджені наказом Державного бюро розслідувань №26 від 16.03.2018;

кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності (станом на 2018 рік) для зайняття посад державних службовців територіального управління Державного бюро розслідувань, що займають посади держслужби категорії "Б" - завідувачів секторів: фінансово-економічний сектор, сектор документального забезпечення, сектор організаційно-адміністративного та аналітичного забезпечення.

Заява вмотивована тим, що 11.01.2021 позивачем спрямовано електронне звернення №ЄН-11872052 до Кабінету Міністрів України з вимогою надати кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посади слідчого та заступника начальника Третього слідчого відділу (відділу з розслідувань військових злочинів) ТУ ДБР у м.Краматорську, затверджені наказом Державного бюро розслідувань №26 від 16.03.2018. Станом на 08.02.2021 відповідь за вказаним зверненням позивачу не надійшла.

Позивач в судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення доказів.

Представники відповідача та третьої особи до суду не з`явились, про час дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника відповідача територіального управління Державного бюро розслідувань до суду надійшли заперечення проти заяви про забезпечення доказів, обгрунтована тим, що заявлені позивачем вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які на його думку, вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що він тривалий час не може отримати запитувані відомості та документи, а не того, що такі відомості та документи у майбутьному не вдасться отримати.

Від представника третьої особи Державного бюро розслідувань до суду надійшли пояснення щодо заяви позивача про забезпечення доказів, в якій відповідач просив в задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити. В обгрунтування заяви зазначено, що позивач не надав жодного аргументу на підтвердження того, що існує небезпека майбутнього знищення або ненадання витребуваних документів. Також повторно наголошено, що кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття відповідних посад у структурі Державного бюро розслідувань не можуть стати підставою для присвоєнню позивачу спеціального звання - майор Державного бюро розслідування.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення доказів та обставини, вказані на її обгрунтування, проаналізувавши норми КАС України та чинного законодавства України дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 115 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Положеннями пункту 5 частини першої статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

З аналізу зазначених норм вбачається, що суд вживає заходи забезпечення доказів у випадку, коли є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або ускладненим.

Таким чином, в заяві про забезпечення доказів необхідно вказувати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або утрудненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів.

Разом з тим, у поданій до суду заяві позивач не наводить жодних доказів того, що докази, які він хоче забезпечити, зокрема, наказу Державного бюро розслідувань №26 від 16.03.2018; кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посади заступника начальника Третього слідчого відділу (відділу з розслідувань військових злочинів) територіального управління Державного бюро розслідувань, що затверджені наказом Державного бюро розслідувань №26 від 16.03.2018; кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності (станом на 2018 рік) для зайняття посад державних службовців територіального управління Державного бюро розслідувань, що займають посади держслужби категорії "Б" - завідувачів секторів: фінансово-економічний сектор, сектор документального забезпечення, сектор організаційно-адміністративного та аналітичного забезпечення, можуть бути втрачені або їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Позивачем в обґрунтування необхідності забезпечення витребування доказів зазначено, що відповіді за його зверненням станом на 08.02.2021 він не отримав. Відомостей про втрату або можливу втрату таких документів, внаслідок чого їх подання стане згодом неможливим або утрудненим, позивачем не надано.

Позивач у своєму клопотанні не навів жодного доводу щодо необхідності застосування заходів забезпечення доказів та суд не вбачає очевидних ознак заподіяння небезпеки, шкоди правам та інтересам позивача та інших причин, які б обумовили необхідність вжиття заходів забезпечення доказів.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, суд уповноважений витребовувати докази за власної ініціативи чи за клопотанням учасника справи під час судового провадження.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів, тому заява позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини п`ятої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Керуючись статтями 114-116, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про забезпечення доказів у справі №200/11082/20-а - відмовити.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні в присутності позивача.

Повний текст ухвали виготовлено 16 лютого 2021 року.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.О. Аканов