Рішення № 94868442, 15.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7545/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м.Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської районної в м.Полтаві ради в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 52-ї позачергової сесії Київської районної в м.Полтава ради від 18 червня 2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань", в частині відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га,

- зобов`язати Київську районну в м. Полтава раду винести рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, згідно заяви від 05 травня 2020 року та доданих до неї графічних матеріалів,

- стягнення витрат на правничу допомогу.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що всупереч Земельному кодексу України їй протиправно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки у власність, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,10 га. Стверджувала, що бажана земельна ділянка не перебуває у власності третіх осіб, що прямо випливає із поданих графічних матеріалів та інформації із Публічної кадастрової карти України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

04 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Київської районної в м. Полтаві ради на позов (а.с. 37-40). У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваного рішення. Стверджував, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не узгоджується із вимогами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

04 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення Київської районної в м. Полтаві ради (а.с. 33-34). У поясненнях відповідач зазначив, що рішенням п`ятдесят другої позачергової сесії Київської районної в м.Полтаві ради сьомого скликання "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" від 18 червня 2020 року громадянці ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і споруд орієнтовною площею 0,10 га вказаної на графічних матеріалах по АДРЕСА_1 у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки рішенням позачергової п`ятдесят восьмої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 21 жовтня 2010 року "Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок по АДРЕСА_1 зазначена земельна ділянка передана у власність іншій особі.

04 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Київської районної в м. Полтаві ради про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Полтавську міську раду (а.с. 35-36).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у задоволенні клопотання Київської районної в м.Полтаві ради про залучення третьої особи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

21 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді позивач наполягав на правомірності своїх вимог, вказуючи на безпідставність та протиправність оскаржуваного рішення. Зазначив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, громадянину ОСОБА_4 належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, з кадастровим номером 5310136400:14:002:0511. При цьому, згідно витягу з Публічної кадастрової карти, що доданий позивачем до позову, випливає, що земельна ділянка з таким кадастровим номером знаходиться на початку АДРЕСА_1 , та є значно віддаленою від земельної ділянки, щодо якої існує спір. Крім того, як видно з Публічної кадастрової карти, дана земельна ділянка не виділена в натурі та не зареєстрована за будь-ким.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

07 травня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківської районної у м. Полтаві ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 46).

До заяви додано копію паспорта заявника та довідку про податковий номер; графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки (а.с. 47-50).

Листом від 14 травня 2020 року № 02.1-16/623 заяву ОСОБА_1 разом із додатками направлено за належністю до Київської районної у м. Полтаві ради (а.с. 45).

Рішенням п`ятдесят другої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м.Полтава ради від 18 червня 2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" відмовлено ОСОБА_3 , що мешкає в АДРЕСА_2 , у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га вказаної на графічних матеріалах по АДРЕСА_1 у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів України та прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, оскільки рішенням позачергової п`ятдесят восьмої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 21 жовтня 2010 року "Про передачу земельних ділянок громадянам та надання у користування земельних ділянок по АДРЕСА_1 Обслуговуючому кооперативу "Юрівка" зазначена земельна ділянка передана у власність іншій особі (а.с. 41).

Вважаючи зазначене рішення протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІ.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 07 червня 2019 року у справі №826/17196/17, від 25 лютого 2020 року у справі №723/1964/14-а, від 22 квітня 2020 року у справі №818/1707/16.

Отже, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_2 звернулася із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

До заяви, зокрема, додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 50).

Відповідач відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою посилається на відсутність правових підстав для надання такого дозволу, оскільки бажана земельна ділянка за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави перебуває у власності громадянина ОСОБА_4 (а.с. 52-54).

Як випливає із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за громадянином ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:002:0511 (а.с. 23).

За інформацією із Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:14:002:0511 розташована поза межами земельної ділянки на яку бажає отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1

Таким чином вказана Київською районною в м.Полтаві радою підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення 52-ї позачергової сесії Київської районної в м.Полтава ради від 18 червня 2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань", в частині відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га.

Однак, зважаючи на те, що Київською районною в м.Полтава радою було прийнято рішення про відмову надати позивачам дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, суд, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивачів вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Київську районну в м.Полтава раду на черговому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 травня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, та прийняти рішення по заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Враховуючи повноваження та завдання суду, суд не вправі виходити за межі предмету доказування у справі та встановлювати чи існують інші та які саме підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відтак, позовні вимоги про зобов`язання Київську районну в м. Полтава раду винести рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, згідно заяви від 05 травня 2020 року та доданих до неї графічних матеріалів задоволенню не підлягають.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 1 681,60 підтверджується квитанцією за № 15-9025084/С від 15 грудня 2020 року.

Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу проекту землеустрою без підстав встановлених Земельним кодексом України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської районної у м. Полтаві ради судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 681,60 грн.

Також судом встановлено, що 23 липня 2020 року між адвокатом Сергієнко Т.Г. та ОСОБА_3 укладено договір № 15 про надання правової допомоги (а.с. 83).

За умовами договору замовник доручає, а адвокат зобов`язується надати йому правову допомогу з приводу захисту його інтересів у справі визнання протиправним та скасування рішення Київської районної у м.Полтаві ради від 18 червня 2020 року.

Позивачем надано ордер на надання правничої допомоги (а.с. 25), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 26), погодинний розрахунок наданої правової допомоги (а.с. 67), виписку по рахунку (а.с. 68), квитанція № 34781798-1 від 12 січня 2021 року про сплату 4 000 грн (а.с. 69).

При цьому законодавством не встановлено права суду змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Дослідивши надані документи, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської районної у м.Полтава ради на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 681,60 грн. та витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 4 000 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Київської районної у м.Полтава ради (код ЄДРПОУ 05384703, вул. Маршала Бірюзова, 1/2, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 52-ї позачергової сесії Київської районної в м.Полтава ради від 18 червня 2020 року "Про розгляд заяв громадян із земельних питань", в частині відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га.

Зобов`язати Київську районну в м.Полтава раду на черговому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 травня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га, та прийняти рішення по заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської районної у м.Полтава ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 681,60 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко