Ухвала суду № 94883537, 12.02.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9156/20 1-кс/335/966/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., прокурора Якушева Ю.С., захисника Кравцова В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020080000000174 від 29.04.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, має на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, працює завідувачем кафедри будівельного виробництва та управління проектами, професор, доктор технічних наук Національного університету «Запорізька політехніка», працює у Запорізькому міському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) за сумісництвом, на посаді інженера з технічного нагляду без категорії, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що СУ ГУНП України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080000000174 від 29.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом ректора Національного університету «Запорізька політехніка» № 230-К від 12.06.2014, ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка».

Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_1 виконував свої обов`язки на підставі законодавства України про освіту, про працю та посадової інструкції викладача кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», затвердженої ректором Національного університету «Запорізька політехніка» 27.09.2019.

Відповідно до статуту Національного університету «Запорізька політехніка», затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2019, Університет є автономним та самоврядним закладом вищої освіти зі статусом національного, який є державною бюджетною установою і належить до сфери управління Міністерства освіти і науки.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про вищу освіту», формами організації освітнього процесу у закладах вищої освіти є: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.

Відповідно до ч. 7 ст. 35 Закону України «Про вищу освіту» керівник кафедри забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів.

Відповідно до посадової інструкції завідуючого кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_1 , завідувач кафедри, серед іншого: створює умови для формування у основних складових, що навчаються (студентів, слухачів), компетентності, що забезпечує успішність майбутньої професійної діяльності випускників; організовує розробку системи якості підготовки фахівців на кафедрі; визначає педагогічні методи і засоби навчання в цілях забезпечення високої якості учбового процесу; організовує проведення і контролює виконання усіх видів учбових занять по усіх формах навчання; присутній на учбових заняттях, а також на іспитах і заліках (по вибору); регулярно проводить засідання кафедри по обговоренню запланованих і поточних питань учбової, наукової, методичної діяльності працівників кафедри і виховної роботи; готує погодження за учбовими програмами і дисциплінами кафедри, за учбовими програмами інших кафедр факультету і університету; створює і читає авторські курси по дисциплінах, що викладаються на кафедрі у встановленому університетом порядку і об`ємі; пред`являє на затвердження деканові факультету (директорові інституту) плани роботи кафедри і індивідуальні плани роботи викладачів кафедри; Здійснює розподіл педагогічного навантаження і функціональних обов`язків між працівниками кафедри і контролює своєчасність і якість їх виконання; забезпечує проведення курсових іспитів і заліків, а також проміжних випробувань тих, що навчаються (студентів, слухачів) по окремих предметах; аналізує їх результати і докладає про них на засіданнях кафедри; керує науково-дослідною роботою тих, що навчаються (студентів, слухачів); контролює якість і виконання індивідуальних планів викладачів кафедри і інших працівників; забезпечує складання і зберігання усіх видів документації і звітності за підсумками діяльності кафедри.

Завідувач кафедрою має право: представляти керівництву факультету і університету пропозиції про заохочення працівників кафедри, застосуванні до них заходів дисциплінарної дії, а також про їх звільнення; давати працівникам кафедри, аспірантам і студентам обов`язкові для виконання вказівок по забезпеченню учбової, виховної і науково-дослідної роботи на кафедрі; вимагати від усіх працівників кафедри пояснень про виконання своїх службових обов`язків, а також дотримання трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку; виступати ініціатором укладення договорів; керувати договірною групою або брати участь в її роботі; вносити керівництву університету пропозиції по вдосконаленню учбового процесу, зміні учбових планів, вступу нових або скасуванню наявних дисциплін, науково-дослідних робіт; готувати характеристики на членів кафедри; брати участь в роботі усіх підрозділів університету, де обговорюються і вирішуються питання про діяльність кафедри. Бути обраним до складу вченої ради університету, ради факультету.

Таким чином, ОСОБА_1 , постійно обіймаючи посаду завідувача кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», наділений організаційно-розпорядчими обов`язками, та згідно примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою.

Так, 10.06.2020 року, об 11 год. 32 хв., студент 1-го курсу факультету будівництва, архітектури і дизайну Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_2 звернувся до викладача кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_3 з приводу здачі академічної заборгованості з навчальних дисциплін за попередній рік навчання, що викладаються викладачами цієї кафедри, а саме: 1) екзамен з навчальної дисципліни «Інженерна геодезія»; 2) екзамен з навчальної дисципліни «Будівельна механіка»; 3) екзамен з навчальної дисципліни «Нормативне та інформаційне забезпечення проектування»; 4) екзамен з навчальної дисципліни «Інженерна геологія і основи механіки ґрунтів»; 5) екзамен з навчальної дисципліни «Опір матеріалів»; 6) практична робота; 7) курсовий проект.

ОСОБА_3 , вислухавши ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою вимагання та отримання у ОСОБА_2 неправомірної вигоди, відповідно до розробленого плану, повідомив ОСОБА_2 , що задля вирішення таких проблем необхідно звертатись до завідувача кафедри будівельного виробництва і управління проектами ОСОБА_1

ОСОБА_2 одразу ж направився до ОСОБА_1 та поінформував останнього про наявні проблеми щодо академічної заборгованості, після чого ОСОБА_1 , діючи умисно, розуміючи, що ОСОБА_2 має заборгованості по дисциплінам кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», використовуючи службове становище, вирішив залучити до вимагання у ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , та знову направив студента до ОСОБА_3 , сказавши, що той зможе вирішити зазначену проблему і що зателефонує ОСОБА_3 з цього приводу.

ОСОБА_2 одразу ж направився до ОСОБА_3 , який перебував у кабінеті № 531 навчального корпусу Національного університету «Запорізька політехніка» та повідомив, що його направив ОСОБА_1 для вирішення проблемних питань щодо здачі академічної заборгованості. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 . Останній, надав вказівку ОСОБА_3 за здачу заборгованості вимагати у ОСОБА_2 неправомірну вигоду. Після розмови з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , діючи за вказівкою останнього, з`ясував у ОСОБА_2 наявні проблеми щодо здачі академічної заборгованості.

10.06.2020 року, об 12 год. 26 хв., ОСОБА_3 , спонукаємий до незаконного збагачення шляхом неправомірної вигоди, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_2 , що успішна здача академічної заборгованості можлива лише за умови передачі йому грошових коштів у розмірі 4500 грн. в якості неправомірної вигоди, при цьому необхідно отримати в деканаті аркуші успішності студента та наступного дня прибути до нього.

ОСОБА_2 , будучи переконаним, що ОСОБА_3 завдяки своєму службовому становищу може вжити заходів до інших осіб з числа викладачів кафедри при здачі академічної заборгованості, та розуміючи, що у разі не передачі ОСОБА_3 грошових коштів, які той вимагає, академічна заборгованість може бути не здана, у результаті чого він буде відрахований з університету, погодився на вимоги останнього.

Продовжуючи свої злочинні дії, 11.06.2020 року, о 10 годині 34 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в кабінеті № 531 навчального корпусу № 5 Національного університету «Запорізька політехніка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи – ОСОБА_1 , за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 4500 грн. за вирішення питання щодо здачі останнім академічної заборгованості.

Крім того, 09.06.2020 року, студент 1-го курсу факультету будівництва, архітектури і дизайну Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_4 звернувся до завідувача кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_1 з приводу здачі академічної заборгованості з навчальних дисциплін за попередній рік навчання, що викладаються викладачами цієї кафедри, а саме: 1) залік з навчальної дисципліни «Будівельне матеріалознавство»; 2) екзамен з навчальної дисципліни «Інженерна геодезія»; 3) залік з навчальної дисципліни «Будівельні машини та обладнання»; 4) залік з навчальної дисципліни «Опір матеріалів»; 5) екзамен з навчальної дисципліни «Будівельна механіка»; 6) екзамен з навчальної дисципліни «Фізика»; 7) екзамен з навчальної дисципліни «Нормативне та інформаційне забезпечення проектування»; 8) екзамен з навчальної дисципліни «Інженерна геологія і основи механіки грунтів»; 9) екзамен з навчальної дисципліни «Опір матеріалів»; 6) практична робота; 7) курсовий проект.

ОСОБА_1 , розуміючи, що ОСОБА_4 має заборгованості по дисциплінам кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», діючи умисно, використовуючи службове становище, вирішив залучити до вимагання у ОСОБА_4 неправомірної вигоди ОСОБА_3 .

16.06.2020 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 , в розмові з яким зазначив, що немає можливості одразу здати всю академічну заборгованість з навчальних дисциплін, у зв`язку із щоденною працею, на що останній надав номер мобільного телефону викладача кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_3 , зазначивши при цьому, що він зможе вирішити проблему щодо здачі академічної заборгованості. ОСОБА_4 одразу ж зателефонував ОСОБА_3 після чого зустрівся з ним в його кабінеті, де ОСОБА_3 , діючи умисно, повідомив ОСОБА_4 , що у нього дійсно наявні проблеми щодо здачі академічної заборгованості, але їх можна вирішити і щоб ОСОБА_4 пізніше написав ОСОБА_3 в месенджері «Telegram».

25.06.2020 року, приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_3 біля входу до головного корпусу Національного університету «Запорізька політехніка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64, після чого зайшли до кабінету № 165а вказаного корпусу, яким користується ОСОБА_1 , при цьому в кабінеті нікого не було. ОСОБА_3 , озвучив ОСОБА_4 усі заборгованості з навчальних дисциплін.

Після цього, ОСОБА_3 , спонукаємий до незаконного збагачення шляхом неправомірної вигоди, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_4 , що успішна здача академічної заборгованості можлива лише за умови передачі йому грошових коштів у розмірі 5500 грн. в якості неправомірної вигоди, при цьому необхідно отримати в деканаті аркуші успішності студента та 30.06.2020 року прибути до нього.

ОСОБА_4 уточнив ОСОБА_3 , що є студентом контрактної форми навчання, після чого ОСОБА_3 змінив розмір неправомірної вигоди на суму 4500 грн.

ОСОБА_4 , будучи переконаним, що ОСОБА_3 завдяки своєму службовому становищу може вжити заходів до інших осіб з числа викладачів кафедри при здачі академічної заборгованості, та розуміючи, що у разі не передачі ОСОБА_3 грошових коштів, які той вимагає, академічна заборгованість може бути не здана, у результаті чого він буде відрахований з університету, тому погодився на вимоги останнього.

Продовжуючи свої злочинні дії, 30.06.2020 року об 11 годині 36 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в кабінеті № 531 навчального корпусу № 5 Національного університету «Запорізька політехніка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи – ОСОБА_1 , за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 4500 грн. за вирішення питання щодо здачі останнім академічної заборгованості.

Крім того, 16.06.2020 року о 09 год. 10 хв., студент 1-го курсу факультету будівництва, архітектури і дизайну Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_5 звернувся до завідувача кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_1 , який знаходився у своєму службовому кабінеті, в якому також був присутній викладач кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_3 з приводу здачі академічної заборгованості з навчальних дисциплін за попередній рік навчання, що викладаються викладачами цієї кафедри, а саме: 1) залік з навчальної дисципліни «Будівельне матеріалознавство»; 2) екзамен з навчальної дисципліни «Інженерна геодезія»; 3) залік з навчальної дисципліни «Будівельні машини та обладнання»; 4) залік з навчальної дисципліни «Опір матеріалів»; 5) екзамен з навчальної дисципліни «Будівельна механіка»; 6) екзамен з навчальної дисципліни «Фізика»; 7) екзамен з навчальної дисципліни «Нормативне та інформаційне забезпечення проектування»; 8) екзамен з навчальної дисципліни «Інженерна геологія і основи механіки грунтів»; 9) екзамен з навчальної дисципліни «Опір матеріалів»; 10) практична робота; 11) курсовий проект.

ОСОБА_1 , розуміючи, що ОСОБА_5 має заборгованості по дисциплінам кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», діючи умисно, використовуючи службове становище, вирішив залучити до вимагання у ОСОБА_5 неправомірної вигоди члена злочинної групи ОСОБА_3 , для чого відповів ОСОБА_5 , щоб той записав номер мобільного телефону ОСОБА_3 та наступного тижня через меcенджер «Telegram» зв`язався з ним з приводу здачі академічної заборгованості.

ОСОБА_3 , в свою чергу, діючи умисно, повторно, з метою отримання неправомірної вигоди, надав номер свого мобільного телефону та запропонував ОСОБА_5 , щоб той у меcенджері «Telegram» надав свої дані та наступного тижня прийшов до нього або до ОСОБА_1

01.07.2020 року, о 10 год. 49 хв. ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_3 в кабінеті № 531 начального корпусу № 5 Національного університету «Запорізька політехніка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64, з приводу здачі академічної заборгованості з навчальних дисциплін.

Після цього, ОСОБА_3 , спонукаємий до незаконного збагачення шляхом неправомірної вигоди, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_5 , що успішна здача академічної заборгованості можлива лише за умови передачі йому грошових коштів у розмірі 4500 грн. в якості неправомірної вигоди,

ОСОБА_5 , будучи переконаним, що ОСОБА_3 завдяки своєму службовому становищу може вжити заходів до інших осіб з числа викладачів кафедри при здачі академічної заборгованості, та розуміючи, що у разі не передачі ОСОБА_3 грошових коштів, які той вимагає, академічна заборгованість може бути не здана, у результаті чого він буде відрахований з університету, тому погодився на вимоги останнього.

Продовжуючи свої злочинні дії, 06.07.2020 року об 11 годині 54 хвилині, ОСОБА_3 , перебуваючи в кабінеті № 531 навчального корпусу № 5 Національного університету «Запорізька політехніка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи – ОСОБА_1 , за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 4500 грн. за вирішення питання щодо здачі останнім академічної заборгованості.

Крім того, приблизно у 17.09.2020, студент 1-го курсу факультету будівництва, архітектури і дизайну Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_2 звернувся до завідувача кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_1 з приводу здачі академічної заборгованості з навчальних дисциплін кафедри будівельного виробництва і управління, заліки та іспити за які необхідно було здати на сесії.

ОСОБА_1 , розуміючи, що ОСОБА_2 має заборгованості по дисциплінам кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», діючи умисно, повторно, використовуючи службове становище, вирішив залучити до вимагання у ОСОБА_2 неправомірної вигоди ОСОБА_3 . З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 зазначив ОСОБА_2 , що для вирішення питання здачі академічної заборгованості студену необхідно звернутись до доцента кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_3 .

Того ж дня ОСОБА_2 , одразу ж після вказаної розмови зайшов до ОСОБА_3 , де пояснив останньому, що має заборгованості по іспитам та залікам кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», при цьому повідомив, що був у ОСОБА_1 , який скерував його ( ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 .

Після цього, ОСОБА_3 , спонукаємий до незаконного збагачення шляхом неправомірної вигоди, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_2 , що у нього дійсно наявні проблеми щодо здачі академічної заборгованості, але їх можна вирішити, для цього ОСОБА_2 необхідно заплатити неправовірну вигоду в сумі 4500 грн.

ОСОБА_2 , будучи переконаним, що ОСОБА_3 завдяки своєму службовому становищу може вжити заходів до інших осіб з числа викладачів кафедри при здачі академічної заборгованості, та розуміючи, що у разі не передачі ОСОБА_3 грошових коштів, які той вимагає, академічна заборгованість може бути не здана, у результаті чого він буде відрахований з університету, тому погодився на вимоги останнього.

14.12.2020 в першій половині дня ОСОБА_2 зайшов до ОСОБА_3 , та запитав чи можливе ще вирішення його питання щодо здачі академічної заборгованості по сесії, так як ОСОБА_2 не зміг раніше заплатити вказану ОСОБА_3 суму грошових коштів. ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на отримання неправомірної вигоди, зазначив, що вирішення витання здачі академічної заборгованості залишається тим самим – шляхом надання неправомірно вигоди, проте знизив її суму до 4000 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, 08.02.2021 року приблизно об 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в кабінеті № 531 навчального корпусу № 5 Національного університету «Запорізька політехніка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи – ОСОБА_1 , за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 4000 грн. за вирішення питання щодо здачі останнім академічної заборгованості.

Крім того, наприкінці січня 2021 року, студент факультету будівництва, архітектури і дизайну Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_6 звернувся до завідувача кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_1 з приводу здачі дипломної роботи та її захисту.

ОСОБА_1 , спонукаємий до незаконного збагачення шляхом неправомірної вигоди, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_6 , що для вирішення питання успішного захисту дипломної роботи ОСОБА_6 необхідно передати йому ( ОСОБА_1 ) неправомірну вигоду у вигляді товщиноміру VVV-Group CM-205 FN, вартістю 1 895 грн., для чого показав як виглядає вказаний прилад на оголошенні з інтернет-магазину «Розетка» за посиланням у всесвітній мережі Інтернет « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

ОСОБА_6 , будучи переконаним, що ОСОБА_1 завдяки своєму службовому становищу, та займаної посади може вирішити питання щодо успішного захисту дипломної роботи, та розуміючи, що у разі не передачі ОСОБА_1 приладу, який той вимагає, він може не захистити диплому роботу, у результаті чого він буде відрахований з університету, тому погодився на вимоги останнього.

Продовжуючи свої злочинні дії, 10.02.2021 року об 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в кабінеті № 165А навчального корпусу № 1 (головного) Національного університету «Запорізька політехніка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, діючи умисно, отримав від ОСОБА_6 товщиномір VVV-Group CM-205 FN, вартістю 1 895 грн., за вирішення питання щодо захисту останнім дипломної роботи.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_6 у вигляді товщиноміру VVV-Group CM-205 FN, вартістю 1 895 грн.

Крім того, 08.02.2021, студент 4-го курсу факультету будівництва, архітектури і дизайну Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_7 звернувся до завідувача кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_1 з приводу здачі академічної заборгованості з навчальних дисциплін кафедри будівельного виробництва і управління, заліки та іспити за які необхідно було здати на зимовій сесії.

ОСОБА_1 , розуміючи, що ОСОБА_7 має заборгованості по дисциплінам кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», діючи умисно, використовуючи службове становище, вирішив залучити до вимагання у ОСОБА_7 неправомірної вигоди ОСОБА_3 . З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 зазначив ОСОБА_7 , що для цього студену необхідно звернутись до доцента кафедри будівельного виробництва і управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка» ОСОБА_3 , зазначивши при цьому, що він зможе вирішити проблему щодо здачі академічної заборгованості. ОСОБА_7 одразу ж після вказаної розмови зайшов до ОСОБА_3 , де пояснив останньому, що має заборгованості по іспитам та залікам кафедри будівельного виробництва та управління проектами Національного університету «Запорізька політехніка», при цьому повідомив, що був у ОСОБА_1 , який скерував його ( ОСОБА_8 ) до ОСОБА_3 .

Після цього, ОСОБА_3 , спонукаємий до незаконного збагачення шляхом неправомірної вигоди, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_8 , що у нього дійсно наявні проблеми щодо здачі академічної заборгованості, але їх можна вирішити, для цього ОСОБА_8 необхідно заплатити неправовірну вигоду в сумі 4500 грн.

ОСОБА_8 , будучи переконаним, що ОСОБА_3 завдяки своєму службовому становищу може вжити заходів до інших осіб з числа викладачів кафедри при здачі академічної заборгованості, та розуміючи, що у разі не передачі ОСОБА_3 грошових коштів, які той вимагає, академічна заборгованість може бути не здана, у результаті чого він буде відрахований з університету, тому погодився на вимоги останнього.

Продовжуючи свої злочинні дії, 10.02.2021 року об 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в кабінеті № 159 навчального корпусу № 1 (головного) Національного університету «Запорізька політехніка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64, маючи умисел на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи – ОСОБА_1 , за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 4500 грн. за вирішення питання щодо здачі останнім академічної заборгованості.

11.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , із встановленням застави у сумі 1 000 000 гривень.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні, з підстав, які викладені у клопотанні, наполягав на наявності ризиків, про які зазначено у клопотанні, посилаючись на тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_1 , а також ту обставину, що допитані в ході слідства свідки показали на тиск з боку інших підозрюваних.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував. Зазначив, що підозрюваний згоден з підозрою, проте вважає відсутніми ризики, про які зазначено у клопотанні. Крім того, в обгрунтування доводів щодо недоведеності ризиків посилався на наявність обставин, в силу яких підозрюваний не має наміру переховуватися, оскільки має кредитне зобов`язання, має на утриманні сім`ю, яку потрібно забезпечувати, а ризик знищення речей і документів, які в ході обшуків вилучено у підозрюваного, вважає необгрунтованим. Також захисник наполягав на непомірності розміру застави, визначеного органом досудового розслідування, оскільки вважає недоведеним виключність випадку, та, на його думку, наявність у підозрюваного нерухомого майна не обумовлює можливості внесення застави у такому розмірі. Тому захисник просив суд врахувати інтереси осіб, які перебувають на утриманні у підозрюваного, та застосувати до останнього більш м`який запобіжний захід вигляді домашнього арешту. Також пояснив, що на адресу сторони обвинувачення направлено пропозицію щодо укладення угоди про визнання винуватості.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника, наполягав на відсутності наміру перешкоджати досудовому розслідуванню.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080000000174 від 29.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

10.02.2021 року, о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 11.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Європейський суд з прав людини наголошує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії” Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів”.

Так, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, має вищу освіту, одружений, має на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, працює за сумісництвом, раніше не засуджений. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, в тому числі активну суспільну діяльність останнього та його науковий внесок у професійній сфері, про що свідчать надані захисником дані, які характеризують підозрюваного.

Виходячи з тяжкості інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні, та, які, на переконання слідчого судді, повністю підтверджується, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 намірів перешкоджати проведенню досудового розслідування та його характеристики, активний спосіб життя, а також наявність на утриманні дружини та неповнолітніх дітей, однак з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, та їх кількості і періодичності, приходить до висновку про недостатність таких даних для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту про відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в ході розгляду клопотання не знайшли свого підтвердження, тоді як надані захисником характеристики підозрюваного підтверджують його професійний рівень, активне суспільне життя, відповідальність щодо батьківських обов`язків, та одночасно не підтверджують, що, в силу встановлених обставин, поведінка підозрюваного під час досудового розслідування, може бути забезпечена належним чином.

Тяжкість покарання, передбачена Законом за вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, у сукупності з їх обставинами, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено, обґрунтованих даних щодо неможливості утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я матеріали справи не містять та в судовому засіданні не наведено.

Встановлені слідчим суддею обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також з метою запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, ч. 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На підставі встановлених в ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя враховує характер та предмет злочинів та їх розмір, тривалість зафіксованої протиправної поведінки підозрюваного, а також його соціальне становище, можливість впливу на учасників даного кримінального провадження, можливість перешкоджання кримінальному провадженню, а також продовження злочинної діяльності, в тому числі, враховує його майновий стан, обсяг майна, вилученого під час обшуку під час затримання підозрюваного та за його місцем роботи, та приходить до висновку про обґрунтованість виключності випадку та підстав для визначення застави у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, слідчий суддя вважає необґрунтованим розмір застави, зазначений у клопотанні слідчого у 1 000 000 гривень, враховуючи, що органом досудового розслідування не підтверджено майнового стану підозрюваного щодо можливості внесення застави у такому розмірі.

За викладених обставин, виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості злочину та розміру завданої шкоди, з урахуванням положення Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 року складає 2 270 гривень, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідним визначити заставу у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 794 500 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, у зв`язку із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання – з 10.02.2021 року, та, відповідно до ст. 197 КПК України, згідно з якою строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 10.04.2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.04.2021 року включно, який обчислювати з 10.02.2021 року.

Встановити заставу – 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 794 500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу – застава ОСОБА_1 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 10.04.2021 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: В.В. Калюжна