Рішення № 94869353, 15.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 р. Справа № 480/5342/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1376 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до військової частини А 1376 (далі - відповідач, військова частина А1376), в якій просив:

1) визнати протиправною бездіяльність військової частини А1376 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця за період з 21.06.2017 по 21.12.2017 року в сумі 23 315,81 грн.;

2) зобов`язати військову частину А1376 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця за період з 21.06.2017 року по 21.12.2017 року в сумі 23 315,81 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що з 21.06.2017 по 21.12.2017 проходив військову службу у військової частини А 1376, а наказом від 20.12.2017 командира військової частини А 1376 позивача було виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 21.12.2017. За час проходження військової служби у період з 21.06.2017 по 21.12.2017 позивачу всупереч чинному законодавству не нараховувалась та не виплачувалась відповідачем індексація грошового забезпечення, у зв`язку з чим вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

При цьому, відмітив, що січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Ухвалою суду від 20.08.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, подав до суду відзив на позов (а.с.30-34), в якому зазначив, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Відтак, відсутні підстави для визнання дій військової частини А1376 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправними.

Відмітив, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у червні 2017 року - грудні 2017 року у Міністерства оборони України - не було. В період з червня 2017 по грудень 2017 року індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалася.

Також відмітив щодо базового місяця 2008 року та зазначив, що такий розрахунок позивачем здійснено невірно, оскільки не було вказано вихідних даних.

У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.38-41), в якому не погодився з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві, та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Додатково відмітив щодо базового місяця 2008 року при розрахунку індексації. Так, зокрема, вказав, що відповідач починаючи грудня 2015 року повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078.

Представником відповідача було подано клопотання про залишення позову без розгляду, у задоволенні якого ухвалою суду від 28.09.2020 було відмовлено.

Ухвалою суду від 30.12.2020 у відповідача було витребувано додаткові докази у справі, що були надані на виконання вимог суду відповідачем.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач у спірний період проходив військову службу у військовій частині А1376.

Наказом командира військової частини А1376 від 20.12.2017 року №500 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення 21.12.2017 року (а.с.10,36).

Також судом встановлено, що позивачу за період з 21.06.2017 по 21.12.2017 не здійснювалося нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, що підтверджується довідкою військової частини А1376 від 20.01.2021 №58 про фактично виплачене грошове забезпечення, додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та індексацію ОСОБА_1 (а.с.51зворот, 55), та вбачається з відзиву на позовну заяву та листа відповідача (а.с.11-12).

Як вбачається з позову, позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.04.2020 про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період його служби з 21.06.2017 року по 21.12.2017, у відповідь на яку листом від 08.05.2020 №501 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що у межах наявного фінансового ресурсу, можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у період січень 2015 року - лютий 2018 року у Міноборони не було. За період проходження військової служби у військовій частині А1376 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.11-12).

Позивач з такою бездіяльністю відповідача не погодився та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Як встановлено судом та не заперечувалось учасниками справи, позивачу за період з 21.06.2017 року по 21.12.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.55).

Стосовно наявності у позивача права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч.ч.1,6 ст. 2, ч.1 ст.4 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка ( з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року, №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи та входить до складу грошового забезпечення. У зв`язку з цим, доводи представника відповідача з цього приводу суд не приймає до уваги.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону№1282-ХІІ, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Проте, позивачу за період з 21.06.2017 по 21.12.2017 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.11-12, 51зворот, 55), що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Кечко проти України", "Сук проти України").

Що стосується посилань представника відповідача на те, що згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині А1376 згідно з бюджетними призначеннями за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення, чи доказів того, що ним протягом спірного періоду надсилались до відповідного органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Відтак, суд визнає, що при ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації заробітної плати за період з 21.06.2017 року по 21.12.2017 відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, така його бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, з урахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.06.2017 року по 21.12.2017, та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.06.2017 року по 21.12.2017.

Щодо вимог позивача про необхідність врахування, при нарахуванні індексації, базового місяця для індексації - січня 2008 року з визначенням конкретної суми індексації, суд зазначає, що в даному випадку, розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.

Водночас, індексація за період з 21.06.2017 по 21.12.2017 не була нарахована та виплачена позивачеві, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним.

Крім того, саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функцію здійснення розрахунку та нарахування коштів замість органу, на який покладено такі повноваження.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2018 у справі №681/423/15-а.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення даної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А 1376 (41601, Сумська область, м.Конотоп, вул.Деповська, буд.101, код ЄДРПОУ 26614840) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 1376, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.06.2017 по 21.12.2017.

Зобов`язати військову частину А 1376 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.06.2017 по 21.12.2017.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.02.2021.

Суддя І.Г. Шевченко