Ухвала суду № 94890701, 11.02.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5858/20

Провадження № 2-з/645/19/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого-судді Ульяніч І.В., за участю секретаря судового засідання Савченко В.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах цивільної справи №645/5858/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області про визначення місця проживання дитини, розірвання договору про утримання та виховання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, -

встановив:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.10.2020 року провадження у справі відкрито на призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.11.2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області про визначення місця проживання дитини, розірвання договору про утримання та виховання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини.

Від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 та/або будь-якій іншій особі, яка діє в її інтересах, вчиняти будь-які дії, спрямовані на переведення ОСОБА_3 з Комунального закладу «Харківська спеціалізована школа ІІ-ІІІ ступенів № 3 Харківської міської ради Харківської області» на навчання до будь-якого іншого навчального закладу без згоди ОСОБА_1 , та зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити явку малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи з 10-00 год. до 17-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення спільних зустрічей з ОСОБА_1 , вважаючи, що на даний час у зв`язку з новими обставинами подальша відсутність та неможливість його спілкування із донькою ОСОБА_3 , а також її можливий переїзд до міста Одеси без його згоди унеможливить або значно утруднить виконання рішення суду у разі задоволення його зустрічного позову про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів. Звернув увагу, що ОСОБА_2 на даний час намагається перевести доньку на навчання до міста Одеси, тобто фактично змінити її місце проживання з м. Харкова на м. Одесу, тим самим порушуючи умови Договору між сторонами про утримання та виховання дитини від 26.06.2018 року, що свідчить про прямий зв`язок з предметом позову у частині визначення місця проживання дитини. Щодо загрози невиконання можливого рішення суду зазначає, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, про які він просить у заяві та як наслідок переведення ОСОБА_4 на навчання до міста Одеси, донька остаточно переїде до Одеси, зміниться уклад її життя. У разі прийняття судом рішення на його користь та встановлення місця проживання ОСОБА_4 з ним, доньці доведеться знову переїжджати до міста Харкова та змінювати школу, друзів, ритм свого життя, що як наслідок, буде для неї великим стресом та може негативно відобразитись на її подальшому житті.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до наступного.

Згідно положень ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Судовий розгляд заяви проводився 11.02.2021 року з постановленням відповідної ухвали за наслідками розгляду вищевказаного заяви про забезпечення позову, враховуючи при цьому положення ч.2 ст.247 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі: п. 3 встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Предметом позову цивільної справи №645/5858/20 є визначення місця проживання дитини. В заяві про забезпечення позову відповідач просить суд забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 та/або будь-якій іншій особі, яка діє в її інтересах, вчиняти будь-які дії, спрямовані на переведення ОСОБА_3 з Комунального закладу «Харківська спеціалізована школа ІІ-ІІІ ступенів № 3 Харківської міської ради Харківської області» на навчання до будь-якого іншого навчального закладу без згоди ОСОБА_1 , та зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити явку малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи з 10-00 год. до 17-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення спільних зустрічей з ОСОБА_1 через перешкоджання сторони відповідача за зустрічним позовом, а також щодо можливого переведення ОСОБА_4 на навчання до міста Одеси, донька остаточно переїде до Одеси, зміниться уклад її життя. У разі прийняття судом рішення на його користь та встановлення місця проживання ОСОБА_4 з ним, доньці доведеться знову переїжджати до міста Харкова та змінювати школу, друзів, ритм свого життя, що як наслідок, буде для неї великим стресом та може негативно відобразитись на її подальшому житті.

Заява про забезпечення позову обґрунтована припущеннями заявника, про те, що подальша відсутність та неможливість спілкування з донькою унеможливить або значно утруднить виконання рішення, з метою підтримки спілкування батька та дитини, налагодження емоційного зв`язку між нами та запобіганню остаточному руйнуванню відносин ОСОБА_1 звернувся з даною заявою.

При цьому згідно позову та заяви про забезпечення позову позивач по зустрічному позову зазначає, що дитина мешкає у м. Харкові у батьків відповідачки, але він не бажає з ними спілкуватись. Крім того, на даний час дійсний нотаріально посвідчений договір сторін у якому визначено місце мешкання малолітньої дитини із позивачем по зустрічному позову.

Згідно ст. 141, 151, 153 СК України - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ст. 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства" - на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Провівши дослідженням вказаних доказів, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір про визначення місця проживання дитини, проте, в заяві про забезпечення позову позивач по зустрічному позову посилається на те, що відповідач перешкоджає йому у спілкуванні із дитиною та має намір перевезти її до міста Одеси без його згоди, при цьому сама відповідач мешкає в м. Одесі, а дитина в м. Харкові. Але судом не розглядаються вимоги щодо усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, тобто суд вважає, що відсутній зв`язок між заходом забезпечення позову, обраний заявником, і предметом позовної вимоги. Крім того, позивачем за зустрічним позовом не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог, а також заяву про забезпечення позову, врахувавши відсутній зв`язок між заходом забезпечення позову, обраний заявником, і предметом позовної вимоги, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-151, 153 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах цивільної справи №645/5858/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області про визначення місця проживання дитини, розірвання договору про утримання та виховання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Ульяніч