Рішення № 94897849, 16.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року Справа № 160/16031/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог від 10.12.2020 року, позивач просить:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зазначення в довідці серії ААА № 0933172 (№ 120231627238333065144) про відсутність судимості інформації, щодо позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - «є особою, якій 11.06.2012 року Феодосійським МВ ВС АР Крим пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, кримінальна справа № 12011019070013 від 27.04.2012;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ виключити інформацію, зазначену у відомостях персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - «є особою, якій 11.06.2012 року Феодосійським МВВС АР Крим пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, кримінальна справа № 12011019070013 від 27.04.2012»;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України видати довідку «повну» без фрази «Разом з тим є особою, якій 11.06.2012 року Феодосійським МВВС АР Крим пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, кримінальна справа № 12011019070013 від 27.04.2012».

Позов мотивовано тим, що 21.08.2020 року з метою оформлення дозволу на зброю, оформлення ліцензії на роботу з вибуховими речовинами, позивач звернувся до структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України із заявою про надання довідки про відсутність чи наявність у позивача не знятої чи не погашеної судимості. Відповідач видав довідку із включенням до неї усієї наявної інформації, що є об`єктом оперативно-довідкового обліку, а саме: «разом з тим, є особою, якій 11.06.2012 року Феодосійським МВВС АР Крим пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, кримінальна справа № 12011019070013 від 27.04.2012», чим порушив порядок видачі довідок про судимість (несудимість). Позивач звернувся з листом до Департаменту інформатизації МВС України, в якому просив видати йому нову довідку про відсутність судимостей без запису про пред`явлення обвинувачення, але відповіді так і не отримав, в усній формі його повідомили про те, що вилучити такий запис можливо лише через суд. Позивачем надано запит до Офісу Генерального прокурора, де позивач просив повідомити його про хід розгляду кримінальної справи у відношенні нього, та надати вихідний номер згідно якого вказану кримінальну справу було скеровано до суду, та зняти позивача з обліку статистичних карток форми 4 і форми 1.1. Запит було скеровано до Прокуратури Автономної республіки Крим м. Севастополя. 16.10.2020 року позивачем отримано відповідь з Прокуратури Автономної республіки Крим та м. Севастополя, згідно з якою, відповідно до даних ЄРДР, відсутні відомості про правопорушника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У період часу з 20.02.2014 по теперішній час із окупованої території півострова Крим до Прокуратури АРК та м. Севастополя матеріали кримінальної справи № 12011019070013 та наглядового провадження у вказаній кримінальній справі не надходили. На теперішній час позивач не є засудженим, не має судимостей і ніколи їх не мав. Даний запис у довідці характеризує його з негативної точки зору та може скласти враження у інших осіб як про особу, яка вчинила злочин. Також, позивач вважає, що цей запис порушує його права та законні інтереси як людини і громадянина, внаслідок чого має бути видана нова довідка без запису про пред`явлення обвинувачення. Із урахуванням відсутності запиту/заяви, в якій позивач просить вказати всю інформацію щодо себе, зокрема, відносно притягнення до кримінальної відповідальності, позивач вважає дії відповідача щодо включення в оскаржену довідку всієї інформації оперативно-довідкового обліку протиправними. Чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає зазначення в такій довідці інформації про те, що особа притягується до кримінальної відповідальності. Вказане свідчить про те, що довідка містить неточну та таку, що не відповідає дійсності та є непідтвердженою інформацію, що також підтверджує протиправність дій відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року відкрито провадження по справі № 160/16031/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

25.01.2021 року до суду надійшов відзив Міністерства внутрішніх справ України на позов ОСОБА_1 , в якому відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки наявність у єдиній інформаційній системі МВС відомостей про те, що позивач: «є особою, якій 11.06.2012 року Феодосійським МВВС АР Крим пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, кримінальна справа № 12111019070013 від 27.01.2012» є лише підтвердженням того, що такий акт існує як офіційний документ. 27 липня 2018 року почав діяти наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2018 року № 524, яким внесено зміни до Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 29.11.2016 року № 1253, яким запроваджено два види довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, так звану «скорочену» та «повну» довідки. «Скорочена» довідка включатиме лише відомості про відсутність/наявність судимості, «повна» довідка - відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. У запиті особа повинна зазначити вид довідки: «Скорочена» чи «повна». Вказаний реквізит у запиті є обов`язковим, його відсутність є законною підставою для відмови у розгляді запиту. Оскільки позивачем була замовлена так звана «повна» довідка, до неї було включено відомості про порушену стосовно нього кримінальну справу. Відповідно до вказаних змін до Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС, позивач може отримати у разі необхідності «скорочену» довідку, у якій буде зазначено лише відомості про відсутність/наявність судимості. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про Національну поліцію» наповнення та підтримка в актуальному стані баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС України належить до повноважень поліції, а саме до Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України. Як наслідок, внесення відомостей до єдиної інформаційної системи МВС здійснюється ДІАП НПУ на підставі облікових документів розшукуваного, що надаються ініціатором розшуку. Тобто, МВС України не є належним відповідачем щодо позовних вимог про вилучення зі складу інформаційних ресурсів інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України відомостей про позивача. Інформацію щодо порушеного кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань заносять слідчі та керівники органів досудового розслідування. У подальшому дана інформація відповідно до положень Порядку автоматично надходить до інформаційних систем МВС України. При корегуванні слідчим інформації, вона автоматично корегується і в базі МВС України.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Міністерство внутрішніх справ України видало позивачу довідку (повну) серії ААА № 0933172, згідно з якою за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженець м. Кривий Ріг Дніпропетровська область Україна на території України станом на 21.08.2020 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим, є особою, якій 11.06.2012 Феодосійським МВВС АР Крим пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, кримінальна справа № 12011019070013 від 27.04.2012. Інші відомості до МВС не надходили. Довідку видано для оформлення дозволу на зброю, оформлення ліцензії на роботу з вибуховими речовинами.

15 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою, в якій просив повідомити його про хід розгляду кримінальної справи у відношенні до позивача та надати вихідний номер, згідно якого кримінальну справу № 12011019070013 від 27.04.2012 року було скеровано до суду. Також, просив зняти позивача з обліку статистичних карток форми 4 і форми 1.1.

Листом № 09/1-18ВИХ-20 від 08.10.2020 року Прокуратура Автономної Республіка Крим та міста Севастополя на звернення позивача надано відповідь, згідно з якою у Єдиній системі статистики та аналізу органів прокуратури України містяться відомості про направлення 03.07.2012 за обвинуваченням в тому числі ОСОБА_1 до Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим. Крім того, відповідно до даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутні відомості про правопорушника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, приймаючи до уваги те, що територія Автономної Республіки Крим з 20.02.2014 тимчасово окупована, прокуратуру Автономної Республіки Крим наказом в. о. Генерального прокурора України № 33ш від 12.06.2014 передислоковано до м. Києва. Наказом генерального прокурора № 414 від 08.09.2020 визначено 11.09.2020 днем початку роботи обласних прокуратур, у тому числі прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Крім цього, у період з 20.02.2014 по теперішній час із тимчасово окупованої території півострова Крим до прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя матеріали кримінальної справи № 12011019070013 та наглядового провадження у вказаній кримінальній справі не надходили. Враховуючи викладене, вирішити питання, викладені у зверненні позивача та прийняти відповідні рішення на даний час не видається можливим.

Не погодившись з виданою відповідачем довідкою, позивач звернувся до суду з позовом.

Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

За приписами ч. 2 ст. 11 Закону № 2657-XII не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13.01.2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст.1 Закону № 2657-XII, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до статті 5 Закону № 2657-XII, об`єктами захисту є персональні дані.

Приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) визначено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 8 цього ж Закону передбачено, що суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закон № 2297-VI, збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.

Статтею 15 Закону № 2297-VI визначено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

З аналізу викладених норм чинного законодавства вбачається, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби.

При цьому, персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності видаляються або знищуються відповідно до вимог закону

Приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону № 580-VIII поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади.

За умовами п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 580-VIII поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу; виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону № 580-VIII, поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 580-VIII, здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначено Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2002 року № 738/7026 (далі - Інструкція).

Положенням п. 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Отже, вказана Інструкція застосовується в діяльності органів Національної поліції та у МВС України.

Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 Інструкції інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України (2341-14). Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

Згідно із пунктом 2.1 Інструкції, об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Згідно із п.п. «в», «г» пункту 11.1 Інструкції, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.

Персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України» затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок № 1256).

Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Згідно із п. 2 Порядку № 1256, довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про:

відсутність (наявність) судимості;

притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

При цьому, порядок вилучення облікових документів передбачений пунктом 11.1 Інструкції, згідно з яким, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно, яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно, яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.

Таким чином, вказаним пунктом Інструкції визначено чіткий перелік умов, які є підставою для вилучення облікових документів.

Однак, позивач, посилаючись на відповідь Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не надав доказів наявності законодавчо встановлених підстав для вилучення інформації щодо нього, а саме: «є особою, якій 11.06.2012 року Феодосійським МВВС АР Крим пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, кримінальна справа № 12011019070013».

Натомість у відповіді Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вказано, що у Єдиній системі статистики та аналізу органів прокуратури України містяться відомості про направлення 03.07.2012 кримінальної справи № 12011019070013 від 27.04.2012 за обвинуваченням в тому числі ОСОБА_1 до Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Міністерством внутрішніх справ України було надано позивачу повну інформацію щодо нього та його персональних даних, що обробляються в ОДК, без вибіркового принципу надання чи не надання певної частини інформації.

Інших відомостей матеріали справи не місять.

Відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація стосовно позивача є неповною, неточною або недостовірною суду надано не було.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутність протиправності дій відповідача щодо зазначення у довідці серії ААА № 0933172 (№ 120231627238333065144) додаткової інформації стосовно позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність протиправних дій відповідача щодо не виключення інформації, зазначеної у відомостях персонально-довідкового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України наявної в ній інформації щодо пред`явлення обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, кримінальна справа №12011019070013 від 27.04.2012.

Додатково слід зазначити про те, що 27 липня 2018 року вступив в дію наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22 червня 2018 року № 524, яким внесено зміни до Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 29.11.2016 року № 1256. Цей наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України за№ 800/32252 від 10.07.2018 року.

Зокрема, запроваджується два види довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, так звану «скорочену» та «повну» довідки.

«Скорочена» довідка включатиме лише відомості про відсутність/наявність судимості, «повна» довідка - відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

У запиті особа повинна зазначити вид довідки: «скорочена» чи «повна». Цей реквізит у запиті є обов`язковим, його відсутність є законною підставою для відмови в розгляді запиту.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, слід вказати про те, що позивач не позбавлений права, відповідно до положень чинного законодавства, отримати у разі необхідності «скорочену» довідку у якій буде зазначено лише відомості про відсутність/наявність судимості.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість заявленого позову, внаслідок чого у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заява ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна