Рішення № 948932, 05.09.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2007 р.

Справа № 5/155-2647

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м. Київ, вул.Шолуденка,1

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Тернопільгаз” м. Тернопіль, вул.Чернівецька,54

За участю представників сторін:

Позивача: Плотніков А.О. –представник (дов.№33/10 від 09.02.2007р.)

відповідача: Ловчук М.В. –юрисконсульт (дов. № 01/11 від 04.01.2007р.)

Суть справи :

Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернулася в господарський суд з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз»–295853грн.01коп., із них 171146грн.08коп. втрат від інфляції, 124706грн.93коп–три відсотки річних.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, ухвалою господарського суду Тернопільської області по справі №15/186-3301 від 10.05.2007р. виконання рішення суду від 14.11.2006р. по даній справі, яким на користь позивача з ВАТ «Тернопільгаз»стягнуто 7719879,01грн. боргу, 35448,67грн. пені, 463821,85грн. інфляційних нарахувань, 163875,30грн. –3% річних, розстрочено в порядку ст. 121 ГПК України терміном на 24 місяці, у зв’язку з чим підрозділом виконання рішень головного управління юстиції в Тернопільській області прийнято постанову від 08.06.2007р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, однак ВАТ „Тернопільгаз” повністю погасив суму заборгованість, стягнуту вищезазначеним рішенням суду, і як доказ надав суду копії платіжних доручень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Згідно з приписами ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду від 14.11.2006р. у справі №15/186-3301 встановлено факт неналежного виконання зобов’язань Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз»щодо оплати отриманого природнього газу згідно договору №06/04-1407 від 24.12.2004р., укладеного з Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», позовні вимоги задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь останнього 7 719 879,01 грн. основного боргу, 35 448,67 грн. пені, 463 821,85 грн. інфляційних нарахувань (за період з лютого 2005р. по липень 2006р.), 163 875,30 –3% річних (за період з 11.02.2005р. по 14.08.2006р.), 25 618 грн. в повернення судових витрат, про що видано відповідний наказ від 13.03.2007р.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», (далі –Закон), норми якого визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Як випливає з матеріалів справи, а саме: платіжних доручень №8 від 04.05.2007р. та № 11 від 27.06.2007р., вищезазначене рішення в частині сплати 7 719 879,01 грн. основного боргу відповідачем повнісю виконано 27.06.2007р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 216, 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов’язанню, правова природа яких, є самостійним способом захисту прав і забезпечення виконання зобов’язань.

Згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з грудня 2006р. по квітень 2007р. становить 171146грн.08коп., та три відсотка річних за період з 15.11.2006р. по 31.05.2007р. становить 120198грн.28коп.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 4508грн.65коп. річних, то такі задоволенню не підлягають, оскільки такі нараховані без врахування часткового погашення боргу відповідачем згідно платіжного доручення №8 від 04.05.2007р.

Твердження відповідача щодо безпідставності позовних вимог, оскільки предметом даного спору є рішення суду від 14.11.2006р у справі №15/186-3301, а ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.05.2007р. у даній справі виконання рішення суду від 14.11.2006р. розстрочено в порядку ст. 121 ГПК України терміном на 24 місяці, у зв’язку з чим підрозділом виконання рішень головного управління юстиції в Тернопільській області прийнято постанову від 08.06.2007р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, до уваги судом не приймаються з огляду на те, що розстрочка виконання рішення встановлює спосіб його виконання, але не змінює строку виконання господарсько-правових зобов’язань, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, крім того, постановою Вищого господарського суду України від 02 серпня 2007 року ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10 травня 2007 року у справі № 15/186-3301 скасовано.

.

При таких обставинах позовні вимоги в частині стягнення 171146грн.08коп. втрат від інфляції, 120198грн.28коп 3% річних підлягають до задоволення як обгрунтовано заявлені.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, м.Тернопіль, вул.Чернівецька,54, (код ЄДРПОУ 03353503) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, вул..Шолуденка,1 код ЄДРПОУ 31301827 - 171146грн.08коп. втрат від інфляції, 120198грн.28коп–три відсотки річних, 2913грн.44коп. –витрат по сплаті державного мита, 116грн.20коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову –відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя Г.З. Андрушків