Рішення № 94875641, 10.02.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2197/20

провадження №: 2/398/212/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"10" лютого 2021 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Мазерської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу №398/2197/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ТОВ «Веллфін» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в електронній формі №194007 від 23.05.2017 року у розмірі 64 518 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот вісімнадцять) грн. 50 коп.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

23.05.2017 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір позики №194007 в електронній формі.

За умовами п. 1.1. вказаного договору позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 1 500, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3. Договору позики встановлено, що позика надається строком на 30 днів.

Відповідно п. 1.4. договору дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем.

Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 1 500, 00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ Ф0Р ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для "проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

Позивач зазначає, що ним належним чином виконані умови Договору позики, в той час як Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 64 518, 50 гри., з яких: 1500, 00 грн. - основний борг; 16 679,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 46 939, 50 грн. - заборгованість за простроченими висотками, які позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, враховуючи приписи ст. 128 ЦПК України, причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву не надав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2021 року відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2021 року зобов`язано позивача надати Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області докази.

10.02.2021 року Олександрійським міськрайонним судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ТОВ «ВЕЛЛФІН» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження №2606 від 27 жовтня 2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Основним видом діяльності ТОВ «ВЕЛЛФІН» є кредитування, що підтверджується випискою є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» від 27 жовтня 2015 року №2-1 затвердженні правила надання грошових коштів у вигляді позики, які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua.

Згідно п. 4.1., 4.2., 6.3. Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства, оформлює заявку на сайті шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення. У разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС- повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики пункт 6.3. Правил. У разі отримання договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті пункт 6.4. Правил. Для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету пункт 6.7. Правил.

За пунктами 6.10., 6.11., 6.12. Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначеної в заявці, перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами; датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

Відповідно п. 1.1. договору позики №194007 від 23 травня 2017 року, що наданий суду позивачем, вбачається, що позикодавець надає позичальникові на умовах, що передбачені цим договором, грошові кошти в позику в сумі 1 500, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності.

За змістом пунктів 1.3., 1.4. договору позики, позика надається строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 22.06.2017 року. Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 1.5 договору позики передбачено, що нарахування процентів за користування позикою проводиться наступним чином: розмір основних процентів складає 0,95 процента від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 0,95 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3. цього договору. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця позичальник зобов`язаний сплатити 1,9 процента від суми позики за кожен день прострочення. Сума процентів за користування позикою нараховується в день погашення позики.

Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків (п. 3.1. договору позики).

Згідно з роздруківки заявки з офіційного веб-сайту ТОВ «Веллфін» встановлено, що до матеріалів позовної заяви додано копію заявки в електронному вигляді для отримання позики у ТОВ «ВЕЛЛФІН» не на відповідача ОСОБА_1 , а на ОСОБА_2 . Вказаний договір №194520 ОСОБА_2 містить всі його ідентифікуючі дані, а також фото останнього, та фотокопію паспорта, але ніяким чином не підтверджує ідентифікуючі дані ОСОБА_1 і не відноситься до договору №194007 від 23.05.2017,

Крім того, 18 травня 2016 року між ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «ВЕЛЛФІН» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № ВП -180516-3. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору встановлено, що предметом вказаного договору є , зокрема, є організація та здійснення переказів грошових коштів від кредитної установи на банківські картки клієнтів. Пунктом 4.5.3 договору передбачено, що про результат перерахування коштів (успішне чи неуспішне) фінансова компанія повідомляє кредитній установі.

ОЦІНКА СУДУ

Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви додано копію заявки в електронному вигляді для отримання позики у ТОВ «ВЕЛЛФІН» не на відповідача ОСОБА_1 , а на ОСОБА_2 . Вказаний договір №194520 ОСОБА_2 містить всі його ідентифікуючі дані, а також фото останнього, та фотокопію паспорта, але ніяким чином не підтверджує ідентифікуючі дані ОСОБА_1 і не відноситься до договору №194007 від 23.05.2017.

Відповідно п. 1.4. договору позики №194007, що укладений між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 від 23 травня 2017 року вбачається, що вказаний Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Крім того, згідно пункту 1.12 Правил надання грошових коштів у вигляді позики, що затверджені Наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» від 27 жовтня 2015 року №2-1, датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що позивачем в порядку встановленому п. 1.4. договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 1 500, 00 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ Ф0Р ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для "проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року. При цьому, до позовної заяви повідомлення ТОВ ФК «ВЕЙ Ф0Р ПЕЙ» представник позивача не долучив, при цьому у додатках позовної заяви зазначив, що вказаний доказ буде направлено до суду пізніше.

Факт відсутності в додатках до позовної заяви повідомлення ТОВ ФК «ВЕЙ Ф0Р ПЕЙ» підтверджується також актом від 09.07.2020 року, що складений працівниками канцелярії Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Окрім того, суд зазначає, що ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2021 року зобов`язано позивача надати Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області докази, а саме повідомлення ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», що підтверджує перерахування ТОВ «Веллфін» на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 суми позики у розмірі 1 500, 00 грн відповідно до договору позики №194007 від 23 травня 2017 року.

Проте, позивачем вказані докази суду надано не було.

Таким чином, позивачем не надано суду достатніх доказів, того, що кошти згідно договору позики №194007 від 23 травня 2017 року було перераховано на рахунок відповідача, тому у суду немає підстав вважати, що вказаний договір є укладеним, адже що сам договір позики, що Правила надання грошових коштів у вигляді позики, передбачають, що Договір позики є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником.

Враховуючи положення чинного законодавства, зокрема щодо того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

НОРМИ ПРАВА

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей стаття 1047 ЦК України.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і далі в редакції Закону, що діяла на момент укладення договору між сторонами) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Тобто, позивач одночасно з поданням позову повинен був подати суду докази на підтвердження своїх вимог щодо надання позики відповідачу.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати по справі слід залишити по фактично понесеним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити у повному обсязі.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 15.02.2021 року.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, юридична адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя 48;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання, зареєстроване у встановленому порядку: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА