Рішення № 94873457, 12.02.2021, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/794/20

Провадження № 2/172/61/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2021 року Васильківський районний суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., за відсутності сторін та без фіксації засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.03.2008 року ОСОБА_1 підписала заяву з метою отримання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банком на підставі договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 20000,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, пеню на умовах, передбачених договором.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу, кредит у сумі визначеній у договорі. Однак останній, на порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 15.07.2020 року утворилася загальна заборгованість за кредитом у сумі 44448,92 грн. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою судді від 19.11.2020 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то розгляд справи здійснювати у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.

28.01.2021 року представник позивача Мунтанова А.А. надала суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 35936,17 грн., з якої: 27609,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8326,71 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що 04.03.2008 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

Згідно з розрахунком, наданим позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором станом на 22.12.2020 року становить 35936,17 грн. і складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 27609,46 грн., заборгованості за нарахованими відсотками згідно зі ст. 625 ЦК України - 8326,71 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.05.2020 року з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість по вищевказаному кредитному договору у сумі 32530,78 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 29109,46 грн., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту - 29109,46 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України - 873,28 грн., штрафів: 250,00 грн. (фіксована частина), 2298,04 грн. (процентна складова). Рішення суду набрало законної сили та звернуто до виконання.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Пунктом 5.2 розділу 5 умов та правил надання банківських послуг, примірник яких долучено до позову передбачено право банку, в разі порушення тримачем кредитної карти вимог чинного законодавства України та/або умов даного договору, зупинити здійснення розрахунків по карті та/або визнати карту недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань повністю або у визначеній банком частині у випадку невиконання тримачем кредитної карти своїх борових зобов`язань та інших зобов`язань за цим договором.

При цьому, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, звернувшись до суду у квітні 2020 року з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 04.03.2008 року, банк скористався своїм правом вимоги дострокового припинення договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом такої основної засади цивільного судочинства як диспозитивність, що встановлена статтею 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вимоги про стягнення загального залишку заборгованості за наданим кредитом задоволенню не підлягають оскільки вже стягнуті на підставі рішення суду від 29.05.2008 року.

Таким чином позивачем не доведено перед судом обґрунтованість своїх позовних вимог, а тому у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 631, 1054 ЦК України, 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280-281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.Г. Битяк