Ухвала суду № 94888296, 10.02.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/555/21

Єдиний унікальний № 742/461/21

УХВАЛА

10 лютого 2021 року м.Прилуки

Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коротка А.О., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки – адвокат Сагаль Сергій Вікторович, до Прилуцького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зняття арешту з майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Прилуцького МВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зняття арешту з майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у прохальній частині якого також просила відстрочити сплату судового збору та стягнути такий з позивача після прийняття остаточного рішення у справі.

Проте дана заява подана без додержання вимог, встановлених в ч.3, 4, 5 ст.177 ЦПК України, а саме: відсутній оригінал квитанції про сплату судового збору чи документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону, не додано клопотання чи заява позивачки про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, а також не додані докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: постанову про накладення арешту та листа з Прилуцького МВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо неможливості зняття такого арешту.

Відповідно до ч.3, 4, 5 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Нормами ст.8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, враховуючи майновий стан сторони, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми письмовими доказами.

Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 10.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте у даному випадку заявниця ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих письмових доказів тяжкого матеріального стану, розмір її річного доходу за попередній календарний рік та не подала навіть відповідного клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а тому її вимога, викладена у прохальній частині позовної заяви, не є підставою для відстрочення їй сплати судового збору.

Суддя враховує, що Європейським судом з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи ненадання ОСОБА_1 підтвердження її реального матеріального стану, суддя прийшов до висновку про відсутність у позивачки права на відстрочення сплати судового збору.

Порядок оплати та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позивачкою судовий збір не сплачено та не подано мотивованого клопотання про відстрочення сплати судового збору, то їй слід сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, що складає 1816,00 грн на користь держави, а також надати суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: постанову про накладення арешту та лист з Прилуцького МВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про неможливість зняття цього арешту, у зв`язку з чим суддя вважає за необхідне залишити таку позовну заяву без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивачки – адвокат Сагаль Сергій Вікторович, до Прилуцького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зняття арешту з майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків терміном п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі, якщо відповідно до ухвали заявник у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175, 177 ЦПК України, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду, але якщо вказані недоліки не будуть усунені у встановлений термін, заява вважається неподаною і повертається подавачу такої.

Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику - для відому та виконання.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О.Коротка