Ухвала суду № 94881244, 08.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3559/18

Провадження № 4-с/947/17/21

УХВАЛА

08.02.2021 року

Київський районний суд м. Одеси:

головуючого судді Маломуж А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Є.В. (м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 1), стягувач: Кредитна спілка «Кредитінвест» (м. Одеса, вул. Проценка, 23/4) про скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.02.2021 року скаржниця звернулась до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоменко Є.В.

Свої вимоги скаржник обґрунтовував тим, що державний виконавець, неправомірно стягнув виконавчий збір, оскільки він добровільно виконав рішення суду.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу, просили суд її задовольнити.

Державний виконавець в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, надав матеріали виконавчого провадження..

Представник стягувача КС «Кредитінвест, в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, пояснень на скаргу не надав..

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59555205, винесено постанову про арешт коштів та про арешт майна боржника.

16.07.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59555908.

18.07.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59554888.

06.08.2019 року винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №59555205. №59555908. №59554888 в зведене №59729771. ‘

16.07.2019 року винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника.

16.07.2019 року винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.

16.07.2020 року, 06 09.2019 року. 27.08.2020 року. ІЗ. 10.2020 року були направлені запити до ПФУ МВС. Податкової служби для отримання інформації про доходи, рахунки, транспортні засоби боржника.

Відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 11.03.2020 року ОСОБА_1 надано розстрочку виконання рішення №520/3559'18 до 30.05.2020 року.

13.10.2020 року ОСОБА_1 направлено виклик державного виконавця з метою отримання інформації про сплату боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату .

На виклик державного виконавця протягом тривалого часу відповіді не було отримано

27.11.2020 року на адресу Відділу надішла заява про закриття вищезазначених виконавчих проваджень. У поданій заяві повідомлено про сплату заборгованості у розмірі 146 300 гри., але не надано підтвердження даної сплати ( квитанції про оплату з зазначенням у призначенні платежу який саме борг сплачувався: повідомлення від стягувача про повну оплату заборгованості по виконавчому листі №520/3559/18).

24.12.2020 року винесені постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за №59555205, №59555908, №59554888.

Заборгованість за виконавчим провадженням №59555908. виконавчий збір, втрати виконавчого провадження стягнуто в повному обсязі, 30.12.2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Вказаним Законом визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно зі статтею 10 цього Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частин 2 та 4 ст. 27 Закону виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Підпунктами 1-6 ч. 5 ст. 27 Закону визначено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 9 ст. 27 Закону передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Разом з тим, обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, наслідком яких стало його фактичне виконання.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

З наведеного слідує, що умовою справляння даного збору є саме примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, тоді як у разі відсутності факту примусового виконання ними такого рішення законних підстав для справляння виконавчого збору немає.

Тобто, виконання рішення суду про стягнення боргу відбувається або у добровільному порядку, коли боржник сам сплачує заборгованість кредитору, або у примусовому порядку, коли цю заборгованість у примусовому порядку стягують з боржника органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, та в подальшому перераховують її кредитору.

Враховуючи викладене, державним виконавцем за зведеним виконавчим провадженням №59729771 здійснювались виконавчі дії спрямовані на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси №520/3559/18, оскільки постанова про розстрочку рішення суду винесена 11.03.2020 року, а постанова про відкриття та інші постанови за виконавчими провадження від 16.07.2019 року.

У постанові від 20 листопада 2019 року по справі № 480/1558/19 Верховний Суд вказує, що примусове виконання рішення починається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження При цьому стягнення виконавчого збору є безумовним дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій і є встановленої державою складової процедури виконавчого провадження, яка гарантує ефективне здійснення з виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до спроб виконати документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з можливістю стягнення суми в разі примусового виконання.

Проте, суд зазначає, що оскільки виконавче провадження на виконанні у державного виконавця є зведеним, а тому виконавчі дії вчиняються щодо одного виконавчого провадження, та подвійне стягнення виконавчого збору не допускається, тому суд дійшов висновку, що постанову виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Є.В. № 59555205 від 23.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 14630,00 грн. слід визнати неправомірною та скасувати.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що у Скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

На підставі ст.ст. 1, 10,18, 27 Закону України «Про виконавче провадження» від, керуючись ст.ст. 2, 4, 18,76-82, 259, 260, 268, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Є.В. (м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 1), стягувач: Кредитна спілка «Кредитінвест» (м. Одеса, вул. Проценка, 23/4) про скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Є.В. № 59555205 від 23.12.2020 року про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 14630,00 грн.

В іншій частині вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 12.02.2021 року.

Суддя Маломуж А. І.