Ухвала суду № 94868549, 11.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 1640/2546/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,

представника позивача - Звади Р.В.,

розглянувши заяву Національного банку України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №1640/2546/18 за позовом Національного банку України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2018 Національний банк України звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича, третя особа - ОСОБА_1 , в якій просив суд:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколи Миколайовича з приводу ненадання акту про реалізацію предмета іпотеки;

- зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло Миколу Миколайовича видати акт про реалізацію предмета іпотеки та вжити всіх необхідних передбачених законодавством України заходів, пов`язаних з передачею майна боржника в рахунок погашення заборгованості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 здійснено заміну первісного відповідача - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Лукмасло Миколи Миколайовича належним відповідачем - Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 та постановою Верховного Суду від 24.12.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

13.05.2019 від Національного банку України надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №1640/2546/18.

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вважав наявність істотної для справи обставини, що не була і не могла бути йому відома на час розгляду справи. Зокрема, такою обставиною заявник вважав те, що постановою Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 2-2455/11 (провадження № 61-14782св18) касаційну скаргу Національного банку України задоволено частково. Ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 05.05.2011, рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16.06.2011 та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 05.02.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 відкрито провадження за заявою Національного банку України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №1640/2546/18 за позовом Національного банку України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 11.02.2021 представник Національного банку України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримав та просив суд її задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання з розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Згідно зі частиною другою статті 368 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на викладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності третіх осіб.

Суд, розглянувши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представника заявника, відповідача, дослідивши письмові докази, виходить із таких міркувань.

Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно зі частиною шостою статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, є те, що, по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмету доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

Тобто обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишалися невідомими учасникам справи та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи у зв`язку з виявленням обставин, про які не міг знати суд, та ознаками яких є їх істотність, наявність під час розгляду справи й невідомість таких обставин.

Істотними обставинами справи вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін з метою розгляду спірної ситуації й могли вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі.

Водночас нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами.

Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 26.02.2020 у справі №800/578/17, від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а та від 10.12.2020 у справі №Н/806/5655/13-а.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на час ухвалення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №1640/2546/18 про відмову у задоволенні позову Національного банку України про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії та на час перегляду цього рішення Харківським апеляційним адміністративним судом 24.10.2018 постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 2-2455/11 (провадження № 61-14782св18), яким скасовано ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 05.05.2011, рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16.06.2011 та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 05.02.2018, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, не існувало.

Отже, постанова Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 2-2455/11 (провадження № 61-14782св18) жодним чином не могло бути враховане ні Полтавським окружним адміністративним судом при ухваленні судового рішення про відмову в задоволенні позову Національного банку України, ні Харківським апеляційним адміністративним судом на час перегляду цього рішення.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, як убачається з рішень ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Pravednaya v. Russia", та рішення від 06.12.2005 у справі "Popov v. Moldova" №2, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно зі цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі "Ryabykh v. Russia" та від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

З огляду на викладене, суд вказує, що рішення Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 2-2455/11 (провадження № 61-14782св18) не є нововиявленою обставиною і не дає підстав для перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно зі частиною першою статті 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 368, 369 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Національного банку України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №1640/2546/18 за позовом Національного банку України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини першої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Згідно з частиною другою статті 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 15.02.2021.

Суддя Г.В. Костенко