Рішення № 94890692, 08.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16745/20

Провадження № 2-о/643/79/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали справи

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи 1. П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора

2. Харківська міська рада

про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги заявник вказує на те, що він є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2, але у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 12.12.1960 року помилково вказано по-батькові його матері «ОСОБА_2». Його мати - ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, про що складено Свідоцтво про народження (повторне) серії НОМЕР_3 від 21.07.1997 року, де у графі батьки зазначено (мовою оригіналу) «мать - ОСОБА_4; отец - ОСОБА_5». В подальшому, 25.08.1960 року, між його батьками укладено шлюб та мати змінила прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2». Від шлюбу у батьків є ще одна дитина, його старший брат - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 від 24.03.1958 року, у графі батьки зазначено (мовою оригіналу) «отец - ОСОБА_3; мать - ОСОБА_2». Його брат - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5. За життя його матір'ю не було складено заповіт, у зв'язку з чим, з метою оформлення спадщини за законом він звернувся до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори. 08.11.2016 року державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Степанець О.Б. заведено спадкову справу № 59773671 за спадкодавцем - ОСОБА_2. 05.02.2019 року Одинадцяту Харківську державну нотаріальну контору реорганізовано та визначено правонаступником П'яту Харківську міську державну нотаріальну контору. 24.10.2020 року державним нотаріусом П'ятої Харківської міської нотаріальної контори Степанець О.Б. видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 його матері, ОСОБА_2, 1928 року народження, яка постійно мешкала за адресою реєстрації в АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю встановлення факту родинних відносин між ним та спадкодавцем. У зв'язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що заявник є рідним сином - ОСОБА_2. В позасудовому порядку документально встановити цей факт не можливо, оскільки, звернувшись до архіву за місцем свого народження, отримано Довідку від 12.12.2019 року № 4941, з якої вбачається, що архівний запис містить помилку у по- батькові матері заявника.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.12.2020 відкрито провадження у справі № 643/16745/20, в порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувано у П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, судове засідання призначено на 05.01.2021 р.

05.01.2021 року розгляд справи відкладено на 08.02.2021 р. у зв'язку із неявкою заінтересованих осіб.

25.01.2021 року представником позивача подано до канцелярії Московського районного суду м. Харкова заяву, відповідно до якої він просить долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3.

25.01.2021 року до канцелярії Московського районного суду м. Харкова від П'ятої Харківської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 1243/2016.

04.02.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла заява від заінтересованої - Харківської міської ради, відповідно до змісту якої, просить вказану справу слухати за відсутності представника Харківської міської ради та ухвалити рішення згідно чинного законодавства.

Позивач та його представник у судове засідання 08.02.2021 року не з'явились, проте представником позивача подано до канцелярії Московського районного суду м. Харкова заяву, відповідно до якої він просить розглядати справу у їх відсутність, крім того просив прохальну частину позову розглядати у наступній редакції «Встановити факт, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3».

Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Частиною 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого повторно 21 липня 1997 року, ОСОБА_2, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2. ЇЇ батьками записані - ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

25 серпня 1960 року ОСОБА_2, 1928 року народження, та ОСОБА_3, 1927 року народження, у місті Борисов Мінської області, уклали шлюб, по що зроблено відповідний актовий запис № 480. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_2», про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_5, видане 25 серпня 1960 року.

22.09.1957 року у м. Борисов Мінської області у подружжя народився син - ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_6, видане 24 березня 1958 року, де батьком записаний - ОСОБА_3, національність - єврей, матір'ю - ОСОБА_2, національність - руська.

Крім того, відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_7, виданого 12 грудня 1960 року, у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Борисов Мінської області народилась ще одна дитина - ОСОБА_1, однак батьками зазначені - ОСОБА_3, національність - єврей, матір'ю - ОСОБА_2, національність - руська.

Згідно з Виписки з особової справи майора ОСОБА_3 вбачається, що він має дружину ОСОБА_2, 1928 року народження, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5, видане 25 серпня 1960 року, та двох синів: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8, виданого 31 серпня 1977 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_6, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_9, видане 28 серпня 2000 року Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану.

Згідно зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10, виданого 09.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після смерті ОСОБА_2 08.11.2016 року Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 1243/2016 за заявою ОСОБА_1.

Відповідно до відповіді Комунального підприємства «Жилкомсервіс» № 27050/2/07-05 від 29.11.2016, ОСОБА_2, 1928 року народження, з 25.05.1972 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та знята з реєстрації 26.04.2016 року у зв'язку із смертю. На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, 1928 року народження, проживала за вказаною адресою разом із сином, ОСОБА_1, 1958 року народження.

Наказом Міністерства юстиції України від 19.11.2018 року за № 3623/5 «Про перейменування та реорганізацію деяких державних нотаріальних контор», наказом Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 14.05.2019 року за № 1013/к «Про призначення працівників державної нотаріальної контори», Одинадцяту Харківську державну нотаріальну контору було реорганізовано шляхом приєднання до п`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори, яка є правонаступником П`ятої Харківської державної нотаріальної контори.

24.10.2020 року державним нотаріусом П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори винесено постанову, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері, ОСОБА_2, 1928 року народження, яка на день смерті постійно мешкала за місцем реєстрації в АДРЕСА_1, в зв'язку з відсутністю встановлення факту родинних відносин між ним та спадкодавцем.

Відповідно до довідки від 12.12.2019 року, виданої начальником відділу запису актів цивільного стану Борисовського виконавчого комітету, вбачається, що в документах архіву відділу запису актів цивільного стану Борисовського виконавчого комітету мається на зберіганні запис акту про народження № 289, виконаний 05 березня 1959 року в бюро запису актів цивільного стану м. Борисов Мінської області на ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Борисов Мінської області. Батьками записані: батько - ОСОБА_3, єврей, мати - ОСОБА_2, руська. Внесені зміни прізвища дитини з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» і матері дитини с «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» на підставі заяви батьків і копії свідоцтва про одруження від 25.08.1960 року.

Відповідно до копії паспорту, заявник, ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Борисов Мінської області.

Згідно з довідки про зареєстрованих у житлову приміщенні осіб, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та членам його родини - ОСОБА_2, ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10 лютого 1998 року, реєстраційний № 5А-98-115611.

З витребуваної судом спадкової справи № 1243/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, вбачається, що окрім ОСОБА_1 із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право безперешкодного звернення людини до суду за захистом своїх прав гарантується ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» суд зазначив, що частина 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві (Bellet v. France, 04/12/1995, Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Порядок розгляду справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, врегульовано у главі 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Розділу IV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу України, зокрема щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Як визначено у ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи у тому числі про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України і не є вичерпним.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Суд має право встановлювати юридичні факти тільки за додержання таких умов: а) це мають бути юридичні факти, тобто такі, які тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин; б) заявниками у цих справах можуть бути тільки громадяни; в) коли чинне законодавство допускає судовий порядок встановлення даного факту; г) коли в іншому порядку його встановити не можна; ґ) при встановленні факту не повинен вирішуватися спір про право.

При вирішенні питання про цивільну юрисдикцію справи суди повинні враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено позасудовий порядок встановлення певних фактів або визначені факти, які у даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.

З роз`яснень п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Без встановлення вказаного факту родинних відносин заявник позбавлений можливості отримати спадщину.

Таким чином, заявник скористався своїм правом на звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та надав про це відповідні докази.

Підстав для суду вважати про наявність спору про право немає.

Виходячи з викладеного та здійснюючи аналіз поданих доказів, необхідно дійти висновку, що вони в достатній мірі підтверджують факт того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2, 1928 року народження, про що, зокрема, свідчать надані суду докази, а тому цей факт знайшов своє підтвердження представленими доказами, ніким не оскаржується і має для заявника юридичне значення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розбіжності по-батькові матері заявника, що маються у свідоцтві про народження заявника, на переконання суду, не можуть свідчати про відсутність родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки факт родинних відносин підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Керуючись ст. ст. 4, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

2. Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

5. Заінтересовані особи:

1. П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900726, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27Г.

2. Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7.

Повне рішення складено 08.02.2021 року.

Суддя Н.В. Новіченко