Вирок № 94881647, 10.02.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8152/20

Провадження № 1-кп/521/615/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м.Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Коблової О.Д., за участю секретаря судового засідання Сергеєвої Ю.Ю., прокурора Примаченко Ю.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого адвоката Бабкова О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № №12020160470000937 від 30.03.2020 року за обвинуваченням :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Всеволожськ, Ленінградської області, Росія, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 17.01.2007 р. Котовським р/с Одеської області за ч.1 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнений з випробувальним терміном на 1 рік;

- 25.01.2011 засуджений Балтським РС Одеської області за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 296, ст. 70 на позбавленням волі строком 4 роки, відповідно ст.ст. 75, 76 звільнений з випробувальним терміном 3 роки;

- 14.02.2013 засуджений Комінтерновським РС Одеської області за ч. З ст. 186 на позбавлення волі строком 4 роки, звільнений 04.02.2016 Ширяєвським ВЦ Одеської області №111;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 29.03.2020, приблизно об 11 годині 00 хвилин, він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у підвальному приміщені, четвертої парадної, будинку 1/1 розташованого по вул. Фабрична в м. Одесі, в ході конфлікту з ОСОБА_2 , який розпочався внаслідок раптово виниклих, на ґрунті ревнощів, неприязних відносин, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров`я людини, реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, розуміючи противоправний характер своїх дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , наніс йому два удари, кулаком правої руки, в область грудної клітини, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, у вигляді крововиливу у м`які тканини в ділянці сонячного сплетіння та крововиливу у м`які тканини в ділянці лівого грудино-ключичного зчленування. Крововилив у м`які тканини в ділянці сонячного сплетіння призвів до розвитку небезпечного для життя стану - рефлекторної зупинки серця і згідно з п.2.1.1 (а), 2.1.3. (о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 залишив ОСОБА_2 на місці вчинення злочину, де останній через деякий час помер внаслідок отриманої травми.

Смерть ОСОБА_2 перебуває у прямому причинному зв`язку з ушкодженням сонячного сплетіння. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 стала рефлекторна зупинка серця, що розвинулась внаслідок подразнення нервів сонячного сплетіння крововиливом навколо них з послідуючим їх надмірним збудженням.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 , обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для житія в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, 29.03.2020 року він повернувся додому з ОСОБА_3 і дізнався, що його дівчина ходила робити масаж ОСОБА_2 .. Він пішов до підвалу, де проживав потерпілий ОСОБА_2 , розібратися, та вдарив потерпілого ОСОБА_2 лише один раз кулаком правої руки. В підвалі також перебували ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Після удару потерпілий ОСОБА_2 схопився за живіт, але залишився стояти, а він одразу пішов із підвалу. Через деякий час, близько 16:00 годин, обвинувачений ОСОБА_1 повернувся до підвалу і бачив потерпілого ОСОБА_2 живим.

Крім того пояснив, що вдарив потерпілого ОСОБА_2 перебуваючи у тверезому стані, а випив вже після скоєного.

Допитаний в якості свідка на досудовому розслідуванні в порядку ст. 225 КПК України ОСОБА_4 показав, що 29.03.2020 р. знаходився у підвалі, де він проживав, разом із потерпілим ОСОБА_2 , який сказав, що у нього болить спина. Потім прийшла ОСОБА_6 і почала розтирати йому спину. Потім вона пішла та прийшов обвинувачений ОСОБА_1 та вдарив потерпілого ОСОБА_2 в груди два рази із ревнощів, та пішов. Після удару потерпілий ОСОБА_2 скаржився погане самопочуття. Надалі свідок ОСОБА_4 продовжив розпивати спиртні напої, потерпілий ОСОБА_2 відмовився пити з ними, оскільки скаржився на біль в животі.

Допитаний в якості свідка на досудовому розслідуванні в порядку ст. 225 КПК України ОСОБА_7 показав, що 29.03.2020 р. приблизно об 11:00 годині він знаходився за адресою: м. Одеса, вул. Фабрична 1/1 разом із потерпілим ОСОБА_2 .. Вони поїли, випили (пиво) і прийшла ОСОБА_6 та робила масаж потерпілому ОСОБА_2 , оскільки у нього боліла спина. Після цього ОСОБА_6 пішла, а вони продовжили робити обід, оскільки була обідня година. Приблизно з 14:00 до 15:00 прийшов обвинувачений ОСОБА_1 та вдарив потерпілого ОСОБА_2 два рази у грудну клітину та пішов. Потерпілий ОСОБА_2 впав на підлогу, але сказав що все добре. Потім свідок ОСОБА_7 пішов до іншого підвалу, де розпивав спиртні напої, грав у карти, та повернувся до свого підвалу. Там знаходився потерпілий ОСОБА_2 , пив чай, спиртне не вживав, оскільки був хворий шлунок. Він жалівся на біль, від виклику швидкої допомоги відмовився та попросив дати йому знеболюючі таблетки. Він дав 2 таблетки «Диклофенак» і лягли спати. Надалі, приблизно о 01:00-02:00 годині свідок ОСОБА_7 прокинувся, і пішов до туалету, де побачив потерпілого ОСОБА_2 лежачим на підлозі, без ознак життя, після чого викликав поліцію та швидку допомогу. Також пояснив, що удари були сильними, так як потерпілий ОСОБА_2 впав. При цьому був також присутнім ОСОБА_8 ..

Окрім показань обвинуваченого та свідків вина обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, також доводиться письмовими доказами сторони обвинувачення, які були досліджені судом в судовому засіданні, а саме:

- витягом з ЄРДР № 120201604700009371 від 30.03.2020 року, відповідно до якого було внесено повідомлення за ч.2 ст.121 КК України за повідомленням від органів охорони здоров`я щодо раптової смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у підвальному приміщенні будинку1 АДРЕСА_3 із явними ознаками тілесних ушкоджень;

- протоколом огляду місця події від 30.03.2020 року та фототаблицею до нього, згідно якого було проведено огляд підвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після входу у яке, у відокремленій ділянці на підлозі виявлено труп невідомого чоловіка, середньої тілобудови, розташований у положенні лежачи на підлозі. На трупі є одяг. Трупні явища: труп теплий на дотик, на всіх ділянках тіла прикритих одягом, трупне заклякання добре розвинуте. Так, в ході огляду більше нічого виявлено та вилучено не було. Труп направлений до Одеського бюро СМЕ експерту для встановлення причин смерті;

- заявою ОСОБА_4 , згідно якої він надав дозвіл співробітникам поліції на огляд його підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом медичного огляду КНП «ООМЦПЗ» ООР для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння № 000151 від 30.03.2020 р. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висновок - алкогольне сп`яніння;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.03.2020 р.

- висновком експерта № 839 від 07.04.2020р. КУ «ООБСМЕ», відповідно до якого у обвинуваченого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця правої кисті. Зазначене тілесне ушкодження могло утворитися як внаслідок удару тупим твердим предметом по кисті, так і внаслідок удару рукою стиснутою в кулак о тупий твердий предмет. Дане ушкодження, виходячи з його морфологічних особливостей (темно фіолетове забарвлення синця), могло бути заподіяне за 1-2 доби до моменту обстеження, тобто може відноситись до 29.03.2020 р. Описане ушкодження має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти діб, і за цим критерієм, згідно п.2.3.5 «правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

- висновком експерта № 853-1112/20 від 05.05.2020 р. КУ «Одеське ООБ СМЕ» судово-медичної експертизи трупа за фактом смерті ОСОБА_2 .. Вивчення наданих медичних документів, даних додаткових методів досліджень та у відповідь на поставлені питання експерт дійшов до наступних висновків:

1. При дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлені наступні ушкодження:

а) крововилив у м`які тканини в ділянці сонячного сплетіння;

б) крововилив у м`які тканини в ділянці лівого грудино-ключичного зчленування.

