Ухвала суду № 94882514, 12.02.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/564/21

Провадження № 1-кс/314/403/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2021 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., секретар Павлівська І.В., за участю підозрюваного ОСОБА_1 , прокурора Турченка А.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, погодженого прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області, у кримінальному провадженні № 12021082210000009, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Вільнянськ, Запорізької області, громадянина України, освіта вища, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

раніше судимого:

1) 16.11.2016 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

2) 18.01.2018 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 років 3 місяців позбавлення волі;

3) 23.02.2018 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 28.03.2018 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання 19.02.2020 на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.02.2020, умовно-достроково, на невідбутий строк, що складає 1 рік 4 місяці 24 дні,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

з наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082210000009 від 01 лютого 2021 року, за ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 січня 2021 року, приблизно о 13-00 годині, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, прийшов до нежилого домоволодіння АДРЕСА_3 , де через не зачинену хвіртку проник на територію зазначеного домоволодіння, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Далі, по недобудованій стіні піднявся до стріхи будинку, де через існуючий в ній отвір, проник всередину, звідки таємно викрав майно, що належить потерпілому, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: дискову електричну пилку «Grand» ПД-210-2400 з кріпленням до столу з помаранчевою ручкою, вартість якого згідно висновку експерта № 517 від 10.02.2021 складає 678 гривень 40 копійок та болгарку Grand МШУ 125-1250 SE в корпусі синього кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 517 від 10.02.2021 складає 639 гривень 67 копійок, після чого, виніс його за межі домоволодіння, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 1318 гривень 07 копійок.

Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: "таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло".

21 січня 2021 року, приблизно о 12-00 годині, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, прийшов до домоволодіння АДРЕСА_3 , де через не зачинену хвіртку, пройшов на територію зазначеного домоволодіння, що належить потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Далі, шляхом вільного доступу, через не зачинені на замикаючий пристрій вхідні двері господарського приміщення, яке розташоване на території домоволодіння, проник всередину, звідки таємно викрав каністру, виготовлену із нержавіючої сталі, об`ємом 25 літрів, розмірами 45х35х20 см, вартість якої згідно висновку експерта № 462 від 05.02.2021 складає 766 гривень 67 копійок, після чого, виніс її за межі домоволодіння потерпілої, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 766 гривень 67 копійок.

Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: "таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення".

В кінці січня 2021 року, у денний час доби, більш точного часу та дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, прийшов до домоволодіння АДРЕСА_4 , де подолавши паркан проник на територію зазначеного домоволодіння, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в якому також мешкає її співмешканець, потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Далі, шляхом вільного доступу, через не зачинені на замикаючий пристрій вхідні двері гаражу, який розташований на території домоволодіння, проник всередину, звідки таємно викрав електричний фарборозпилювач «ЄXPERT» PS 024, в корпусі бірюзового кольору, вартість якого згідно висновку експерта № 517 від 10.02.2021 складає 427 гривень 68 копійок, після чого, виніс його за межі домоволодіння потерпілого, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 427 гривень 68 копійок.

Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: "таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення".

30 січня 2021 року, приблизно о 09-00 годині, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, прийшов до домоволодіння АДРЕСА_5 , де подолавши паркан проник на територію зазначеного домоволодіння, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в якому мешкає її онук, потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Далі, шляхом вільного доступу, через не зачинені на замикаючий пристрій вхідні двері гаражу, який розташований на території домоволодіння, проник всередину, звідки таємно викрав бензопилу "Goodluck" GL 4500, в корпусі червоного кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 462 від 05.02.2021 складає 952 гривні 47 копійок, після чого, сховав викрадене майно у свою куртку та виніс його за межі домоволодіння потерпілого, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 952 гривні 47 копійок.

Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: "таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення".

11.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у кримінальних провадженнях № 12021082210000009 від 01.02.2021, № 12021082210000017 від 03.02.2021, № 12021082210000022 від 05.02.2021, № 12021082210000023 від 06.02.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 будучи особою неодноразово засудженою за корисливі злочини, за які відбував покарання у місцях позбавлення волі, 11.02.2020 звільнився умовно-достроково з ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)» з не відбутим строком, що складає 1 рік 4 місяці 24 дні, та не зважаючи на це, підозрюваний ОСОБА_1 01 січня 2021 року вчинив тяжкий, корисливий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувальний акт відносно чого 19.01.2021 направлено до Вільнянського районного суду Запорізької області. Цього ж дня підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, але на зважаючи на зазначене, ОСОБА_1 на шлях виправлення не стає та продовжує вчиняти нові корисливі, тяжкі злочини проти власності громадян, поєднані з проникненням до житла ті іншого приміщення мешканців міста Вільнянськ Запорізької області. Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. Крім цього встановлено, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, постійного джерела доходів не має, що може призвести до скоєння нових корисливих кримінальних правопорушень. Окрім цього, наявні ризики передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділення поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082210000009 від 01 лютого 2021 року, за ч. 3 ст. 185КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопрушень, у яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який є особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів (крадіжка), судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, 11.02.2020звільнившись з ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)», на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливі злочини проти власності, санкція за які, відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, може залишити своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у справі. Також ОСОБА_1 , усвідомлюючи невідворотність покарання, може впливати на потерпілих та свідків, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні слідчого та наведених прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

В ході розгляду клопотання підозрюваним не надано слідчому судді доказів про відсутність у підозрюваного наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування, а також не доведено відсутності у підозрюваного наміру вчинити інший злочин, та враховуючи, що матеріали клопотання не містять даних про міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а також даних про джерело його доходу, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілих у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено .

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину встановлюється від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 року складає 2270 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі Вільнянського району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 12.02.2021.

Встановити строк дії даної ухвали до 12.04.2021 включно.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя В.О. Кіяшко

12.02.2021