Ухвала суду № 94885847, 15.02.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 583/4418/20

Провадження № 2/588/99/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 лютого 2021 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області (адреса: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700) про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

До Тростянецького районного суду Сумської області 16.12.2020 за розпорядженням в.о. голови Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ільченко В.М., на підставі п. 2 ч. 1, 4 ст. 31 ЦПК України було передано цивільну справу №583/4418/20 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Питання про відкриття провадження у даній справі Охтирським міськрайонним судом Сумської області не вирішувалося.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 21.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області про витребування майна із чужого незаконного володіння, було залишено без руху та надано позивачці десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, а саме:

1) подати до суду копію позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів;

2) подати до суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору за вимогою майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.);

3) зазначити спосіб захисту прав, який позивачка просить суд визначити у рішенні.

На виконання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачка подала копію позовної заяви з додатками для відповідача. Також позивачка заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що нею заявлено дві позовні вимоги за які вона має сплатити судовий збір у розмірі 1681 грн 60 коп., але така сума судового збору для неї є значною, оскільки розмір отримуваної нею пенсії за 2019 рік складає 31451 грн 28 коп. П`ять відсотків річного доходу не перевищує суму належного до сплати судового збору. Тому позивачка просила суд звільнити від сплати судового збору та в разі відмови у такому клопотанні просила надати додатковий строк для сплати судового збору.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 11.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області про витребування майна із чужого незаконного володіння, було залишено без руху та надано позивачці десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, а саме:

1) подати до суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору за вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння, в розмірі 974 грн 48 коп.;

2) зазначити спосіб захисту прав, який позивачка просить суд визначити у рішенні.

На виконання вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачка подала заяву (клопотання) у якій зазначила, що метою поданого нею позову є відновлення права використання нею, як співвласником квартири, усього комплексу правомочностей. На думку позивачки, суд має ухвалити рішення про припинення права власності відповідача на спірну житлову квартиру, як індивідуально визначену річ, чим відновити її права на таке майно. Для цього необхідно зобов`язати відповідача повернути позивачу незаконно одержаний ОСОБА_2 в нотаріальному архіві дублікат договору дарування, підписаного 05.07.1997 громадянином ОСОБА_3 , повернути незаконно виготовлений у 2016 році без обстеження квартири техпаспорт на спірну квартиру, а також скасувати незаконно присвоєний реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна та внесені в ЄДРРПНМ відомості про реєстрацію відповідача власником цієї квартири у формі комунальної власності. Підтвердити, що куплена у 1992 році квартира за законом є спільною сумісною власністю подружжя до якої відповідач не має ніякого відношення.

Також позивачка просить надати їй час для консультації з адвокатом, який допоможе сформулювати позовні вимоги.

Крім того, позивачка просила суд звільнити її від сплати судового збору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» оскільки спір пов`язаний з поверненням майна.

Також позивачка просила врахувати, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки весь її дохід йде на оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, позивачка просила в разі не залишення без розгляду або не закриття провадження у справі №583/3306/17, вважати її позов у даній справі зустрічним позовом по вказаній справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з таких мотивів.

Позовна заява має відповідати вимогам, передбаченим ст. 175 та 177 ЦПК України.

Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 сформулювала зміст позовних вимог, як витребування викупленої нею ще 10.07.1992 під час офіційно зареєстрованого шлюбу однокімнатної житлової квартири із незаконного володіння особи, яка будучи виконавчим органом місцевого самоврядування з чітко визначеними Конституцією, законом і її засновником повноваженнями, якими не передбачено права володіти і користуватися такою річчю, як житлова квартира, незаконно зареєструвала за собою право власності на таке майно, як на індивідуально визначену річ, і згідно внесених в ЄДРРПНМ відомостей являється власником цієї квартири, розпоряджається нею, як своєю особистою власністю та подала до неї позов до суду про її виселення.

Зазначений зміст позовних вимог не містить способу захисту прав, який позивачка просить суд визначити у рішенні, що є порушенням вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Слід звернути увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Вважаю, вказані вимоги ухвали про залишення позову без руху від 11.01.2021 позивачкою не виконані, оскільки не зазначено змісту позовних вимог та способу (способів) захисту прав або інтересів, передбаченого законом, який позивачка просить суд визначити у рішенні. Тобто, позивачці слід уточнити позовні вимоги, визначившись із їх змістом.

