Рішення № 94874772, 12.02.2021, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/705/20

2/287/181/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 04.03.2011 р., у зв`язку з невиконанням з її сторони умов кредитного договору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку із чим підписала заяву № б/н від 04.03.2011 року. При підписанні анкети-заяви відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка взяті на себе зобов`язання виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 22.03.2020 року існує заборгованість перед банком, яка становить 18665,06 грн. та складається з: 8974,91 грн. заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 00,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 8974,91 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 3589,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 4736,15 грн. нарахована пеня; 0,00 нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 865,00 грн. штраф (процентна складова), та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити та розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідачка у судове засідання на розгляд справи не з`явилася та не повідомила про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність сторін з дотриманням вимог, встановлених законом, враховуючи згоду представника позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2011 року відповідачка звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» із анкетою - заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

У заяві позичальниці зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою Клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також що вона ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді (а.с. 40).

До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду, підписану відповідачкою та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. (а.с. 41-65).

За підрахунком позивача на 22.03.2020 року існує заборгованість перед банком, яка становить 18665,06 грн. та складається з: 8974,91 грн. заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 00,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 8974,91 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 3589,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 4736,15 грн. нарахована пеня; 0,00 нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 865,00 грн. штраф (процентна складова).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2011 року відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із анкетою - заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

В Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку наявний підпис як представника АТ КБ «Приватбанк», так і підпис ОСОБА_1 , а також зазначена письмово дата укладення цієї Анкети-заяви, а саме: «04.03.2011».

Зі змісту підписаної довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду вбачається, що відповідачка ознайомлена з умовами кредитування кредитної картки «Універсальна», зокрема з: умовами сплати процентів, неустойки (пені) за несвоєчасне невиконання зобов`язання, а також з тим, що у разі порушення позичальником термінів платежів за будь-якими із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш як на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих прострочених процентів і комісій.

Зазначеними заявою та довідкою підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування у АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення у письмовій формі.

Визначаючи розмір боргу, суд виходить з розрахунку, який надано Банком, оскільки відповідачкою цей розрахунок не спростований і свій не надано.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачка не спростувала факт отримання кредитної картки та отримання за нею кредитних коштів, користувалася кредитними коштами (що вбачається із розрахунку заборгованості та із витягу з рахунку щодо руху коштів за кредитним договором б/н від 04.03.2011 року) та частково сплачувала заборгованість за договором, отже, не заперечувала факт укладення кредитного договору, відповідачка також не оспорювала умови кредитування, а тому, суд приходить до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки боргу за тілом кредиту і штрафних санкцій.

Разом з тим, слід зазначити про відсутність підстав для стягнення заборгованості за нарахованими відсотками на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 3589,00 грн.

Згідно з даною нормою, нарахування трьох процентів річних можливе лише у випадках, коли інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Однак, оскільки у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періодуміститься визначений розмір процентної ставки: 2,5%, тому підстав для застосування ст. 625 ЦК України у даному випадку не вбачається.

Крім того, щодо стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за порушення умов договору слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.

А тому, позовні вимоги про стягнення із відповідачки нарахованої пені, не підлягають задоволенню, з вище вказаних підстав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково та з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.03.2011 року у розмірі 10339,91 грн., яка складається з: 8974,91 грн. заборгованість за тілом кредита; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 865,00 грн. штраф (процентна складова).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судовий збір, сплачений позивачем у мінімальному передбаченому законом розмірі, він підлягає стягненню на його користь з відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 141, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629, 1054 ЦК України суд,

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від № б/н від 04.03.2011 року станом на 22.03.2020 року у розмірі 10339,91 грн., яка складається з: 8974,91 грн. заборгованість за тілом кредита; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 865,00 грн. штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2102 грн. 00 коп. судових витрат, понесених при зверненні до суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ID-картка № НОМЕР_2 , видана 28.12.2018 року органом видачі №1828, РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л.В.Винар