Вищевказані ушкодження утворилися від дії тупого предмета (предметів), індивідуальні особливості контактуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися. Враховуючи характер і локалізацію ушкоджень у потерпілого, а також приймаючи до уваги дані із протоколів допитів свідка ОСОБА_7 від 30.03.2020 р. ( ОСОБА_9 в моїй присутності та в присутності ОСОБА_4 , наніс кулаком правої руки 2 удари ОСОБА_10 в район грудної клітини, а саме в сонячне сплетіння), свідка ОСОБА_4 від 30.03.2020 р. ( ОСОБА_9 , в моїй присутності та в присутності ОСОБА_11 два рази ударив кулаком ОСОБА_12 в грудну клітину, а саме в район сонячного сплетіння), та підозрюваного ОСОБА_1 від 30.03.2020 р. (Я підійшов до ОСОБА_13 підняв його, почав із ним говорити, спитав в нього «классный массаж?» після цього вдарив його один раз у грудну клітину, кулаком правої руки), слід дійти до висновку, що обидва ушкодження могли утворитися внаслідок нанесення двох ударів кулаком в ділянк; передньої поверхні грудної клітки.

Вищеописані ушкодження, з урахуванням даних судово-гістологічного дослідження (ушкодження з вираженою клітинною реакцією), заподіяні прижиттєво, за невеликий проміжок часу, обчислюваний десятками хвилин до моменту настання смерті.

Крововилив у м`які тканини в ділянці сонячного сплетіння призвів до розвитку небезпечного для життя стану - рефлекторної зупинки серця, і згідно з п. 2.1.1 (а) і п. 2.1.3 (о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Крововилив у м`які тканини в ділянці лівого грудино-ключичного зчленування має незначні, скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, і згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», має ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, і в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебуває.

2. Зважаючи на відсутність достовірних макро- і мікроскопічних патологічних змін у внутрішніх органах, які б дозволили однозначно висловитись про будь-яку хворобу (за винятком хронічної виразки дванадцятипалої кишки у стадії загострення, що супроводжувалась кровотечою, об`єм якої сам по собі призвести до смерті в даному випадку не міг), як про причину смерті, приймаючи до уваги обставини, за яких відбулася смерть: потерпілого (настанню смерті передувала конфліктна ситуація з підозрюваним ОСОБА_1 , в ході якої останній наніс потерпілому два удари кулаком у грудну клітку, один з яких співпав з проекцією сонячного сплетіння), а також приймаючи до уваги дані, що містяться у літературі «... Помимо судебно-медицинских экспертов, врачи-клиницисты различных отраслей медицины, в первую очередь реаниматологи, также сталкиваются с ситуациями, когда после сильного удара тупым предметом (например, кулаком, обутой ногой и др.) в рефлексогенную область тела пострадавший погибает за короткий промежуток времени (секунды, минуты, десятки минут) после травмы... ОСОБА_14 основывается на анализе специальной литературы по обсуждаемому вопросу и изучении данных о 18 смертельных случаях травм рефлексогенных зон тела: 12 как результат тупой травмы области сердца и 6- шеи. Исследования показали, что травмы в области сердца были причинены пострадавшим преимущественно молодого возраста (17-32 лет), в конфликтных ситуациях сопряженных с особым психо-эмоциональным стрессом. Во всех случаях были нанесены сильные удары тупыми предметами (например, кулак, обутая нога, копыто лошади). У восьми жертв смерть наступила в первые 2-3 минуты после травмы, в присутствии свидетелей. В четырех случаях смерть наступила через 1-3 часа, в присутствии медицинского персонала, который отметил, что клиническая картина напоминала коллапс…», слід дійти висновку, що смерть ОСОБА_2 перебуває в прямому причинному зв язку з ушкодженням сонячного сплетіння. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 з явилась рефлекторна зупинка серця, що розвинулась внаслідок подразнення нервів сонячного сплетіння крововиливом навколо них, з послідуючим їх нервовим збудженням, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа та судово-гістологічного дослідження: наявність крововиливу в м які тканини в ділянці сонячного сплетіння, загальне повнопокров я внутрішніх органів з вогнищевими ознаками порушення реологічних властивостей крові і вогнищевими ознаками порушення кровообігу і судинах мікроциркуляторного русла, рідкий стан крові в порожнинах серця та великих судин, набряк головного мозку, набряк легенів, ознаки смерті, що швидко настала.

3. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_2 етиловий спирт не виявлений;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06.04.2020 року за участю свідка ОСОБА_15 , під час якого свідок розказав та показав обставини, за яких було нанесено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_1 .. В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_15 надав показання, які аналогічні його показанням, наданим в ході його допиту в суді в порядку ст. 225 КПК України на досудовому розслідуванні. Під час проведення слідчого експерименту проводилася його фіксація за допомогою відеозапису. Відеозапис слідчого експерименту було оглянуто в судовому засіданні;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2020 року за участю свідка ОСОБА_4 , під час якого свідок розказав та показав обставини, за яких було нанесено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_1 .. В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_4 надав показання, які аналогічні його показанням, наданим в ході його допиту в суді в порядку ст. 225 КПК України на досудовому розслідуванні. Під час проведення слідчого експерименту проводилася його фіксація за допомогою відеозапису. Відеозапис слідчого експерименту було оглянуто в судовому засіданні;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06.04.2020 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 , під час якого він в присутності захисника, понятих, розказав про те, що 29.03.2020 року він дійсно прийшов до підвалу по АДРЕСА_2 , де вже знаходилися із ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_15 .. Під час слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 за допомогою статиста показав як він наніс один удар ОСОБА_2 .. Хід проведення слідчого експерименту фіксувався за домопогою відеозапису, який було оглянуто судом в судовому засіданні;

- журналом судового засідання від 14.05.2020 р., в якому судом на стадії досудового розслідування допитувався свідок ОСОБА_7 в порядку ст. 225 КПК України та копія фонограми судового засідання, прослухана судом у судовому засіданні;

- журналом судового засідання від 14.05.2020 р. , в якому судом на стадії досудового розслідування допитувався свідок ОСОБА_4 в порядку ст. 225 КПК України та копія фонограми судового засідання, прослухана судом у судовому засіданні.

Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він наніс лише один не сильний удар потерпілому ОСОБА_2 та вважає такі покази обвинуваченого засобом уникнути кримінальної відповідальності за скоєне та намаганням домогтися більш м`якого покарання для себе .

Під час дослідження особи обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що він є уродженцем м. Всеволожськ, Ленінградської області, Росія, громадянином України, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий. Слід також зазначити, що під час проведення досудового розслідування відносно обвинуваченого проводилась судово-психіатрична експертиза, відповідно до якої ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, недоумство, та інший хворобливий стан психіки, не страждає, у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебуває, він за своїм психічним станом здатний повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, здатний правильно сприймати обставини, що мають значення для справи і давати про них правильні покази, розуміти зміст підозри, показання свідків, приймати участь у слічих діях та стати перед судом, примусових заходів не потребує.

Аналізуючи викладене, суд на підставі ст.94 КПК України приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 , і його вина в скоєнні зазначеного злочину була повністю доведена під час судового розгляду зібраними по справі доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Досліджені судом і перелічені у вироку докази є належними і допустимими, оскільки з урахуванням припису положень ст. ст. 85, 86 КПК України кожен окремо і у своїй сукупності підтверджують обставини щодо вчинення обвинуваченим вищезазначеного кримінального правопорушення, вони є достовірними і отримані у встановленому Кримінально - процесуальним кодексом порядку.

При призначенні покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а також обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є активне сприяння розкриттю злочину .

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого , є рецидив злочинів .

Визначаючи вид і розмір покарання суд враховує приписи ст.65 КК України стосовно того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 01.04.2020 року відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, починаючи з 30.03.2020 року з утриманням його під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Згідно ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. Таким чином, згідно ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_1 з 30.03.2020 року до дня ухвалення вироку суду слід зарахувати в строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Суд також приходить до висновку про те, що обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід в вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України, витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Частиною 2 ст. 122 КПК України визначено, що залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.124, п. 2 ч. 4 ст.374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Матеріали кримінального провадження не містять доказів щодо оплати судовому експерту за рахунок Державного бюджету України витрат за проведення експертизи.

Отже, питання щодо стягнення з обвинуваченого судових витрат за проведення експертизи судом не розглядалося.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст.ст. 65, 66 ,67, 121 КК України, ст.ст. 369-374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, а саме з 30.03.2020 року .

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк перебування під вартою з 30.03.2020 року до дня ухвалення судом даного вироку із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід в вигляді тримання під вартою в ДУ " Одеський слідчий ізолятор" обвинуваченому ОСОБА_1 - залишити без змін.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченому - з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий суддя О.Д. Коблова