Рішення № 94878323, 04.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/21226/18

2-2522/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Степановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась в суд з позовом до Київської міської ради про визнання права власності.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 був рідним братом її матері ОСОБА_4 , тобто її рідним дядьком.

14 червня 2017 року вона звернулась до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, у результаті чого була зведена спадкова справа.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2018 року був встановлений факт того, що вона є племінницею ОСОБА_3

03 серпня 2018 року Дев`ятою Київською державною нотаріальною конторою їй було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 2/5 частини будинку з відповідними частинами надвірних будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

01 серпня 2018 року державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , оскільки нею не було подано документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру.

Зазначає, що у цій квартирі вона не виявила паспорту ОСОБА_3 , його пенсійного посвідчення та свідоцтва про право власності на квартиру.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилась, її представник подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність сторони позивача, вимоги підтримує в повному обсязі (т. 2, а.с. 52).

Представник Київської міської ради у судове засідання не з`явилась, подала до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що вона просить розглядати справу у її відсутність та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства України (т. 1, а.с. 122-123).

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Після його смерті відкрилася спадщина на все спадкове майно, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1 . 14 червня 2017 року заведена спадкова спава щодо майна ОСОБА_3 № 424/2017 (т. 1, а.с. 78-119).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2018 року був встановлений факт того, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 11-13).

03 серпня 2018 року Дев`ятою Київською державною нотаріальною конторою Мироновій Л.П. було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 2/5 частини будинку з відповідними частинами надвірних будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 22).

01 серпня 2018 року державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори позивачу була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої останній було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , оскільки нею не було подано документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру (т. 1, а.с. 25).

У матеріалах справи міститься інформаційна довідка КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 15 червня 2017 року, з якої вбачається, що згідно з даними реєстрових книг бюро квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 червня 1993 року (т. 1, а.с. 16).

У лютому 2019 року позивач подала до суду заяву від 14 лютого 2019 року, в якій зазначає про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 жовтня 2018 року було зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі підробленого договору купівлі-продажу від 30 січня 2007 року (т. 1, а.с. 136).

За заявою позивача Солом`янським УП ГУ НП у м. Києві було відкрито кримінальне провадження № 12018100090012254 та розпочато досудове розслідування про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України (т. 1, а.с. 151-152).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 155-160).

Кримінальне провадження № 12018100090012254 було передано за підслідністю до слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві для проведення досудового розслідування (т. 1, а.с. 162).

29 листопада 2018 року та 28 січня 2019 року вручені повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 163-174).

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (т. 1, а.с. 233-237).

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (т. 1, а.с. 238-241).

Зазначеними вироками встановлений факт незаконного заволодіння чужим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 , яка на праві власності належала покійному ОСОБА_3 , що є спадковим майном, та в подальшому реалізації цієї квартири добросовісним набувачам.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 березня 2020 року скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43476039 від 12 жовтня 2018 року державного реєстратора філії КП «Новоіванівське 3» у м. Києві Коровайко О.С., про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_5 , а також скасовано запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 28355287 на квартиру АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 32-35).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2020 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року, на квартиру АДРЕСА_1 , та знято заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цієї квартири (т. 2, а.с. 36).

У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Зі спадкової справи № 424/2017 вбачається, що 07 листопада 2017 року ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву з проханням призупинити видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 було роз`яснено, що їй необхідно до 03 серпня 2018 року надати докази того, що нею подано до суду позов про встановлення факту проживання однією сім`єю (т. 1, а.с. 105).

З рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 червня 2018 року встановлено, що ОСОБА_2 на виклик нотаріуса до нотаріальної контори з приводу оформлення спадкової справи не з`явилась. Крім того, ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 2011 року. Разом з тим, зазначена позовна заява була повернута позивачу (т. 1, а.с. 11-13).

Вбачається, що позивач має право на спадкування після смерті рідного дядька ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину за законом, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 392, 1216, 1226, 1261, 1265, 1267, 1268 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської міської ради (м. Київ ,вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2021 року.

Суддя: