Рішення № 94897738, 08.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Справа № 160/11606/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/11606/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 22.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 09.10.2020 року, просить суд:

- визнати противоправними дії комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПУ42643875) щодо нарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2020 у розмірі меншому, ніж встановлено частиною 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПУ42643875) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2020, як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни згідно із частиною 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціатьного захисту" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, із урахуванням виплачених сум;

- стягнути з комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та наданн інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПУ42643875) на користь ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни згідно із частиною 5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 9464 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн.;

- стягнути з комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПУ42643875) на користь ОСОБА_1 суму компенсації моральної шкоди у розмірі 2102 ( дві тисячі сто дві) гривні;

- зобов`язати комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПУ42643875), як суб`єкта владних повноважень подати протягом 15 днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 статті 382 КАС України.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 22.09.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 23.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

4. Позивачем, у строк визначений ухвалою суду, були усунуті недоліки позовної заяви.

5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст.262 КАС України.

6. 30.10.2020 року від комунального закладу до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із додатковими доказами по справі.

7. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року зупинено провадженні у справі до набрання законної сили судовим рішенням в зразковій адміністративній справі №440/2722/20.

8. 03.02.2021 року поновлено провадження у справі.

9. У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

10. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

12. Отже, рішення у цій справі приймається судом 08.02.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

13. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується копією посвідчення та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Довгинцівської районної в місті ради.

14. Зазначив, що в квітні 2020 року отримав щорічну одноразову виплату до 5 травня у розмірі 3640,00 гривень, проте, відповідачем не було враховано рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27 лютого 2020 року, що призвело до зменшення розміру виплати до 5 травня.

15. Дії відповідача щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розміру встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» вважає протиправними, просив задовольнити позов у повному обсязі.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

16. Відповідач, посилаючись на норми законодавства України, зазначив, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» розмір такої допомоги для інвалідів ІІ групи складає 3640,00 грн, що й було виплачено позивачу.

17. На підставі наведеного, просили у задоволенні позову відмовити.

ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

18. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року відкрито провадження у справі №160/11606/20, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в порядку положень ст. 262 КАС України.

19. Також, цією ухвалою суду від 12.10.2020 року, Управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради було запропоновано надати пояснення по справі №160/11606/20.

20. Станом на 08.02.2021 року від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради письмові пояснення по справі не надали, хоча третя особа повідомлялася судом належним чином згідно з положень КАС України, що також підтверджується матеріалами справи.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

21. Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

22. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Довгинцівської районної у місті ради та довідкою до акту медико-соціальною експортною комісією.

23. Відповідач, КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який у цих правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.

24. У 2020 році щорічну разову грошову допомогу до 5 травня позивач отримував в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», в тому числі для інвалідів ІІ групи - 3640,00 гривень.

25. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до відповідача із відповідним зверненням.

26. На звернення позивача з питань виплати щорічної допомоги до 5 травня відповідачем надано відповідь листом від 30.07.2020 року №З-548/01/1669-01-08, згідно якої заклад самостійно не призначає та не визначає жодного виду допомоги, зокрема щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

27. У матеріалах справи наявна довідка, надана відповідачем, відповідно до якої позивач у 2020 році отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмірі 3640,00 гривень.

28. Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірним питанням є правомірність виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому Постановою КМУ від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і "Жертви нацистських переслідувань".

29. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

30. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

32. Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

33. Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.

34. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

35. Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

36. У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

37. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

38. У квітні 2020 року, діяли положення ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи як вісім мінімальних пенсій за віком.

39. Проте, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих же самих відносин - п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

40. Відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Ця норма діяла з 01.01.2015 року.

41. На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 19.02.2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якими передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120,00 гривень; II групи - 3640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.

42. 27.02.2020 року рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

43. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

44. Враховуючи зазначене, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України №3-р/2020 положення п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та приписи ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не можуть запроваджувати правила призначення та виплати допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

45. Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи, внаслідок війни, як вісім мінімальних пенсій за віком.

46. Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає, що вказані посилання є неналежними, оскільки норми підзаконних нормативно-правових актів, яким у цьому випадку є постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, не має вищої юридичної сили, ніж положення ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-ХІV, якими передбачено розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 1 групи, внаслідок війни як десять мінімальних пенсій за віком.

47. Слід зазначити, що право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплати вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

48. Така правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 року (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

49. У цьому випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки наявний статус позивача передбачає право на нарахуванні та виплату щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фактично звужує право позивача на отримання щорічної одноразової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

50. Водночас, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також зобов`язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як інваліду війни 2-ї групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

51. Правові висновки такого змісту, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20.

52. Відповідно до п.3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

53. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

54. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також в частині зобов`язання Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як інваліду війни 2-ї групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

55. Стосовно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає про таке.

56. Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

57. Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

58. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

59. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

60. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

61. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

62. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

63. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

64. У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму № 4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

65. За наслідками дослідження обставин справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем того, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, а саме, не надано належних пояснень того, в чому полягає моральна шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.

66. За таких обставин, в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

67. Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про таке.

68. Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

69. Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

70. На теперішній час, суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, враховуючи, що у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню або ухилятися від цього, після набрання рішенням законної сили.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

71. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

72. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

73. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

74. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

75. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

76. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

77. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

78. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

79. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

80. Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у здійсненні виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, як інваліду війни 2-ї групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року.

81. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради в частині визнання протиправною бездіяльності Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також в частині зобов`язання Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як інваліду війни 2-ї групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

82. Щодо розподілу судових витрат.

83. Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

84. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

85. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

86. Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

87. Зобов`язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як інваліду війни 2-ї групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

88. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

89. Розподіл судових витрат не здійснюється.

90. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).

91. Відповідач : Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" ДОР (49094, м .Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 42643875).

92. Третя особа: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради (50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 16, код ЄДРПОУ 20260022).

93. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

94. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

95. Повний текст рішення складено 08.02.2021 року.

Суддя В.В Ільков