Ухвала суду № 94879519, 11.02.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9533/17

Провадження № 1-кп/127/979/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Бессараб Н.М., Шидловського О.В.,

секретаря Константинюк В.С.,

за участю прокурора Гюмюшлю М.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Дідиченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора Гюмюшлю М.Г. про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 311 КК України, відомості про яке внесені 29.06.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020010004967, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 311 КК України.

Прокурор Гюмюшлю М.Г. заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою мотивуючи тим, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України не зменшилися, запобіжний захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстав для його зміни скасування не вбачається. Прокурор просив врахувати, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, а також злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, максимальний строк покарання за які передбачений до 12 років позбавлення волі, а тому є достатні підстави вважати, що згідно п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_1 усвідомлює можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, а тому може переховуватись від суду. Прокурор зазначив, що обвинувачений перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти нові злочини, оскільки він не був працевлаштований до затримання, не мав постійного джерела доходу, раніше судимий, на шлях виправлення не став, що свідчить про антисоціальну поведінку обвинуваченого. Також, прокурор вважає, що обвинувачений може іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Також прокурор просив врахувати, що ОСОБА_1 , не має стійких соціальних зв`язків, та за таких обставин може переховуватись від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), тому обрання відносно нього будь-якої іншої міри запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Захисник обвинуваченого адвокат Дідиченко О.О. зазначив, що подане стороною обвинувачення клопотання не містить доказів, які підтверджують наведені прокурором ризики. Сторона захисту звертала увагу суду, що прокурором не доведено існування ризиків, а лише їх перераховано. Також захисник звертав увагу суду, що його підзахисний є раніше не судимим, намір обвинуваченого переховуватись від суду нічим не підтверджений. Наявність постійного місця проживання в с. Лука Мелешківська Вінницької області та соціальних зв`язків – матері, підтвердили допитані в судовому мати ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 . Крім вищевикладеного, захисник зауважив, що твердження прокурора про те, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став не підтверджене будь якими довідками, зокрема не встановлено порушення правил поведінки в СІЗО. Захисник просив врахувати практику Європейського суду з прав людини щодо продовження дії запобіжних заходів, та урахуванням стадії судового розгляду просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Додатково зазначив, що він уже досить тривалий час перебуває під вартою, враховуючи стадію судового розгляду, вважає що немає причин для переховування від суду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до положено ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання прокурора Гюмюшлю М.Г. щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою суд приходить до наступного висновку.

Судом враховано положення статті 178 КПК України, та розглянуто можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який, а саме те, що обвинувачений має сім`ю - матір та постійне місце проживання. Також судом прийнято до уваги відсутність у ОСОБА_1 постійного офіційного місця роботи до затримання.

Вказані обставини, на переконання суду, у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому на інший не пов`язаний з позбавленням волі, збільшують ризик переховування останнім від суду. Ризик переховування від суду не перестав існувати і даний час, з урахуванням того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, серед яких і у вчинені умисного тяжкого злочину, за які, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

З урахуванням того, що обвинувачений до затримання не був офіційно працевлаштований, а згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному виготовленні, зберіганні психотропних речовин з метою збуту, тому на переконання суду, у разі зміни запобіжного заходу на інший не пов`язаний з триманням під вартою, обвинувачений може вчиняти нові злочини з корисливих спонукань.

Також існує ризик, у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, ОСОБА_1 може перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Враховуючи всі вищезазначені обставини у їх сукупності, на переконання колегії суддів, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 375 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Гюмюшлю М.Г. про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому – задовільнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів з 11.02.2021 до 11.04.2021 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької місцевої прокуратури для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: