Ухвала суду № 94879694, 09.02.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12220/20

Провадження №1-кп/127/469/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого – судді Шлапака Д.О.,

за участю секретаря Пилявець І.О.,

прокурора Сідлака А.В.,

особи щодо якої розглядається клопотання про застосування заходів медичного характеру ОСОБА_1 ,

захисника особи щодо якої розглядається клопотання про застосування заходів медичного характеру ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12020020030000388 відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України, -

Встановив

ОСОБА_1 , близько 15:00 год. 09.04.2020, перебуваючи у приміщенні храму «Стрітення Господнє» за адресою: вул. Пирогова, 150 А, м. Вінниця, підійшов до вівтаря, а далі, підійшовши до жертовника, відкрив тумбу та побачив срібну чашу (потиру) та срібну ложку (лжицю), що належать ОСОБА_4 .

Користуючись відсутністю сторонніх осіб, ОСОБА_1 , дістав із вищезазначеної тумби срібну чашу (потиру) та срібну ложку (лжицю), які належать ОСОБА_4 та поклав їх до свого рюкзака сірого кольору, після чого місце події залишив та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №3458-3459/20-21 від 14.05.2020, ринкова вартість срібної чаші (потири) станом на 10.04.2020 при умові незмінності товарного виду, становила 39510,53 грн., ринкова вартість срібної ложки (лжиці) станом на 10.04.2020 при умові незмінності товарного виду становила 1570,55 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 41081,08 грн.

Крім цього, близько 16:10 год. 09.04.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Вінниці на території майданчика для продажу автомобілів «Планета Авто», що розташований за адресою: вул. Пирогова, 154 А, в м. Вінниці, де зустрівся із ОСОБА_5 , у якого мав намір придбати автомобіль марки «SUBARU» моделі «OUTBACK» темно-сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю близько 300 тис. грн., який належить ОСОБА_3 .

Після чого ОСОБА_1 , оглядаючи стан вищевказаного автомобіля та перебуваючи за його кермом, запропонував ОСОБА_5 підійти до багажника вказаного автомобіля та показати камеру заднього виду, на що ОСОБА_5 погодився та вийшов із салону автомобіля. В цей час ОСОБА_1 , який залишився в салоні автомобіля, не маючи на те законних підстав, всупереч волі власника та користувача автомобіля, шляхом вставлення ключа до замка запалення завів автомобіль марки «SUBARU» моделі «OUTBACK» темно-сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та почав рух на ньому у напрямку ринку «Урожай» в м. Вінниці, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом.

В подальшому, продовжуючи рухатись на вказаному автомобілі по вулиці Незалежності у м. Тульчин, ОСОБА_1 був помічений працівниками ГРПП Тульчинського ВП ГУНП у Вінницькій області, якими у зв`язку з ігноруванням вимог про зупинку транспортного засобу було вжито заходів до зупинення і затримання транспортного засобу. Однак, ОСОБА_1 пришвидшив рух керованого ним автомобіля та почав тікати. В подальшому, заїхавши в двір будинку № 60 по вул. Леонтовича у м. Тульчині, ОСОБА_1 зупинив автомобіль марки «SUBARU» моделі «OUTBACK» темно-сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вибіг із салону автомобіля і зник у невідомому напрямку, та в подальшому був затриманий працівниками поліції. Викрадений ОСОБА_1 автомобіль в подальшому повернуто власнику неушкодженим, у зв`язку з чим реальних збитків потерпілому не заподіяно.

Також, 09.04.2020 близько 17.00 год. ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі марки «SUBARU» моделі «OUTBACK» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Немирівське шосе у м. Вінниці, побачив АЗС «БРСМ», що розташована за адресою: вул. Немирівське шосе, 84 А, де здійснює господарську діяльність ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР».

Під`їхавши до автоколонки № 6 зазначеної АЗС, ОСОБА_1 попросив працівника авто-заправної станції заправити повний бак автомобіля «SUBARU» моделі «OUTBACK», д.н.з. НОМЕР_1 , бензином марки «А-95+» вартістю 22,99 грн/літр. В той час, коли автомобіль був заправлений пальним об`ємом 59,9 л., на загальну суму 1377,10 грн., ОСОБА_1 , завів двигун автомобіля та, не розрахувавшись за пальне, почав рухатися по території АЗС в сторону виїзду з неї. В цей час працівник АЗС, який здійснював заправку автомобіля - ОСОБА_6 - намагався зупинити ОСОБА_1 з метою оплати за пальне та почав переслідувати останнього, кричати до нього та свистіти. Проте, незважаючи на це, ОСОБА_1 , не реагуючи на вимоги працівника АЗС, продовжив рух на автомобілі «SUBARU» моделі «OUTBACK» темно-сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та покинув місце події, поїхавши в напрямку м. Немирів.

Своїми діями ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди АЗС «БРСМ» на суму 1377,10 грн.

Прокурор Сідлак А.В. вважає за можливе задовольнити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , оскільки за висновком проведеної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із звичайним режимом нагляду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання щодо застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.

Захисник Дементьєва О.О. не заперечив проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно підзахисного.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні також не заперечив проти задоволення клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру та пояснив, що 09.04.2020 його батько зустрівся з ОСОБА_1 , на території майданчика для продажу автомобілів «Планета Авто», щоб показати належний йому автомобіль, який ОСОБА_1 хотів придбати. Оглядаючи стан автомобіля та перебуваючи за його кермом, ОСОБА_1 попросив його батька підійти до багажника автомобіля та показати камеру заднього виду, на що батько погодився та вийшов із салону автомобіля. В цей час ОСОБА_1 , завів автомобіль та поїхав. В подальшому автомобіль йому був повернутий неушкодженим.

Потерпілий ОСОБА_4 та представник потерпілого ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» Соловйов С.М. в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру без їх участі.

В обґрунтування поданого клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

-витяг з ЄРДР № 12020020030000388;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 09.04.2020, підписаний заявником ОСОБА_5 ;

-протоколом огляду місця події від 09.04.2020 з ілюстративною таблицею до нього;

-протокол затримання від 09.04.2020 з відеозаписом до нього;

-протокол огляду місця події від 09.04.2020 з фототаблицею та відеозаписом до нього;

-витяг з ЄРДР № 12020020030000389;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 09.04.2020, підписаний заявником ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду місця події від 09.04.2020;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2020 з фото таблицею та довідкою до нього, відповідно до якого, свідок ОСОБА_5 впізнає ОСОБА_1 як ту особу, що скоїла суспільно-небезпечне діяння;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2020 з фото таблицею та довідкою до нього, відповідно до якого, свідок ОСОБА_8 впізнає ОСОБА_1 як ту особу, що скоїла суспільно-небезпечне діяння;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2020 з фото таблицею та довідкою до нього, відповідно до якого, свідок ОСОБА_9 впізнає ОСОБА_1 як ту особу, яка скоїла суспільно-небезпечне діяння;

-протокол огляду предмету від 10.04.2020;

-висновок судово-одорологічної експертизи № 253 від 08.05.2020;

-висновок судово-психіатричної експертизи № 143 від 19.05.2020, згідно якого в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_1 страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу (F25.2). В період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу (F 25.2) В теперішній час ОСОБА_1 не може усвідомлювати значення своїх та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із звичайним режимом нагляду;

-витяг з ЄРДР № 12020020030000393;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 10.04.2020, підписаний заявником ОСОБА_10 ;

-протоколом огляду місця події від 10.04.2020 з ілюстративною таблицею до нього;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.04.2020 з фото таблицею та довідкою до нього, відповідно до якого, свідок ОСОБА_11 впізнає ОСОБА_1 як ту особу, яка скоїла суспільно-небезпечне діяння;

-висновок судово-товарознавчої експертизи № 3458-3459/20-21 від 14.05.2020, згідно якого ринкова вартість срібної чаші (потира) станом на 10.04.2020 при умові незмінності товарного виду становила 39510,53 грн. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот десять грн. 53 коп.). Ринкова вартість срібної ложки (лжиці) станом на 10.04.2020 при умові незмінності товарного виду становила 1570,55 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят грн 55 коп.).

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно-небезпечні діяння, які підпадають під ознаки діянь, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Винуватість ОСОБА_1 у вчинених ним суспільно-небезпечних діянь доведена доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Органами досудового розслідування, дії ОСОБА_1 , по епізоду викрадення майна з приміщення храму «Стрітення Господнє» за адресою: вул. Пирогова 150А м. Вінниця, кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка); по епізоду заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно; по епізоду вчинення відкритого викрадення пального з АЗС «БРСМ» кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Разом з тим, оцінивши в сукупності дослідженні по справі докази та даючи їм юридичну оцінку, суд дійшов до висновку, що органом досудового розслідування були порушені вимоги кримінального та кримінально-процесуального законів в частині кваліфікації діянь ОСОБА_1 .

Так, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу (ч. 1 ст. 32 КК).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 18 КК України суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Таким чином осудність є однією із загальних ознак суб`єкта кримінального правопорушення, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв, відповідний стан особи під час вчинення кримінального правопорушення характеризується здатністю усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 503 КПК України кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 143 від 19.05.2020, в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_1 страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу (F25.2). В період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_1 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу (F 25.2) В теперішній час ОСОБА_1 не може усвідомлювати значення своїх та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із звичайним режимом нагляду.

Таким чином, у разі вчинення суспільно небезпечного діяння особою у стані неосудності відповідне діяння не може бути кваліфіковане за ознакою повторності.

Так само невірною є зазначення органом досудового розслідування і на те, що ОСОБА_1 діяв з прямим умислом, адже виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки, тобто якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала чи свідомо допускала їх настання.

Тоді як ОСОБА_1 на час вчинення відповідних діянь, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Враховуючи наведене, аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що дії ОСОБА_1 , по епізоду викрадення майна з приміщення храму «Стрітення Господнє» за адресою: вул. Пирогова 150А м. Вінниця, є суспільно-небезпечним діянням передбаченим ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що дії ОСОБА_1 , по епізоду заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 , є суспільно-небезпечним діянням передбаченим ч. 1 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що дії ОСОБА_1 , по епізоду вчинення відкритого викрадення пального з АЗС «БРСМ», є суспільно-небезпечним діянням передбаченим ч. 1 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Відповідно до ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що 1) особа вчинила суспільно небезпечне правопорушення у стані неосудності.

В судовому засіданні знайшло підтвердження те, що 09.04.2020 суспільно-небезпечні діяння були вчинені ОСОБА_1 , який в момент їх вчинення за висновком проведеної під час досудового розслідування судово-психіатричної експертизи № 143 від 19.05.2020 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

При цьому, згідно п.п. 3, 9 Порядку застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричних закладах до осіб, які хворі на психічні розлади і вчинили суспільно небезпечні діяння, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 397 від 08.10.2001 «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.2002 за № 215/6503, вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності. Примусові заходи медичного характеру здійснюються у психіатричних закладах з відповідними умовами нагляду за наявності рішення суду й акта судово-психіатричної експертизи з відповідними висновками про характер та тяжкість психічного захворювання в особи, ступінь її суспільної небезпечності для себе або інших осіб за характером її захворювання і медичних підстав для застосування відповідного примусового заходу медичного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив суспільно - небезпечні діяння у стані неосудності, який виключає можливість застосування до нього покарання, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчинених суспільно-небезпечних діянь, суд вважає, що ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, тому суд відповідно до норм ст. 513 КПК України постановляє ухвалу про застосування відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру.

Обираючи вид примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 суд враховує характер та тяжкість вчинених ним діянь, тяжкість та характер захворювання, ступень небезпечності психічно хворого, який вчинив суспільно-небезпечні діяння та представляє небезпеку для суспільства і вважає за необхідне застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним режимом нагляду.

Ухвалою суду від 09.02.2021, цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, залишений без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 508 КПК України До особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані запобіжні заходи у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом або поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 174, 370-372, 395, 498, 503, 508, 512, 513 КПК України, ст.ст. 11, 18, 19, 23, 24, 32, 93, 94 КК України, суд -

Ухвалив

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12020020030000388 відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру, у вигляді госпіталізації та примусового лікування у психіатричній лікарні із звичайним режимом нагляду.

Запобіжний захід у виді поміщення ОСОБА_1 до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до набрання ухвалою законної сили – змінити на запобіжний захід у виді передачі ОСОБА_1 на піклування близьким родичам (батькам) з обов`язковим лікарським наглядом.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2020 на автомобіль марки «SUBARU AUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, власником якого являється ОСОБА_3 ; рюкзак темно синього кольору у якому наявні наступні речі: особиста білизна ОСОБА_1 , книги релігійного характеру, книга «Митрополата Іонофана», збірник духовних та ліричних віршів, гаманець чорного кольору, марки «Ребер», зубна щітка, чоловічий перстень із білого металу, полімерний пакет у якому знаходиться металева церковна чаша, із металевою ложкою, які обмотані червоним платком та рушником блакитного кольору – скасувати.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: автомобіль марки «SUBARU AUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – повернути власнику ОСОБА_3 .

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: рюкзак темно синього кольору у якому наявні наступні речі: особиста білизна ОСОБА_1 , книги релігійного характеру, збірник духовних та ліричних віршів, гаманець чорного кольору, марки «Ребер», зубна щітка, чоловічий перстень із білого металу, рушник блакитного кольору, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Вінницького ВП ГУНП у Вінницької області – повернути власнику ОСОБА_1 .

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: металева церковна чаша, металева ложка, червоний платок, книга «Митрополата Іонофана», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – повернути власнику ОСОБА_4 .

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: запахові сліди які вилучені під час ОМП та упаковані до спец. пакетів «Експертна служба» № 546964, № 5469465, № 4101337, № 4101338, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Вишенського ВП ВВП ГУНП у Вінницької області – знищити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: