Ухвала суду № 94874826, 15.02.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/208/21

15 лютого 2021 року смт. Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення дії земельного сервітуту,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» подав позовну заяву до ОСОБА_2 про припинення дії постійного безоплатного земельного сервітуту щодо частини земельної ділянки площею 0,0147 га, що розташована на АДРЕСА_1 .

Вивчивши подану позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 цього Закону, судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру слід сплатити судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн. Отже сума судового збору, що має бути сплачена за подання даної заяви складає 908 грн.

Одночасно з позовною заявою 15.02.2021 року ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтував тим, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за звернення з позовом перевищуватиме 5% його річного доходу. При цьому послався на відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яким нібито відображено відсутність у нього сум виплачених доходів та утриманих податків. Зважаючи на нульовий рівень доходів просить звільнити його від сплати судового збору.

Вивчивши заявлене клопотання та подані матеріали, приходжу до висновку, що воно задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі зокрема, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

У поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач жодним чином не повідомляє про своє матеріальне становище, а посилається виключно на інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у якій у графі 2 відображено лише результат обробки електронного запиту, який сідчить про те, що відповідь на запит не сформована з причин відсутності інформації у Державному реєстрі фізичних осіб- платників податків щодо сум виплачених доходів та утриманих податків за запитуваний період. Вказана обставина не є безумовним свідченням відсутності доходів у позивача, але відображає лише факт неподання декларації про майновий стан і доходи.

Конституційний обов`язок громадян щороку подавати Декларацію про майновий стан і доходи визначений ч. 2 ст. 67 Конституції України).

Відповідно до вимог ст.179 Податкового Кодексу України громадяни обов`язково подають декларацію про майновий стан і доходи, якщо ними отримано протягом року доходи, які є обєктом оподаткування резидента ст.164.

Долучена до клопотання копія відомостей з Державного реєстру ФОПП від 27.01.2021 року, не містить даних про дійсний майновий стан позивача, які могли б бути підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Оскільки в поданому клопотанні позивачем не доведено наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, то у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Позивачу слід сплатити 908 грн судового збору на рахунок з такими реквізитами: отримувач коштів ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Богородч./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку UA968999980313131206000009618, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; ідентифікаційний код позивача; Судовий збір за позовом ПІБ позивача, назва суду, де розглядається справа.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення дії земельного сервітуту, залишити без руху.

Зазначений в ухвалі недолік слід усунути у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, встановлений судом, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Битківський