Отже, на виконання вимог судді позивачці слід визначитись із обсягом позовних вимог та надати позовну заяву в новій редакції.

Крім того, позивачка зазначивши, оціночну вартість витребуваного майна у розмірі 97 448 грн, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається ціною позову не оплатила судовий збір.

Розглядаючи клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору суд враховує таке.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом та вирішенням позову, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Спір у даній справі не пов`язаний з виплатою компенсації, поверненням майна, та не пов`язаний з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Крім того, позивачкою не надано доказів того, що вона є громадянкою, реабілітованою відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Відповідно до ч. 1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України). Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 77, 78 ЦПК України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, питання звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивачкою на підтвердження скрутного майнового стану було надано довідку про отримувану нею пенсію за вислугою років розмір якої за 2019 рік склав 35 328 грн 45 коп., довідку про отримувану нею заробітну плату у період з 2014 року по 2017 рік, а також довідку про отримувану нею пенсію за вислугою років розмір якої за ІІІ та ІV квартал 2020 року склав 20018 грн 46 коп.

Також, позивачкою надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, наданої Головним управлінням ДПС у Сумській області, відповідно до яких відомості про доходи ОСОБА_1 за період з І по ІІ квартал 2020 року відсутні.

Крім того було надано копії квитанцій про сплату житлово-комунальних послуг.

Зважаючи на отриманий позивачкою за 2019 рік дохід, п`ять відсотків її річного доходу становить 1766 грн 42 коп.

Як було зазначено судом вище, ціна заявленого позивачкою позову визначається вартістю витребуваного майна та становить 97 448 грн.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогами майнового характеру, яка заявлена фізичною особою сума судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 10510 грн.

Отже, зважаючи на дату звернення позивачки до суду з позовом майнового характеру та ціну позову, сума судового збору за вимогою майнового характеру про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка мала бути сплачена позивачкою при зверненні до суду становить 974 грн 48 коп. (1 відсоток ціни позову) та є значно меншою ніж п`ять відсотків її річного доходу.

Таким чином, клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачці часу для усунення вказаних вище недоліків, а саме: 1) зазначити спосіб захисту прав, який позивачка просить суд визначити у рішенні; 2) визначитись із обсягом позовних вимог та надати позовну заяву в новій редакції; 3) подати до суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору за вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння, в розмірі 974 грн 48 коп. за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК Сум.обл/Тростянецька МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA488999980313141206000018518, код класифікації доходів бюджету 22030101, у графі призначення платежу вказати - судовий збір, зазначити прізвище, ім`я, по-батькові заявника, назву суду, де розглядається справа; у графі "код платника" вказати власний реєстраційний номер облікової картки платника податків; 4) у разі збільшення позовних вимог, подати до суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору за такими вимогами.

Роз`яснити позивачці, що дана позовна заява не може вважатися зустрічним позовом у справі №583/3306/17, оскільки вона подана з порушенням порядку визначеного положеннями ст. 50, 193, 194 ЦПК України для подачі зустрічного позову.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області про витребування майна із чужого незаконного володіння – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів, який обчислюється з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:

1) ) зазначити спосіб захисту прав, який позивачка просить суд визначити у рішенні;

2) визначитись із обсягом позовних вимог та надати позовну заяву в новій редакції;

3) подати до суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору за вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння, в розмірі 974 грн 48 коп. за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК Сум.обл/Тростянецька МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA488999980313141206000018518, код класифікації доходів бюджету 22030101, у графі призначення платежу вказати - судовий збір, зазначити прізвище, ім`я, по-батькові заявника, назву суду, де розглядається справа; у графі "код платника" вказати власний реєстраційний номер облікової картки платника податків;

4) у разі збільшення позовних вимог, подати до суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору за такими вимогами.

Роз`яснити позивачці, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернуто.

Роз`яснити позивачці, що дана позовна заява не може вважатися зустрічним позовом у справі №583/3306/17, оскільки вона подана з порушенням порядку визначеного положеннями ст. 50, 193, 194 ЦПК України для подачі зустрічного позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Огієнко