Рішення № 94897532, 16.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 лютого 2021 р. Справа № 120/8210/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу

в с т а н о в и в :

23.12.2020 року ТОВ "Бест Ойл Трейд" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначали, що 12.12.2020 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №4541к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Бест Ойл Трейд".

На переконання позивача, наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області від 12.12.2020 №4541к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Бест Ойл Трейд" прийнятий з порушенням процедури та порядку його прийняття, оскільки у наказі відсутні будь які посилання відповідача на конкретні підстави призначення такої перевірки, що передбачені п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, ТОВ "Бест Ойл Трейд" вважає наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області №4541к від 12.12.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Бест Ойл Трейд" протиправним та таким що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим, звернулись з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 11.01.2021 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справі, відмовлено.

14.01.2021 року позивачем подано додаткове обґрунтування підстав позову. Зокрема зазначив, що метою проведення перевірки є дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального ", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", постанов Кабінету міністрів України "Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", "Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", Постанов Правління НБУ України "Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Податкового кодексу , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В той же час, за місцем проведення фактичної перевірки позивач здійснює виключно зберігання та оптову торгівлю пальним, про що відповідачу достеменно відомо, оскільки ним видано відповідні ліцензії та зареєстрований акцизний склад. Жодної діяльності, пов`язаної з оптово-роздрібною торгівлею алкогольними напоями позивач ніколи не здійснював, про що також відомо відповідачу.

Отже, зазначення в оскаржуваному наказі метою перевірки дотримання вимог постанов Кабінету міністрів України "Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", "Про встановлення розміру мінімальних оптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", в той час, як позивач такої діяльності не проводить, свідчить про відсутність правової підстави для проведення перевірки.

Згідно п. п. 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарі.

Згідно п. п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 82 ПК України фактична перевірки проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами -лічильниками та/або рівномірами - лічильниками. а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального".

Обидві підстави відрізняються між собою предметом перевірки, а також статусом інформації, яка слугує підставою для проведення фактичної перевірки.

Так, в першому випадку - це інформація про можливі порушення платником податків законодавства, а в другому - інформація про існуючі і встановлені порушення.

На переконання позивача, передбачені у пп. 80.2.2. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані виключно із фактом отримання відповідачем конкретної інформації про порушення (існуюче або можливе) суб`єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів.

Натомість, окрім переліку нормативних актів, оскаржуваний наказ не містить жодних підстав для проведення фактичної перевірки, а тому, на думку позивача, підлягає скасуванню.

21.01.2021 року Головним управління ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначав, що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п. 19-1.1 статті 19-1 ПК України).

Крім того, відповідно до приписів ч. 1 статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Вказали, що в даному випадку підставою для проведення фактичної перевірки є п.п. 80.2.2 п. 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, а саме у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарі.

Відповідно до Листів ГУ ДФС у Вінницькій області №1025/7/02-97-03-02 від 25.11.2020 року та 1135/02-97-0-02 від 15.12.2020 року отримано інформацію про ймовірні порушення податкового законодавства суб`єктами господарювання, які здійснюють операції з реалізації пального.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 17.12.2020 року №4541к та направлень на перевірку від 17.12.2020 року № 3462, №3464 посадовим особам було доручено проведення фактичної перевірки ТОВ "Бест Ойл Трейд" за адресою: м. Вінниця, вулиця Немирівське шосе, 1876, з питань дотримання Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 19.12.95 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.00 №1775-ІІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. №854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", постанов Правління НБУ від 15.12.04 №637 та №148 від 29.12.17 р. "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керуючись статтями 20, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, за період з 01.12.2019 року.

Відповідач вважає, що оскаржуваний наказ містить визначені пунктом 81.1 статті 81 ПК України реквізити, зокрема: мету (проведення перевірки з питань дотримання вимог ПК України та Законів України, в тому числі Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального"); підстави для проведення перевірки (75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України) та період, який буде перевірятись (з 01.12.2019).

Посадовими особами здійснено виїзд за податковою адресою позивача за місцезнаходженням : м. Вінниця, Немирівське шосе, буд.187Б, далі за податковою адресою вулиця Юрія Клена, будинок 28 для проведення фактичної перевірки ТОВ "Бест Ойл Трейд", за період з 01.12.2019 р.

Згідно з вимогами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України директору ТОВ "Бест Ойл Трейд" ОСОБА_1 вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки, направлення на перевірку під його особистий розпис, а також пред`явлено службові посвідчення.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області дотримано всіх вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та розпочато фактичну перевірку.

Однак, в порушення абз. 6 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України директор ТОВ "Бест Ойл Трейд" ОСОБА_1 відмовився від допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки.

Пунктом 81.2 ст. 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадовими особами складено Акт відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки ТОВ "Бест Ойл Трейд" від 22.12.2020 року № 792.

Зауважили, що оскаржуваний наказ містить період який буде перевірятись - з 01.12.2019 р., а відтак відповідає положенням Податкового кодексу України щодо його змісту.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Вінницькій області вважає, що наказ від 17.12.2020 року №4541к прийнято відповідно до вимог чинного податкового законодавства, відтак він не підлягає скасуванню.

04.02.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначив, що враховуючи вимоги ПК України та висновки Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 року у справі № 640/21536/19, оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки не містить обов`язкових відомостей, що свідчить про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки.

Позивач наголошує, що відповідачем на наведено жодної інформації, яка підтверджує існування конкретного порушення законодавства з боку позивача.

Крім того, позивач вказує, що в даному випадку Відповідачем призначена фактична перевірка з підстав можливих порушень іншої особи, що є неприпустимим і суперечить ст. 61 Конституції України, яким закріплений принцип індивідуальної відповідальності особи.

Також позивач наголосив, що відповідач в силу своєї компетенції та функціональних обов`язків беззаперечно обізнаний і володіє інформацією щодо наявності у позивача необхідних ліцензій.

Враховуючи вищевикладене, просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

17.12.2020 року заступником начальника ГУ ДПС у Вінницькій області, з метою проведення перевірки з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 19.12.95 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.00 №1775-ІІІ, постанов Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. №854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", постанов Правління НБУ від 15.12.04 №637 та №148 від 29.12.17 р. "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керуючись статтями 20, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, видано наказ № 4541к "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ ТОВ "Бест Ойл Трейд" (код ЄДРПОУ 39894284) за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 187Б, з 17 грудня 2020 року, терміном 10 діб, за період з 01.12.2019 року.

22.12.2020 року, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 17.12.2020 року № 4541к та направлень на перевірку від 17.12.2020 року № 3462, 3464, посадовими особами контролюючого органу здійснено виїзд на адресу місцезнаходження та податкову адресу позивача.

22.12.2020 року директор ТОВ "Бест Ойл Трейд" ОСОБА_1 відмовився від допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки, про що, останніми складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки, копію якого вручено директору ТОВ "Бест Ойл Трейд".

Не погоджуючись з Наказом про проведення фактичної перевірки від 17.12.2020 року № 4541к, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК).

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Надаючи оцінку твердженням позивача на відсутність законних підстав для проведення фактичної перевірки, суд виходить з такого.

Статтею 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 ст. 75 ПК, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, обов`язок перевіряючих повідомляти позивача про підстави для проведення фактичної перевірки та право останнього бути обізнаним про такі підстави випливає зі змісту положень ст. 81 ПКУ, якою регламентовано умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

У постанові від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18 (адміністративне провадження №К/9901/10812/19) Верховний Суд дійшов висновку, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.

Надаючи оцінку спірному наказу встановлено, що він виданий зокрема, на підставі п.п. 80.2.2 п.80.2 ст. 80 ПК.

Так, в силу п.п. 80.2.2 п.80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Верховний Суд у постанові від 5 березня 2019 року по справі № 820/4893/18 зазначав, що інформація, яка надходить до податкових органів, може бути підставою для проведення фактичної перевірки згідно статті 80 ПК України, лише у тому випадку, якщо в такій йдеться посилання на конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

У постанові від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 Верховний Суд в аналогічних правовідносинах вказав, що у наказі про призначення фактичної перевірки, має бути крім посилання на норми, що їх регулюють, посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, інформація, яка слугувала підставою.

Аналогічного змісту зроблено висновки і у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19.

Відповідач вказує, що підставою для призначення фактичної перевірки стали листи ГУ ДФС у Вінницькій області № 1025/7/02-97-03-02 від 25.11.2020 року та № 1135/02-97-0-02 від 15.12.2020 року про ймовірне порушення податкового законодавства суб`єктами господарювання, які здійснюють операції з реалізації пального.

Суд зауважує, що в оскаржуваному наказі не вказано підставу - листи ГУ ДФС у Вінницькій області № 1025/7/02-97-03-02 від 25.11.2020 року та № 1135/02-97-0-02 від 15.12.2020 року, відсутні будь-які посилання на конкретні порушення позивачем податкового та/або іншого законодавства. Натомість в наказі йдеться посилання, зокрема, на норми, що регулюють питання призначення перевірки - підпункт 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства. Як у листі, який відповідач визначає як підставу для проведення перевірки, так і у самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.

Також, у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання лише на виконання функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на переконання суду, не є достатнім для проведення фактичної перевірки.

Взагалі, у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" відсутнє будь-яке уповноваження контролюючого органу на здійснення фактичних перевірок без підстав, передбачених ПК України.

З врахуванням цього, наявність повноважень контролюючого органу на здійснення функцій у певних сферах, перелічених у п.п.80.2.2, 80.2.5, повинно одночасно співпадати з наявністю інформації про можливі порушення з боку платника податків у відповідній сфері. Лише у такому разі, контролюючий орган вправі призначити фактичну перевірку платника податків.

Інший підхід, при якому лише саме виконання функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, є безумовною підставою призначення фактичною перевірки, суперечить загальній логіці ст.80 ПК України, відповідно до якої право контролюючого право на призначення перевірки обмежено наявністю певних, визначених Кодексом підстав.

Це не лише суперечить ст.80 ПК України, а взагалі не відповідає спеціально-дозвільному принципу (ст.ст.6, 19 Конституції України), який регулює діяльність органів державної влади.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд дійшов висновку, що з наведених у позовних заявах мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області №4541к від 12.12.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Бест Ойл Трейд".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" (вул.Юрія Клена, 28, код ЄДРПОУ 39894284) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Ойл Трейд" (вул.Юрія Клена, 28, код ЄДРПОУ 39894284);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Рішення у повному обсязі виготовлено: 16.02.2021 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович